Справа №295/3208/19
2/295/1509/19
11.04.2019 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Ведмідь Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Бойченко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом,-
Позивачка звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи позов тим, що вона є власником частини житлового будинку за адресою: м. Житомир, вул. Короленка, 48/2, у якому також зареєстрований, однак із січня 2016 року не проживає син позивачки - ОСОБА_2, який наразі проживає у власному будинку за адресою: Житомирська область, Баранівський район, с. Климентіївка, а реєстрація відповідача у належному позивачці житлі перешкоджає у реалізації права відповідачки на отримання субсидії та інших прав власника.
Відповідач відзив не подав, про наявність поважних причин, які перешкоджають його подачі, суд не повідомлено, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
25.03.2019 року від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява, у якій він вказав, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, оскільки у будинку за адресою: м. Житомир, вул. Короленка, 48/2 не проживає із січня 2016 року, а проживає разом із сім'єю за адресою: Житомирська область, Баранівський район, с. Климентіївка.
Позивач у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та у заяві вказала, що позов підтримує та просить його задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та у заяві вказав, що позов визнає.
Процесуальне право учасників справи про розгляд справи за їх відсутності унормовано в ч. 3 ст. 211 ЦПК України, водночас, якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за з урахуванням визнання відповідачем позову, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником частини будинку за адресою: м. Житомир, вул. Короленка, 48/2, що підтверджується копією договору дарування частини домоволодіння від 02.10.1999 року. (а.с. 5).
Згідно копії паспорта ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вбачається, що він зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с. 11-12).
Згідно копії акту, який складений 02.11.2017 року комісією Комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 5» Житомирської міської ради та у присутності сусідів ОСОБА_3, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1, не проживає із 2016 року. (а.с. 24).
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 316, ст. 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Статтею 156 ЖК України передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом із ним у будинку (квартирі), що йому належить користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Згідно з положеннями ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
За таких обставин, коли права власника порушені, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, зважаючи на визнання відповідачем позову, а також на те, що визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позивач правомірно вимагає усунення будь-яких порушень її прав, в даному випадку шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Враховуючи обставини справи, які встановлені судом та не заперечуються сторонами, та керуючись нормами чинного законодавства, суд приходить до висновку що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
При вирішення питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд керується ч. 2 ст. 141 ЦПК України та ч. 1 ст. 142 ЦПК України та покладає на відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, та у зв'язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Керуючись ст. 16, 316, 317, 319, 321, 383, 391 ЦК України, ст.ст. 82, 76-82, 141, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, таким, що втратив право користування житлом за адресою: АДРЕСА_1.
Повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 з державного бюджету судовий збір в розмірі 384,20 грн., сплачений відповідно до квитанції № 139 від 27.02.2019 року. Оригінал квитанції зберігається у Богунському районному суді м. Житомира у матеріалах справи № 295/3208/19.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат по сплаті судового збору 384,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Богунський районний суд м. Житомира.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_8, РНОКПП НОМЕР_1.
Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, місце реєстрації: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2.
Повне судове рішення складено 11.04.2019 року.
Суддя Н.В. Ведмідь