ЄУН 193/167/19
Провадження № 2/193/214/19
10 квітня 2019 року сел. Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:
судді: Кащука Д.А.,
при секретарі: Кіріченко І.О.,
без участі сторін та згідно ст. 247 ЦПК України, без застосування технічних засобів розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел.Софіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 04 лютого 2019 року звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що з відповідачем по справі з 04 березня 2009 року перебувала у шлюбі, який був зареєстрований виконкомом Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області. Актовий запис №03.
Від спільного життя з відповідачем вона має двох дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у свідоцтві про народження яких відповідач записаний батьком.
Зазначає, що одруження з відповідачем виявилось невдалим. За час спільного проживання у них не були створенні нормальні сімейні стосунки, стало видно, що у них різні характери, погляди на життя. Відповідач зловживав алкогольними напоями, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння застосовував стосовно неї фізичне насильство. Не приймає участі в утриманні дітей.
Відповідач офіційно не працевлаштований, але працює і має від цього прибутки, та в змозі надавати матеріальну допомогу на утримання сина.
Зазначає, що відповідач не має зобов'язань по іншим виконавчим документам. Отримуваний ним дохід дозволяє сплачувати аліменти на утримання дітей без шкоди для себе.
На підставі викладеного, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення дітьми повноліття, починаючи з дня подачі заяви до суду: а саме з 04 лютого 2019 року та допустити рішення до негайного виконання в межах сум платежів за один місяць.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій просить слухати справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання, про що свідчать матеріали справи, причину неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надавав, правом надати відзив не скористався.
Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що позивач від спільного життя з відповідачем мають двох дітей: ОСОБА_3, 20 лютого 2009 року, про що Виконкомом Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, 04 березня 2009 року в книзі актів громадського стану про народження зроблено відповідний запис №05, що підтверджується свідоцтвом про народження Серія І-КИ №213119 від 04 березня 2009 року, а також ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що Виконкомом Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, 23 серпня 2011 року в книзі актів громадського стану про народження зроблено відповідний запис №12, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-КИ №352127 від 23 серпня 2011 року (а.с.6-7).
Як зазначено в позовній заяві, відповідач матеріальну допомогу на утримання дітей не надає. Відповідач - фізично здорова людина, працездатний, та може надавати допомогу на утримання дітей до їх повноліття.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі - Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За ч. 1, 2 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
08.07.2017 року набрав чинності Закон України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів від 17.05.2017 року № 2037 - VII, відповідно до якого внесено зміни до ст. 182 СК України, а саме: при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ст. 191 СК України).
Днем звернення позивача до суду є 04 лютого 2019 р., оскільки саме цим днем датована позовна заява та подана до суду .
Згідно ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У відповідності до ст. 430 ч.1 п.1 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в розмірі 1/3 з усіх видів його заробітку (доходу), до повноліття дітей, але не менше 50% прожиткового мінімуму до досягнення повноліття дітьми, починаючи з 04 лютого 2019 року.
Керуючись п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляд справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, ст.ст. 180-183 Сімейного кодексу України, ст.ст.10,12,81,141,263,264,265,268,273,354, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити в повному обсязі.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, індекс 53240, аліменти на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в розмірі 1/3 на користь позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 з усіх видів його заробітку (доходу), до повноліття дітей, але не менше 50% прожиткового мінімуму до досягнення повноліття дітьми, починаючи з 04 лютого 2019 року.
Рішення згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, мешкаючого за адресою: с.Лошкарівка, вул.Центральна, буд.8, Нікопольського району, Дніпропетровської області, в дохід держави судовий збір у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) грн..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачем рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд Дніпропетровської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Д.А. Кащук