28 лютого 2019 року м. Дніпросправа № 160/7442/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року
у справі №160/7442/18
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області
про визнання протиправною та скасування постанови,-
"04" жовтня 2018 р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 24.09.2018 року ВП №55994355, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у Дніпропетровській області.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 р. у справі № 160/7442/18 адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 р. у справі № 160/7442/18, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 03.11.2017 по справі № 199/8229/17 зобов'язано ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України № 900 від 23.12.2015 р., "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 р. "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" №947 від 18.11.2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268», починаючи з 01.01.2016 року без обмеження граничного розміру, з урахуванням розмірів грошового забезпечення поліції.
На виконання рішення суду по справі № 199/8229/17 Амур Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська 23.02.2018 року видано виконавчий лист № 199/8229/17.
20.03.2018 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 199/8229/17 від 23.02.2018 року.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 28.03.2018 року №7067/08-01/27 повідомило Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції про фактичне добровільне виконання рішення суду, а саме: про здійснення перерахунку пенсії та виплату перерахованої суми пенсії за період з 01.01.2018року по 31.03.2018 року. В листі також зазначено, що виплата перерахованої суми пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року буде здійснена в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
На вимогу виконавця Головним управлінням у межах строку, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження», надана відповідь про фактичне виконання рішення суду.
Разом із тим, 24.09.2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Данилевською Т.М. винесено постанову про накладення штрафу на позивача за невиконання рішення суду без поважних причин в розмірі 5100 грн. на підставі ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідачем встановлено, що рішення суду щодо виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року позивачем не виконане.
Позивач вважаючи, що спірна постанова прийнята з порушенням вимог законодавства, звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України. За таких обставин, часткове невиконання рішення суду ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з незалежних від нього причин (через відсутність відповідного фінансування із державного бюджету) є поважною причиною в розумінні статей 63 та 75 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, суд зауважив, що накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право стягувача на отримання бюджетних коштів.
ГУ ПФУ у Дніпропетровській області в обґрунтування позову посилалося на безпідставність прийняття відповідачем постанови про стягнення штрафу за невиконання постанови суду, оскільки листом повідомляло державну виконавчу службу про фактичне добровільне виконання рішення суду, а саме про здійснення перерахунку пенсії та виплату перерахованої суми пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.03.2018 року, а також повідомляло про те, що виплата перерахованої суми пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року виплачена в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.11.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Судом першої інстанції на підставі вказаного листа зроблено висновок про часткове невиконання боржником рішення суду та поважність причин невиконання такого рішення в повному обсязі через відсутність відповідного фінансування із державного бюджету.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Так, частиною 1 вказаної статті Закону передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини 3 статті 63 Закону виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно з положеннями статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, штраф за невиконання судового рішення може бути накладено у разі якщо таке невиконане боржником без поважних причин.
Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про поважність причин невиконання судового рішення, оскільки вже перерахована сума пенсії не виплачена стягувачу у зв'язку з відсутністю державного асигнування, грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії не є власністю позивача, не знаходиться на його рахунках. Фактичне, повне виконання судового рішення можливе за наявності відповідного бюджетного асигнування.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки відповідно до положень підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №28-2 від 22.12.2014, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Згідно із Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим указом Президента України №384/2011 від 06.04.2011, Пенсійний фонд України готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, бере у межах своїх повноважень участь у розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України, планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх в установленому порядку Міністру праці та соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтями 23 та 116 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Таки чином, виплата пенсій колишнім військовослужбовцям здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України за наявності відповідного бюджетного асигнування.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що перераховані позивачем суми пенсії, на виконання судового рішення, не були виплачені стягувачу виключно у зв'язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування.
Такі підстави не виконання судового рішення суд першої інстанції обґрунтовано визнав поважними, оскільки грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, яка належить стягувачу, не є власністю позивача, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість стверджувати щодо невиконання позивачем судового рішення, в частині фактичної виплати перерахованої пенсії, без поважних причин, що б було правовою підставою для застосування штрафу, який передбачено ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд апеляційної інстанції погоджується з аргументами відповідача про те, що право особи, тобто стягувача, на здійснення перерахунку пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. В той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на перерахунок пенсії, а про правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, як до установи яка здійснює пенсійні виплати у визначеному законодавством порядку. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що накладення штрафу, у такому випадку, не захищає право особи на отримання пенсії, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 р. у справі № 160/7442/18 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 р. у справі № 160/7442/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко