19 березня 2019 року м. Дніпросправа № 182/1168/17
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі
апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації
на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2018 року (головуючий суддя Рунчева О.В.)
у справі № 182/1168/17
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.05.2017 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо невиплати у 2016 році ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до 05 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язано Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок, нарахувати і виплати ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціально захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання постанови суду позивачу видано виконавчий лист щодо зобов'язання Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити позивачеві щорічну разову грошову допомогу до 05 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум.
10.10.18 Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.05.2017 у справі № 182/1168/17 із зобов'язання здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік на стягнення з Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум (а.с. 86-91).
Заява мотивована тим, що постанова в частині здійснення перерахунку у розмірі 4450,00 грн виконана, але зазначені грошові кошти не виплачені з наступних підстав.
Заявник вказує, що ним виконано рішення лише в частині здійснення перерахунку у розмірі 4450,00 грн., невиконання рішення суду в частині виплати нарахованої суми обумовлено наступним.
Відповідно до чинного бюджетного законодавства головним розпорядником коштів КПКВ 2501150 «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» є Міністерство соціальної політики України. Місцеві органи праці та соціального захисту населення, як розпорядники коштів нижчого рівня здійснюють видатки по відповідним програмам в межах доведених до них Міністерством соціальної політики України, як головним розпорядником коштів Державного бюджету, обсягів бюджетних призначень за напрямками та розмірами, визначеними Паспортом бюджетної програми. Паспорт бюджетної програми, яким встановлюються планові асигнування для виплати допомоги до 5 травня, видатки на здійснення виплат по судовим рішенням у збільшених розмірах, ніж за минулі роки, не передбачені. Отже, відсутність належних бюджетних асигнувань або коштів на відсутність відповідних процедур, які б дозволяли забезпечити фінансування, призводить до невиконання судових рішень.
Крім того, з 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», яким визначено, що виконання рішення суду про стягнення коштів , боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду.
Також заявник зазначає, що 06.02.2013 набрав чинності у новій редакції Порядок виконання рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджених постановою КМУ від 03.08.2011 № 845 (у редакції постанови КМУ від 30.01.2013 № 45), п. 3 якого визначає, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів. З цих підстав, заявник зазначає, що Департамент не може виконати рішення суду через відсутність бюджетних призначень чи асигнувань на цю мету. Здійснити виплату нарахованих грошових коштів за рішенням суду можливо лише шляхом списання (стягнення) коштів з рахунків державного органу - боржника, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.10.2018 у задоволенні заяви відмовлено.
Суд, посилаючись на ч.1 ст.378 КАС України, зазначив, що оскільки заявник не є ані стягувачем, ані виконавцем (у випадках, встановлених законом), Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації не наділений правом звернення до суду з даною заявою. Крім того, заявник не долучив до заяви доказів, які свідчили б про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та змінити спосіб і порядок виконання постанови суду. Апеляційна скарга фактично обґрунтована обставинами, які стали підставою для звернення заявника до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно із ч.3 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Таким чином, аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що суд може змінити спосіб і порядок виконання рішення лише за наявності обставин, що істотно ускладнюють його виконання або роблять його неможливим.
Встановлені обставини справи свідчать, що невиконання рішення суду у повному обсязі фактично є наслідком відсутності належного державного фінансування.
Пунктом 22 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено виплату учасникам бойових дій разової грошової допомоги до 5 травня. Згідно ст.17 Закону фінансування витрат здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Отже, грошові кошти у вигляді перерахованої разової грошової допомоги до 5 травня, які належать стягувачу, не є власністю Департаменту, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду залежить лише від бюджетного фінансування, то його виконання можливо і у такий спосіб, як зобов'язання виплатити позивачу грошову допомогу, хоча за певних умов (належне фінансування).
Зміна способу і порядку виконання судового рішення, у такому випадку, не може призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування Державою витрат по виплаті щорічної грошової допомоги позивачу. І від того, що зміниться спосіб виконання із зобов'язання на стягнення, в Департаменті автоматично не з'являться кошти для фактичного виконання рішення суду.
З огляду на викладене, враховуючи те, що єдиною причиною яка ускладнює виконання рішення суду є неналежне фінансування витрат по виплаті разової грошової допомоги, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що подана Департаментом заява про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення не підлягає задоволенню.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 312, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації залишено без задоволення.
Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2018 року у справі №182/1168/17 залишено без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.ст.328,329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко