04 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 804/4695/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року
у справі №804/4695/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про зобов'язання вчинити певні дії,-
"23" червня 2018 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому просив зобов'язати відповідача враховувати ОСОБА_1 до страхового стажу робіт, час перебування на інвалідності, яка виникла внаслідок професійного захворювання під час виконання Державних завдань та обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС по роботі за списком № 1, з часу встановлення інвалідності 20.07.1998 року до досягнення ним 60 років - 30.11.2011 року, за виключенням періоду роботи під час перебування на інвалідності.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив у зарахуванні до його страхового стажу час перебування на інвалідності, через професійне захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС, до досягнення 60 років, що призводить до зменшення пенсійних виплат.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2018 р. у справі № 804/4695/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Судом досліджено питання протиправності відмови у переведенні позивача на пенсію за віком та перерахунок страхового стажу. Так, судом встановлено причинний зв'язок між інвалідністю позивача та роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і їх професійного характеру, а отже суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача, часу перебування на інвалідності, яка виникла внаслідок професійного захворювання під час виконання обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, з часу встановлення інвалідності 20.07.1998 року до досягнення ним 60 років та відмова у переведенні на інший вид пенсії є незаконними та протиправними. Наведене обумовило прийняття рішення про задоволення позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2018 р. у справі № 804/4695/18, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд протиправно дійшов висновку про те, що інвалідність отримана позивачем внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС прирівнюється до професійного захворювання, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників не перешкоджає розгляду скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та одержує пенсію по інвалідності 1 групи (захворювання пов'язане з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) на підставі статті 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Згідно довідок МСЕК від 20.07.1998 року № 039941 та від 04.03.2004 року № 35556 позивачу з 20.07.1998 року встановлена 2 група інвалідності, а з 04.03.2004 року 1 група інвалідності через - захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Також, згідно експертного висновку Дніпропетровської регіональної міжвідомчої експертної ради по встановленню причинного зв'язку захворювань з роботою по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру від 11.06.1998 року № 6310, хвороба позивача пов'язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Довідкою Дніпровського районного військового комісаріату від 24.04.1998 року № 4/238 підтверджується, що ОСОБА_1 у період з 10.06.1987 року по 04.08.1987 року у складі військової частини 73413 у тридцятикилометровій зоні приймав участь у роботах з ліквідації наслідків Чернобильської катастрофи та отримав дозу опромінення 10,490 р.
12.04.2018 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про переведення на пенсію за віком, у якій також просив зарахувати до його страхового стажу час перебування на інвалідності, яка виникла внаслідок професійного захворювання під час виконання Державних завдань та обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідач листом від 26.04.2018 року № Ф5851-18 відмовив зарахувати час перебування позивача на інвалідності до страхового стажу для призначення пенсії за віком, у зв'язку із тим, що Законом України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катарстрофи” не передбачено зарахування до страхового стажу періоду роботи перебування на інвалідності по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, звернувся до суду.
Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення вимог адміністративного позову з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Згідно із ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що при призначенні та обчисленні державної (основної) пенсії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсія має нараховуватись та обчислюватись згідно з Законом України № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням пільг, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначене стосується також і умов визначення стажу роботи та середньомісячного фактичного заробітку особи, якій призначається пенсія.
Відмовляючи позивачу у переведенні на інший вид пенсії та можливості зарахування до стажу періоду перебування позивача на інвалідності, причиною якої є захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідач послався на те, що пенсійна справа позивача не містить для цього достатніх документів, а саме акту по формі № Н-1.
Згідно абз. 4 ч.1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкового державне пенсійне страхування» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Згідно статті 25 Закону України «Про охорону праці» в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин, власник повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, яке розробляється Державним комітетом України по нагляду за охороною праці за участю профспілок і затверджується Кабінетом Міністрів України. Розслідування проводиться за участю представника профспілкової організації, членом якої є потерпілий, а у випадках, передбачених законодавством, також за участю представників органів державного нагляду, управління охороною праці та профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку або професійного захворювання власник складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
Відповідач, заперечуючи доводи позивача у цій частині, зазначив, що час перебування позивача на інвалідності, причиною якої є захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не підлягає зарахуванню до страхового стажу для призначення пенсії за віком та до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, оскільки причиною інвалідності не є нещасний випадок або професійне захворювання.
Разом з тим, у зв'язку із створенням міжвідомчих експертних рад та з метою спрощення оформлення необхідних документів для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Рада незалежних профспілок України, Мінохоронздоров'я та Мінсоцзабез України листом відповідно за №13-31-1272, №16.03/001 і №01-3/26 від 09 грудня 1991 року роз'яснили, що при наявності висновку міжвідомчої ради про причинний зв'язок захворювання з дією іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, складання акта по формі Н-1 не потребується.
З матеріалів справи вбачається, що висновком Дніпропетровської регіональної міжвідомчої експертної ради по встановленню причинного зв'язку захворювань з роботою по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру від 11.06.1998 року № 6310 позивачу встановлено причинний зв'язок-захворювання, пов'язаного із роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС, а з 20.07.1998 року йому встановлена 2 група інвалідності. Також, з 04.03.2004 року позивачу встановлена 1 група інвалідності без переогляду, причина - захворювання, пов'язане із роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС.
Таким чином, оскільки з матеріалів справи вбачається, що встановлено причинний зв'язок між інвалідністю позивача та роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і їх професійного характеру, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що дії відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача, часу перебування на інвалідності, яка виникла внаслідок професійного захворювання під час виконання обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, з часу встановлення інвалідності 20.07.1998 року до досягнення ним 60 років та відмова у переведенні на інший вид пенсії є незаконними та протиправними.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Приведені в апеляційній скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2018 р. у справі № 804/4695/18 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2018 р. у справі № 804/4695/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко