Постанова від 08.04.2019 по справі 520/8686/18

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 р. м. ХарківСправа № 520/8686/18

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Гуцала М.І.,

Суддів: Бенедик А.П. , Донець Л.О. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2018, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В. (повний текст складено 07.12.18) по справі № 520/8686/18

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - перший відповідач), Міністерства оборони України (далі - другий відповідач) з вимогами про визнання протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у не прийняті у місячний строк рішенні стосовно призначення одноразової грошової допомоги, скасування п. 589 протоколу №36 від 20.05.2016 комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України; зобов'язання першого відповідача повторно подати висновок за формою та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України, яке в свою чергу зобов'язати вирішити питання призначення та нарахування одноразової грошової допомоги, згідно вимог ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей” та Порядку, затвердженого Постановою КМУ №975 від 25.12.2013, Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2018 позов було задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у не прийняті у місячний строк рішенні Міністерством оборони України стосовно призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”, Порядку, затвердженого Постановою КМУ №975 від 25.12.2013, та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014.

Скасовано п. 589 протоколу №36 від 20.05.2016 Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України.

Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей” та Порядку, затвердженого Постановою КМУ №975 від 25.12.2013, Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014.

Зобов'язано Міністерство оборони України вирішити питання призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , згідно вимог: ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей” та Порядку, затвердженого Постановою КМУ №975 від 25.12.2013, Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014.

Відповідач, Міністерство оборони України, не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає доводи щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, а також щодо ненадання позивачем належних документів про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

В судовому засіданні представник другого відповідача вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав, стверджуючи про відсутність підстав для задоволення позову.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, запевняючи суд про необхідність відрахування часу звернення до суду з моменту, коли позивач дізнався про оскаржене рішення другого відповідача. Таким моментом є отримання 14.09.2018 відповіді на адвокатський запит ОСОБА_2 , зроблений на прохання позивача, що свідчить про дотримання ним шестимісячного строку звернення до суду.

Перший відповідач своїх представників до суду не направив, відзив на апеляційну скаргу не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В ході судового розгляду було встановлено, що 26.01.2016 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку з пораненням, травмою, контузією чи захворюваннями, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час перебування в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААА №131185 від 08.02.2016 (а.с.14).

Згідно пункту 589 витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20.05.2016 №36, відповідач відмовив у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку із тим, що відсутні документи, які свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 №975 та повернув документи на доопрацювання (а.с.10).

Приймаючи постанову про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з безпідставності висновків Міністерства оборони України про не надання позивачем належних документів про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на перевірку прийнятих рішень за критеріями, викладеними у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскаржувана бездіяльність відповідача з неприйняття рішення про призначення або відмову в призначенні позивачу одноразової допомоги грунтується на відсутності документів, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема документу, який свідчить про те, що воно не пов'язано із вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Саме з цих підстав другий відповідач своїм рішенням, викладеним у п. 589 протоколу Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби №36 від 20.05.2016, повернув заяву позивача з документами до Харківського обласного військового комісаріату на доопрацювання.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно з частиною шостою статті 16-3 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Пунктом 9 статті 16-3 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” встановлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі Порядок № 975).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Згідно пункту 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, вказаною нормою встановлено обов'язок Міністерства оборони України в місячний строк після надходження документів прийняти рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Між тим, з матеріалів справи встановлено, що рішення про призначення або про відмову в призначенні позивачу одноразової допомоги позивачу Міністерством оборони України не прийнято, чим порушено приписи вищезазначених норм.

Спростовуючи наявність підстав для повернення документів за п. 11 Порядку №975, колегія суддів зазначає, що цією нормою права передбачено подання для отримання допомоги таких документів: заяви про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем разом з заявою про виплату одноразової грошової допомоги подано документи відповідно до переліку, визначеного вказаною нормою, серед яких документи, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), а саме: витяг з протоколу № 4941 від 22.12.2015 засідання Центральної військово- лікарської комісії МО України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв та висновок фахівця з питань судово-медичної експертизи № 1296-2015.

Згідно п. 6, 7 Порядку № 975 військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, призначення і виплата одноразової допомоги здійснюється на підставі документів. У разі неподання повного комплекту документів підстав для призначення одноразової допомоги немає.

Єдиним нормативним актом, який визначає перелік документів, що додаються до заяви про причини та обставини поранення є Порядок № 975, п. 11 якого визначено, що до заяви про призначення одноразової грошової допомоги додається, зокрема, документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва). При цьому, Порядок № 975 не визначає який саме документ (медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, висновок експерта, протокол військово-лікарської комісії, довідка МСЕК, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги.

Колегія суддів вважає, що позивачем було виконано належним чином вимоги п. 11 Порядку № 975 шляхом надання витягу з протоколу № 4941 від 22.12.2015 засідання Центральної військово- лікарської комісії МО України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, відповідно до якого мінно-вибухові травми/контузія головного мозку колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 та подальші захворювання - пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.

Також, колегія суддів враховує наявність в матеріалах справи висновку фахівця з питань судово-медичної експертизі № 1296-2015, відповідно до якого виявлені захворювання, які є наслідком закритої черепно-мозкової травми ( контузія головного мозку 1985-1987 р.).

Зазначеними витягом з протоколу та висновком не встановлено причинного зв'язку поранення з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення або наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Таким чином, вказані докази засвідчують відсутність в діях позивача протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належними документами, що вказують на причини та обставини поранення ( травми, контузії та захворювання).

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.05.2018 по справі № 729/426/17.

Отже, доводи Міністерства оборони України про повернення документів до обласного військового комісаріату для доопрацювання через відсутність документу, що свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, є безпідставними та не відповідають дійсним обставинам справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів оскаржувані бездіяльність та рішення Міністерства оборони України в формі протоколу № 36 від 20.05.2016 на відповідність критеріям ст. 2 КАС України, дійшла висновку щодо їх необгрунтованості та безпідставності, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про визнання їх протиправними та зобов'язання Міністерство оборони України вирішити питання про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, відповідно до вимог чинного законодавства.

При цьому колегія суддів зауважує, що рішення суду першої інстанції не має зобов'язального характеру для відповідача щодо виключно позитивного вирішення заяви позивача про призначення одноразової грошової допомоги, оскільки таке судове рішення направлене на примусове зобов'язання другого відповідача прийняти рішення по суті заяви позивача шляхом її задоволення або відмови.

Доводи заявника апеляційної скарги про порушення позивачем строку звернення до суду, що зумовлює наявність підстав для залишення позовних вимог без розгляду, не можуть бути визнані достатньо обгрунтованими, з огляду на не спростовані ствердження представника позивача щодо настання моменту, з якого позивач дізнався про порушення його прав. Посилання відповідача на записи у супровідному листі від 09.06.2016 про отримання позивачем 16.06.2016 повідомлення щодо результатів розгляду його заяви на виплату грошової допомоги (а.с. 38) не можуть бути визнані достатньо обгрунтованими, оскільки відповідні записи не визнаються позивачем і не містять інформації про отримання такого повідомлення саме позивачем. В той же час, в матеріалах справи міститься супровідний лист першого відповідача від 14.09.2018 (а.с. 9) про направлення представнику позивача витягу з протоколу з питання призначення одноразової грошової допомоги, на який є посилання в позовній заяві на обгрунтування дотримання позивачем строку звернення до суду.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши оскаржуване рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що при його прийнятті суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2018 по справі № 520/8686/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)М.І. Гуцал

Судді(підпис) (підпис) А.П. Бенедик Л.О. Донець

Повний текст постанови складено 11.04.2019.

Попередній документ
81087432
Наступний документ
81087434
Інформація про рішення:
№ рішення: 81087433
№ справи: 520/8686/18
Дата рішення: 08.04.2019
Дата публікації: 15.09.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб з інвалідністю
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (04.09.2018)
Дата надходження: 11.07.2018
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГАЛІЙ СТЕПАН ПЕТРОВИЧ
суддя-доповідач:
ГАЛІЙ СТЕПАН ПЕТРОВИЧ
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Пенєв Олег Сергійович