Іменем України
11 квітня 2019 року м. Чернігів
Господарським судом Чернігівської області у складі судді Оленич Т.Г., розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження справу №927/121/19
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сквирський комбінат хлібопродуктів», вул. Київська, 25, м. Сквира, Сквирський район, Київська область, 09000
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОВЕТ ПОСТАЧ», АДРЕСА_1, 17600
про стягнення 166714грн.68коп.
без проведення судового засідання, повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження.
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 151558грн.80коп. боргу за товар та 15155грн.88коп. штрафу за прострочення оплати товару.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору поставки №07/03 від 07.03.2018 по видатковим накладним №2116 від 15.03.2018, №3291 від 22.04.2018, №4586 від 01.06.2018, №5531 від 04.07.2018, №5892 від 17.07.2018, №6686 від 27.08.2018, №7408 від 21.09.2018 позивачем поставлено відповідачу товар загальною вартістю 1129191грн.90коп. За твердженням позивача, відповідач здійснив лише часткову оплату поставленого товару на суму 977633грн.10коп., внаслідок чого виник заявлений до стягнення борг, який він і просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також застосувати до нього за прострочення оплати товару передбачений договором захід відповідальності у вигляді сплати штрафу у розмірі 10% від суми неоплаченого товару.
Ухвалою господарського суду від 22.02.2019 про відкриття провадження у справі відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов та доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, а саме - протягом п'ятнадцяти календарних днів з моменту отримання цієї ухвали.
Як свідчить наявне у справі рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 1400042911749 вищевказана ухвала суду від 22.02.2019 вручена відповідачу 28.02.2019.
Враховуючи, що ухвала суду від 22.02.2019 отримана відповідачем 28.02.2019, тому останнім днем подання до суду відзиву є 15.03.2019.
У вказаний строк відповідач відзив не надав, доказів наявності поважних причин його ненадання суду не представив.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оскільки відповідачем не подано відзив на позов у встановлений судом строк без поважних причин, тому в силу приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України справа вирішується судом за наявними у ній матеріалами.
Згідно з ч.5, 7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, встановлені законом, до суду не надходило.
Відтак, розгляд даної справи здійснюється судом без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що також передбачено ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи, що ухвала про відкриття провадження у цій справі винесено судом 22.02.2019, тому справа має бути розглянута в строк до 23.04.2019 включно.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши подані позивачем докази, суд ВСТАНОВИВ:
07 березня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сквирський комбінат хлібопродуктів» (позивач у справі, постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОВЕТ ПОСТАЧ» (відповідач у справі, покупець за договором) укладено договір поставки №07/03 (далі за текстом - договір поставки), за умовами якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, передавати у власність (поставляти) відповідачу товар, а відповідач, в свою чергу, зобов'язувався приймати та оплачувати товар.
За змістом п.1.2. договору поставки найменування, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість товару буде визначатися сторонами у специфікаціях та/або видаткових накладних, які будуть формуватися постачальником на підставі заявок покупця.
Відповідно до п.2.1. договору поставки ціни на товар встановлюються в національній валюті України та погоджуються сторонами в специфікації та/або видатковій накладній до цього договору.
Специфікацій, які б оформлювались щодо спірних поставок, сторонами не надано, а тому суд доходить висновку, що найменування, асортимент, одиниця виміру та ціна товару узгоджені сторонами у видаткових накладних, складених щодо спірних поставок.
Відповідно до п.3.3., 3.4. договору поставки доказом передачі партії товару у власність покупця є оформленні належним чином відвантажувальні документи. Датою фактичного постачання товару є дата підписання видаткової накладної уповноваженою особою покупця.
В силу п.7.5. договору поставки рахунки-фактури, специфікації та інші додатки, є невід'ємними частинами договору при підписанні їх сторонами та проставленні печаток.
Відповідно до п.8.1. договору поставки договір набирає чинності в момент підписання його представниками сторін і діє до 31 грудня 2018 року, а в частині зобов'язань, які виникли під час дії договору - до повного їх виконання.
Згідно із п.7.1. договору поставки сторони договору домовились про обов'язкове скріплення договору печатками юридичних осіб.
Як вбачається з наданої до матеріалів справи копії примірника договору поставки №07/03 від 07.03.2018, договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що свідчить про набрання ним чинності.
Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому суд приходить до висновку, що договір поставки №07/03 від 07.03.2018 діяв у спірний період та в силу ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналіз змісту та суб'єктного складу договору свідчить, що у зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.
За змістом ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
В силу ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Аналіз договору поставки свідчить, що в ньому відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин, які виникли між сторонами у зв'язку з його укладенням, положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються також норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.
На виконання договору поставки позивачем по видатковим накладним №2116 від 15.03.2018, №3291 від 22.04.2018, №4586 від 01.06.2018, №5531 від 04.07.2018, №5892 від 17.07.2018, №6686 від 27.08.2018, №7408 від 21.09.2018 передано відповідачу товар загальною вартістю 1129191грн.90коп.
Про отримання відповідачем товару, погодження з ціною та кількістю поставленого товару свідчить відбиток печатки відповідача на вищевказаних видаткових накладних, якою засвідчено підпис особи, яка отримувала товар від позивача для відповідача.
Відповідачем у встановлені Господарським процесуальним кодексом порядку та строки для подання доказів, не надано суду будь-яких доказів, які спростовують факт отримання ним від позивача на підставі договору поставки по видатковим накладним, покладеним в основу позову, товару загальною вартістю 1129191грн.90коп.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем належним чином виконано взяті на себе за договором зобов'язання в частині поставки товару відповідачу.
Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
В пункті 2.5. договору поставки сторони узгодили, що оплата товару здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту здійснення поставки товару постачальником.
Відповідно до ст.251, 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначений актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Згідно із ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При цьому в силу ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Відповідно до ч.1 ст.255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
З огляду на вищенаведену умову договору поставки та враховуючи правила обчислення строків, встановлені ст.253, 254 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що товар отриманий по видатковій накладній №2116 від 15.03.2018 відповідач зобов'язаний був оплатити до 16 квітня 2018 року включно, оскільки останній день строку припав на вихідний день; по видатковій накладній №3291 від 22.04.2018 - до 22 травня 2018 року включно; по видатковій накладній №4586 від 01.06.2018 - до 02 липня 2018 року включно, оскільки останній день строку припав на вихідний день; по видатковій накладній №5531 від 04.07.2018 - до 03 серпня 2018 року включно; по видатковій накладній №5892 від 17.07.2018 - до 16 серпня 2018 року включно; по видатковій накладній №6686 від 27.08.2018 - до 26 вересня 2018 року включно; по видатковій накладній №7408 від 21.09.2018 - до 22 жовтня 2018 року включно, оскільки останній день строку припав на вихідний день.
За повідомленням позивача, відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару на суму 977633грн.10коп., на підтвердження чого саме позивачем додано до позовної заяви копії платіжних доручень №778 від 20.04.2018, №1258 від 25.05.2018, №1313 від 30.05.2018, №1329 від 30.05.2018, №1339 від 31.05.2018, №1341 від 31.05.2018, №1786 від 03.07.2018, №2040 від 16.07.2018, №2733 від 22.08.2018, №3238 від 18.09.2018, №4041 від 28.11.2018, №4226 від 28.01.2019.
Сплата відповідачем 977633грн.10коп. вартості отриманого ним за період з березня по вересень 2018 року товару підтверджується також наданої позивачем карткою рахунку 361 за 01.01.2018 по 18.02.2019 по контрагенту «ТОВ «АГРОВЕТ ПОСТАЧ».
За твердженням позивача більше коштів в рахунок оплати отриманої продукції від відповідача не надходило, внаслідок чого за ним обліковується борг у сумі 151558грн.80коп., який він і просить стягнути з відповідача в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
При цьому, суд приймає до уваги, що під час розгляду даної справи в місцевому господарському суді відповідач будь-яких доказів оплати вартості отриманого товару в повному обсязі, а також доказів, які спростовують наявність боргу в сумі 151558грн.80коп., до матеріалів справи не надав.
Відтак суд доходить висновку про підтвердження матеріалами справи факту наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 151558грн.80коп. за договором поставки.
В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.
За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки на момент звернення позивача до суду з даним позовом строк виконання зобов'язання по оплаті товару за договором поставки сплив, суд доходить висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасної оплати товару, що свідчить про неналежне виконання відповідачем взятих на себе за договором поставки зобов'язань.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару, отриманого від позивача на підставі договору поставки №07/03 від 07.03.2018 по видатковим накладним, покладеним в основу позову, на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості за отриманий товар відповідач суду не представив, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 151558грн.80коп. боргу задовольняється судом в повному обсязі.
Відповідно до п.6.1. договору поставки у випадку прострочення з оплатою товару більше ніж на 5 календарних днів від дати, встановленої договором, покупець зобов'язується оплатити постачальнику штраф у розмірі 10% від неоплаченої вартості товару.
З посиланням на вказану умову договору позивач просить стягнути з відповідача 15155грн.88коп. штрафу за прострочення оплати товару.
В силу ст.611 Цивільного кодексу України правовим наслідком порушення зобов'язання є, зокрема, сплата неустойки.
Згідно із ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 вказаної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Здійснивши перевірку правильності обчислення позивачем штрафу, судом встановлено, що розрахунок здійснений з урахуванням умов договору поставки та фактичних обставин справи, та є арифметично вірним.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем строків оплати вартості одержаного від позивача товару більше ніж на 5 календарних днів, а тому суд доходить висновку, що вимога позивача в частині стягнення з відповідача 15155грн.88коп. штрафу є правомірною і задовольняється судом в повному обсязі.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги належить задовольнити повністю, в зв'язку з чим з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 151558грн.80коп. боргу та 15155грн.88коп. штрафу.
Згідно із ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, сплачений за подання даного позову судовий збір у сумі 2500грн.72коп., підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача також в повному обсязі.
Керуючись ст.8, 13, 73, 74, 129, 165, 233, 237, 238, 240, 241, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сквирський комбінат хлібопродуктів» (вул. Київська, 25, м. Сквира, Сквирський район, Київська область, 09000, ідентифікаційний код 00954544) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОВЕТ ПОСТАЧ» (АДРЕСА_1, 17600, ідентифікаційний код 41851585) про стягнення 166714грн.68коп. задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОВЕТ ПОСТАЧ» (АДРЕСА_1, 17600, ідентифікаційний код 41851585) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сквирський комбінат хлібопродуктів» (вул. Київська, 25, м. Сквира, Сквирський район, Київська область, 09000, ідентифікаційний код 00954544) 151558грн.80коп. боргу, 15155грн.88коп. штрафу та 2500грн.72коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 11 квітня 2019 року.
Суддя Т. Г. Оленич