11 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 924/590/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй - головуючий, Л. В. Стратієнко, І. В. Ткач
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2019р.
у складі колегії суддів: О. О. Демидюк - головуючий, Г. І. Савченко, О. Г. Крейбух
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна"
до сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив"
про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу
1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (далі - ТОВ "Порше Лізинг Україна", позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив" (далі - СОК "Перший національний аграрний кооператив", відповідач) заборгованості за договором фінансового лізингу №00011754 від 04.12.2015р. у розмірі 164 975,74 грн., з яких: 48 597,92 грн. - заборгованість за платежами за час фактичного використання об'єкта лізингу; 2 476,66 грн. - пеня; 88 281,83 грн. - збитки, пов'язані з вилученням об'єкта лізингу; 24 849,75 грн. - збитки, пов'язані зі стягненням заборгованості; 769,58 грн. - 3% річних.
Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу №00011754 від 04.12.2015р.
2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 13.09.2018р. у справі №924/590/18 позов ТОВ "Порше Лізинг Україна" задоволено частково. Присуджено до стягнення з СОК "Перший національний аграрний кооператив" на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" 48 597,92 грн. - плати за фактичне користування об'єктом лізингу, 2 333,83 грн. - пені, 765,62 грн. - 3% річних, 775,46 грн. - судового збору. У частині стягнення з відповідача 142, 83 грн. - пені, 3, 96 грн. - 3% річних та 113 131,58 грн. збитків - відмовлено.
Судове рішення мотивовано неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань в частині сплати лізингових платежів, розірванням позивачем договору фінансового лізингу № 00011754 від 04.12.2015р. та обов'язком відповідача сплатити плату за фактичне користування об'єктом лізингу.
Судом першої інстанції здійснено перерахунок розміру пені та 3% річних та частково задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені та 3% річних.
Місцевим господарським судом відмовлено позивачеві в частині стягнення з відповідача збитків, пов'язаних з поверненням об'єкта лізингу та пов'язаних зі стягненням заборгованості, оскільки вказані збитки документально не підтверджені та не обґрунтовані.
Суд зазначає, що з наданих позивачем документів не вбачається, які саме дії (послуги) вчинялися ТОВ "Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі." та ТОВ "Юридична компанія "Тріпл Сі" з вилучення об'єкта лізингу. У наявних матеріалах справи актах та рахунках зазначено лише про надання консультаційних послуг.
Витрати на оплату консультативних та юридичних послуг, а також стоянку (зберігання) автомобіля також не є збитками, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором фінансового лізингу.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2019р. у справі №924/590/18 скасовано рішення господарського суду Хмельницької області від 13.09.2018р. та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
Постанова мотивована тим, що наслідком розірвання договору є відсутність обов'язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність і, відповідно, відсутність права вимагати його оплати. Право власності на предмет лізингу від позивача до відповідача не перейшло, тому стягнення відшкодування вартості цього майна, яке залишилося у власності позивача, є безпідставними.
Апеляційний господарський суд, враховуючи положення п.12.9 Загальних комерційних умов договору лізингу, який зобов'язує лізингоодержувача після розірвання договору повернути лізингодавцю лише об'єкт лізингу, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення боргу за користування об'єктом лізингу, 3 % річних та пені, нарахованих на вказану суму основного боргу.
Судом апеляційної інстанції відмовлено позивачеві в задоволенні позову в частині стягнення компенсації понесених позивачем витрат у сумі 88 281,83 грн. та 22 849,75 грн. збитків, пов'язаних зі стягненням заборгованості, оскільки витрати на оплату консультативних та юридичних послуг, а також стоянку автомобіля не мають обов'язкового характеру, факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором фінансового лізингу та понесені позивачем після припинення дії контракту, без виставлення вимоги на їх оплату.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вказаною постановою, ТОВ "Порше Лізинг Україна" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2019р. та залишити в силі рішення господарського суду Хмельницької області від 13.09.2018р. у справі №924/590/18.
Скарга мотивована тим, що з моменту розірвання договору фінансового лізингу до дати повернення ТОВ "Порше Лізинг Україна" об'єкта лізингу в ході виконавчого провадження СОК "Перший національний аграрний кооператив" продовжував користуватись об'єктом лізингу без здійснення оплати за фактичне користування.
Позивач зазначає, що в разі наявності в умовах договору фінансового лізингу положення про можливість нарахування лізингодавцем плати за користування об'єктом лізингу після закінчення або дострокового розірвання договору лізингу, то нарахування плати за фактичне користування об'єктом лізингу до моменту повернення об'єкта лізингодавцю є правомірним.
Оскільки договором передбачено розмір пені, який має бути сплачено за порушення відповідачем грошових зобов'язань за договором фінансового лізингу, та враховуючи, що позивачем правомірно нараховано плату за фактичне користування об'єктом лізингу, позивач вказує, що нарахування пені на зобов'язання зі сплати коштів за час фактичного користування об'єктом лізингу є правомірним.
4. Позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу СОК "Перший національний аграрний кооператив" просить відмовити позивачеві у задоволенні касаційної скарги, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2019р. у справі №924/590/18 залишити в силі.
Відповідач, посилаючись на норми п. 12.9 Комерційних умов вказує, що позивачем не надано доказів будь-якої різниці між вартістю об'єкта лізингу та залишку несплачених платежів, зокрема не надано документів, що підтверджують реалізацію об'єкта лізингу, розмір отриманих від реалізації об'єкта лізингу суми грошових коштів, не надано професійної оцінки майна, якщо об'єкт лізингу залишився у власності позивача.
5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
04 грудня 2015 року між ТОВ "Порше Лізинг Україна" (лізингодавець) та кооперативом "Перший національний аграрний кооператив" (лізингоодержувач) укладено договір про фінансовий лізинг №00011754 (далі - договір), відповідно до умов якого лізингодавець передає у розпорядження лізингоодержувача об'єкт лізингу транспортний засіб типу VW LNF CrafterGP 35 LR HD RELOAD, шасі №WV1ZZZ2EZF6031033, 2015 року виробництва, строком на 60 місяців, а лізингоодержувач приймає об'єкт лізингу і сплачує суму коштів за договором. Вартість об'єкта лізингу складає 778 963,00 грн.; авансовий платіж - 233 688,90 грн.; обсяг фінансування - 545 274,10 грн.
Сторонами за договором лізингу також підписано Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (далі - Загальні умови), які є додатком до вказаного договору про фінансовий лізинг.
Умовами п. 4.1. Загальних умов передбачено, що ТОВ "Порше Лізинг Україна" зберігатиме за собою право власності на об'єкт лізингу, в той час як лізингоодержувач матиме право на експлуатацію об'єкта лізингу впродовж усього строку дії контракту (окрім випадків, коли ТОВ "Порше Лізинг Україна" матиме право розірвати цей контракт, відмовитися від контракту, вимагати повернення об'єкта лізингу, як зазначено в цьому контракті).
Відповідно до п. 6.1. Загальних умов для експлуатації об'єкта лізингу Лізингоодержувач щомісяця виплачуватиме ТОВ "Порше Лізинг Україна" лізингові платежі у відповідності до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), що являє собою невід'ємну частину цього контракту, та інших положень контракту.
Пунктами 8.2., 8.2.1. Загальних умов передбачено, що у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовується пеня у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу.
Згідно з п.п. 8.3., 8.3.1. Загальних, умов якщо лізингоодержувач прострочить оплату лізингового платежу протягом більш, ніж на 10 робочих днів, ТОВ "Порше Лізинг Україна" має право надіслати лізингоодержувачу першу вимогу щодо сплати в письмовій формі. Якщо лізингоодержувач не здійснить оплату протягом 7 (семи) робочих днів з моменту відправлення першої вимоги щодо сплати, ТОВ "Порше Лізинг Україна" надсилає в такий же спосіб другу вимогу щодо сплати, яка продовжує строк здійснення оплати ще на 8 (вісім) робочих днів. У випадку, якщо лізингоодержувач не здійснить оплату у вказаний термін, лізингодавець має право направити лізингоодержувачу третю вимогу щодо сплати та відмовитися від контракту в односторонньому порядку, за пунктом 12.6.1. Загальних умов. Сторони погоджуються, що невиконання зобов'язань після надіслання другої вимоги щодо сплати означає, що лізингоодержувач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов'язання за цим контрактом.
У пункті 8.3.2. Загальних умов встановлено, що якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 лізингового платежу при цьому, якщо прострочення лізингового платежу триває більш ніж 30 днів(відповідно до Закону України "Про фінансовий лізинг") ТОВ "Порше Лізинг Україна" має право розірвати контракт/відмовитися від контракту і витребувати об'єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.
Згідно з п. 8.4. Загальних умов лізингоодержувач погоджується, що всі строки, зазначені у цьому контракті, є прийнятними для виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань.
Пунктами 12.6., 12.6.1. Загальних умов передбачено, що ТОВ "Порше Лізинг Україна" має право в односторонньому порядку розірвати цей контракт/відмовитися від контракту, та також серед іншого право на повернення об'єкта лізингу, якщо лізингоодержувач не сплатив 1 наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково і строк виконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 календарних днів.
Відповідно до п. 12.9 Загальних умов, у разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту, на підставі пункту 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2., а також якщо ТОВ "Порше Лізинг Україна" вимагає повернення об'єкта лізингу відповідно до інших положень контракту лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власний рахунок у відповідному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження ТОВ "Порше Лізинг Україна", якщо інша адреса не вказана ТОВ "Порше Лізинг Україна", впродовж 10 робочих днів від дати одержання відповідного запиту. В цей же строк лізингоодержувач сплачує ТОВ "Порше Лізинг Україна" будь-яку різницю між вартістю об'єкту лізингу та лізинговими платежами, що залишились несплаченими відповідно до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів, а також іншими платежами, що залишились несплаченими відповідно лізингоодержувачем відповідно до контракту. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою ТОВ "Порше Лізинг Україна" та має бути відшкодована лізингодавцю лізингоодержувачем відповідно до умов контракту та чинного законодавства. Зобов'язання щодо сплати такої різниці залишається чинним до моменту виконання лізингоодержвачем, в тому числі після закінчення строку лізингу/розірвання контракту.
У пункті 13.1 Загальних умов зазначено, якщо лізингоодержувач відмовляється від повернення або затримує повернення об'єкта лізингу, ТОВ "Порше Лізинг Україна" має право вилучити (повернути) об'єкт лізингу без попередньої згоди лізингоодержувача у визначеному законодавством України порядку.
У тому числі в примусовому порядку, відповідно до виконавчого напису нотаріуса (п.13.6. Загальних умов).
Сторонами погоджено Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування).
Судами встановлено, що за актом приймання-передачі від 24.12.2015р. транспортний засіб типу VW LNF CrafterGP 35 LR HD RELOAD, шасі № WV1ZZZ2EZF6031033, 2015 року виробництва, передано відповідачеві.
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач надіслав відповідачеві три нагадування про несплату від 06.07.2017р., від 17.07.2017р. та від 07.08.2017р. з проханням погасити наявну заборгованість відповідно до договору лізингу №00011754.
ТОВ "Порше Лізинг України", у зв'язку з несплатою боргу СОК "Перший національний аграрний кооператив", надіслало останньому вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення об'єкта лізингу та повідомлення про відмову від договору, у якій просило погасити заборгованість в розмірі 50 361,15 грн. протягом трьох днів з дня отримання вимоги та протягом десяти днів - повернути об'єкт лізингу за вказаною у вимозі адресою.
21 грудня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис про повернення відповідачем позивачу об'єкта лізингу - транспортного засобу Volkswagen, модель Crafter 35, номер шасі (кузова) WV1ZZZ2EZF6031033, рік випуску 2015, колір білий.
Державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві 08.02.2018р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55457584, про виконання виконавчого напису нотаріуса №871 від 21.12.2017р. щодо повернення від СОК "Перший національний аграрний кооператив" об'єкта лізингу.
09 лютого 2018р., відповідно до акта державного виконавця, об'єкт лізингу передано представнику позивача, а 12.02.2018р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №55457584.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору про фінансовий лізинг, позивач зазначає, що поніс витрати за договором доручення від 12.06.2012р., укладеним з TOB "Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі. та за договором про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2012р., укладеним з ТОВ "Юридична компанія "Тріпл Сі", відповідно до яких ТОВ "Кредитекспрес Юкрейн Ел.Ел.Сі. та ТОВ "Юридична компанія "Тріпл Сі" надали ТОВ "Порше Лізинг Україна" послуги, спрямовані на забезпечення виконання договору про фінансовий лізинг, на стягнення з СОК "Перший національний аграрний кооператив" заборгованості та вилучення об'єкта лізингу у СОК "Перший національний аграрний кооператив" .
На підтвердження вказаних витрат позивачем надано акти наданих послуг та рахунки фактури про надання юридичних послуг та платіжні доручення, на підтвердження оплати зазначених рахунків та актів, а також накладні ТОВ "Автомир" за стоянку автомобіля.
Судами встановлено, що позивачем виставлялися відповідачу рахунки-фактури №№00385042 від 01.09.2017р. на сплату 2 558,40 грн. інших витрат згідно договору лізингу, №59101-00390608 від 01.11.2017р. на сплату 16 256,61 грн. (7 840,60 грн. - відшкодування частини вартості об'єкта лізингу, 6 784,75 грн. - проценти, 1 631,26 грн. - комісії), №59101-00394014 від 01.12.2017 р. на сплату 16 256,61 грн. (7 970,29 грн. - відшкодування частини вартості об'єкта лізингу, 6 655,06 грн. - проценти, 1 631,26 грн. - комісії), №00391537 від 02.11.2017р. на суму 509,44 грн. інших витрат згідно з договором лізингу, №00394935 від 04.12.2017р. на суму 4 681,91 грн. інших витрат згідно з договором лізингу, №00395775 від 22.12.2017р. на 7 500,00 грн. інших витрат згідно з договором лізингу, №59101-00397255 від 03.01.2018р. на суму 16 054,70 грн. (8 232,14 грн. - відшкодування частини вартості об'єкта лізингу, 6 191,30 грн. - проценти, 1 631,26 грн. - комісія), №00401884 від 13.02.2018 р. на суму 9 600,00 грн. інших витрат згідно договору лізингу, №00405011 від 09.03.2018 р. на суму 400,00 грн. інших витрат згідно з договором лізингу.
У зв'язку з неоплатою відповідачем зазначених сум, позивач звернувся до суду з даним позовом.
6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувач) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Аналогічні положення містяться в ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг".
Згідно з ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" (далі - Закон) за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
У пункті 3 ч. 1 ст. 10 Закону зазначено, що лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом.
Пунктом 8.3.2 Загальних умов встановлено, що якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 лізингового платежу при цьому, якщо прострочення лізингового платежу триває більш ніж 30 днів(відповідно до Закону України "Про фінансовий лізинг") ТОВ "Порше Лізинг Україна" має право розірвати контракт/відмовитися від контракту і витребувати об'єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.
Згідно з п. 12.6.1 Загальних умов ТОВ "Порше Лізинг Україна" має право в односторонньому порядку розірвати цей контракт/відмовитися від контракту, та також серед іншого, право на повернення об'єкта лізингу, якщо лізингоодержувач не сплатив 1(один) лізинговий платіж у повному обсязі або частково і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 календарних днів.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач в порушення умов договору про фінансовий лізинг припинив сплачувати лізингові платежі, вимоги позивача про їх сплату залишив без задоволення, у зв'язку з чим позивач скористався своїм правом, передбаченим п. п. 8.3.1., 8.3.2., 12.6.1 договору про фінансовий лізинг, та розірвав договір в односторонньому порядку.
Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Пунктом 6.18 Загальних умов встановлено, що у випадку розірвання контракту/відмови від контракту за ініціативою ТОВ "Порше Лізинг Україна" відповідно до п. 12 контракту лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об'єктом лізингу.
Крім того, п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Тобто, наслідками розірвання договору про фінансовий лізинг №00011754 від 04.12.2015р. є, як обов'язок лізингоодержувача повернути предмет лізингу, так і оплата за фактичне користування об'єктом лізингу.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що об'єкт лізингу повернуто відповідачем позивачу в примусовому порядку лише 09.02.2018р., що підтверджується актом державного виконавця від 09.02.2018р.
Ураховуючи, що умови укладеного між сторонами у справі договору про фінансовий лізинг передбачають можливість нарахування лізингодавцем плати за користування об'єктом лізингу після дострокового розірвання договору лізингу, та враховуючи, що об'єкт лізингу повернуто лише 09.02.2018р., нарахування плати за фактичне користування об'єктом лізингу за відповідний період є правомірним.
Вказані обставини не були враховані судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної постанови. Натомість місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що у лізингоодержувача (відповідача) виникло зобов'язання щодо проведення оплати за фактичне користування майном - об'єктом лізингу відповідно до п. 6.18. Загальних умов та правомірно задоволено позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача плати за фактичне користування об'єктом лізингу.
Судом першої інстанції здійснено перерахунок розміру пені та 3% річних та враховуючи норми ст. 625, 549 Цивільного кодексу України правомірно частково задоволено позовні вимоги позивача в частині стягнення цих платежів.
Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови позивачеві в частині стягнення збитків, при цьому, за змістом касаційної скарги вказане не є предметом касаційного оскарження. В касаційній скарзі позивач просить залишити в силі рішення господарського суду Хмельницької області від 13.09.2018р. у справі №924/590/18.
Верховним Судом відхиляються посилання відповідача у відзиві на касаційну скаргу на положення п. 12.9 Загальних умов, оскільки судом першої інстанції правомірно застосовано норми п. 6.18 вказаних Умов, відповідно до якого у випадку розірвання контракту/відмови від контракту за ініціативою ТОВ "Порше Лізинг Україна" відповідно до п. 12 контракту, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об'єктом лізингу.
7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно зі статтею 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що рішення суду першої інстанції, прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, постанова суду апеляційної інстанції, яким скасовано вказане рішення підлягає скасуванню.
8. Судові витрати
З огляду на те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до положень ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача - сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Перший національний аграрний кооператив".
Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" задовольнити.
Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2019р. у справі №924/590/18 скасувати.
Рішення господарського суду Хмельницької області від 13.09.2018р. у справі №924/590/18 залишити в силі.
Стягнути з сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив" (29017, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 3/2, блок 5/2-1, код ЄДРПОУ 39847648) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (02152, м. Київ, просп. Павла Тичини, буд. 1-В, код ЄДРПОУ 35571472) 4 949,28 грн. за подання касаційної скарги.
Видачу наказу доручити господарського суду Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Суддя Л. В. Стратієнко
Суддя І. В. Ткач