ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
11 квітня 2019 року № 826/8051/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Обставини справи:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося з позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі по тексту - позивач, ГУ ДФС у Київській області) до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) в якому просило стягнути з відповідача податковий борг в сумі 91 197,94 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 91 197,94 грн., який останнім в добровільному порядку не сплачений.
Ухвалою суду від 11.06.2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. ч. 5,6 ст. 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на момент прийняття рішення у справі, відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 КАС України, та не подав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов наступних висновків.
Обставини встановлені судом:
ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_2) перебуває на обліку у в органах державної фіскальної служби, як платник місцевих податків.
З розрахунку виникнення податкового боргу вбачається, що за відповідачем станом на дату звернення до суду обліковується борг з земельного податку в сумі 91 197,94 грн.
Вказана сума податкового боргу виникла на підставі нарахованого ОСОБА_1 податкового зобов'язання по земельному податку на підставі податкових повідомлень-рішень за 2015 рік, які на момент подання позовної заяви мають статус узгоджених, відповідно до вимог чинного податкового законодавства.
Зазначене стало підставою для звернення податкового органу з даним позовом до суду.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України та Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - ПК України).
Відповідно до ст. п. 14.1.137 ст. 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Контролюючий орган має право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджету та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу.
У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Правовими положенням пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 ПК України.
Відповідно до п. 59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Також податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).
Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Податковим органом, у відповідності до ст. 59 Податкового кодексу України, сформовано та направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення ОСОБА_1 податкову вимогу № 38774-17 від 28.10.2016 року (а.с.12).
Як вбачається з податкових повідомлень-рішень форми «Ф» № 58735-17 та № 58736-17 від 30.07.2015 року загальна сума податкового зобов'язання з земельного податку (код платежу 18010700) становить 91 197,94 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем - 01.10.2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.11).
Проте, ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення форми «Ф» № 58735-17 та № 58736-17 від 30.07.2015 року, в спосіб та порядок чинного податкового законодавства, не оскаржено, а тому суд погоджує твердження контролюючого органу, що сума податкового зобов'язання з земельного податку 91 197,94 грн., яка обліковується за відповідачем як податковий борг, є узгодженою.
Згідно податкової вимоги № 38774-17 від 28.10.2016 року, станом на 27.10.2016 року, за ОСОБА_1 обліковувався податковий борг за узгодженими грошовим зобов'язанням з податку на землю у сумі 120 160,62 грн.
Зазначена податкова вимога № 38774-17 від 28.10.2016 року не отримана відповідачем та повернута відповідним відділенням поштового зв'язку до податкового органу (а.с.13).
Разом з тим, у відповідності до пункту 42.2 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 КАС України, судом скеровано до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в м. Києві лист №826/8051/18, в якому запитувалася інформація щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1
18.06.2018 року на адресу суду надійшла відповідь від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в м. Києві в якій зазначено, що починаючи з 18.11.2014 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.18 на звороті).
Таким чином, оскільки податкова вимога № 38774-17 від 28.10.2016 року була направлена за адресою реєстрації відповідача - АДРЕСА_1, то вищевказана вимога вважається врученою останньому належним чином.
При цьому, передбачені ПК України заходи не привели до погашення відповідачем податкового боргу.
Також, на час розгляду судом справи по суті заявлених позовних вимог, ОСОБА_1 доказів оскарження податкової вимоги № 38774-17 від 28.10.2016 року або погашення податкового боргу за визначеними податковими зобов'язаннями, до суду не надано.
Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Джерела погашення податкового боргу платника податку визначені нормами ст. 87 ПК України. Крім того, в силу приписів п. 87.9 ст. 87 цього Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Підпунктом 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено право контролюючих органів у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Відповідно до абз.1 п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідач відзиву на позов та доказів погашення боргу у сумі 91 197,94 грн. до суду не надав, позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на задоволення позовних вимог, та згідно з вимогами статті 139 КАС України, судові витрати на користь позивача не підлягають стягненню, оскільки він є суб'єктом владних повноважень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд, -
Задовольнити адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_2) податковий борг в розмірі 91 197,94 грн. (дев'яносто одна тисяча сто дев'яносто сім грн. 94 коп.), на користь Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код 39393260, 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5-А).
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.І. Келеберда