10 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 175/4589/18(2-а/175/62/18)
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Інспектора 1 роти батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Кушка Володимира Івановича на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22.02.2019 року ( суддя Новік Л.М.) в адміністративній справі №175/4589/18(2-а/175/62/18) за позовом ОСОБА_2 до Інспектора 1 роти батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Кушка Володимира Івановича, третя особа: Батальйон патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до інспектора 1 роти батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавської області ДПП лейтенанта поліції Кушка Володимира Івановича, третя особа: Батальйон патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП, в якому просив скасувати постанову про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №303936 від 14.11.2018 року. Справу про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що автомобіль позивача було зупинено працівниками поліції з невідомих підстав, а згодом інспектор почав оглядати його автомобіль з мето знайти причину, щоб притягнути його до адміністративної відповідальності. При зупинці інспектор не повідомив причину зупинки автомобіля, перевірки та огляду його транспортного засобу, що порушує його права. Крім того, під час розгляду справи порушив ст.ст. 251,276, 283 КУпАП. Також вважає, що Правила дорожнього руху України не забороняють експлуатацію транспортних засобів з тріщиною на лобовому склі автомобіля.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22.02.2019 року адміністративний позов задоволено, скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія НК № 303936 від 14.11.2018 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем допущено порушення вимог п.31.1 ПДР та п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010 при керуванні автомобілем, що має тріщену на лобовому склі в зоні роботи склоочисників. Відповідачем було правомірно накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу, відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Сторони до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду, що відповідачем 14 листопада 2018 року складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №303936, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.
Відповідно до зазначеної постанови, 14 листопада 2018 року о 12:00 год., на автодорозі н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка 129 км., керував транспортним засобом Renault Premium 385, номерний знак НОМЕР_1, з причепом Mcivt Racon MP-4V, номерний знак НОМЕР_2 у якого на вітровому склі в зоні роботи склоочисників була присутня тріщина, чим порушив ДСТУ 3649:2010 п.п. 6.8.5 п.п. 31.1 ПДРУкраїни, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів зазначає наступне.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 31.1 ПДР України, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Підпунктом 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 визначено вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання колісних транспортних засобів, та встановлено, що на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
Відповідальність за порушення п. 31.1 ПДР України, пп. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 водієм передбачена частиною 2 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно якої керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації,тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як видно з матеріалів справи, відповідач з'ясувавши факти порушення позивачем вимог п. 31.1 ПДР України, пп. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 застосовано до позивача стягнення у вигляді штрафу на підставі ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Між тим, ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Підпунктами 31.3 та 31.4 ПДР України, визначено вичерпний перелік технічних несправностей при яких керування транспортним засобом забороняється, серед яких відсутня така несправність як наявність тріщини або сколу на вітровому склі.
Тобто, при винесенні оскаржуваної постанови від 14.11.2018 року відповідачем неправильно встановлено обставини справи, та невірно кваліфіковано адміністративне правопорушення, внаслідок чого помилкового застосовано ч. 1 ст. 121 КУпАП замість ч. 2 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів перелік яких визначений ст.251 КУпАП.
У відповідності до ст. 252 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням.
Відповідно до приписів ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами ст.2 КАС України, які фактично визначають вимоги зокрема до рішень суб'єктів владних повноважень, визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи той факт, що відповідачем невірно встановлено обставини справи та кваліфіковано адміністративне правопорушення, описане в оскаржуваній постанові, за ч. 1 ст. 121 КУпАП, яка визначає відповідність за інші правопорушення та передбачає іншу санкцію, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам Закону, а тому підлягає скасуванню.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо достатності підстав для задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.. 243, ст. 308,ст. 311, ст. 316, ст. 321 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Інспектора 1 роти батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Кушка Володимира Івановича - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22.02.2019 в адміністративній справі №175/4589/18(2-а/175/62/18)- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарження на підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 10.04.2019 року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва