Рішення від 26.03.2019 по справі 201/13410/18

Справа № 201/13410/18

Провадження № 2/201/1323/2019

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого: судді - Ткаченко Н.В.

за участю секретаря - Іващенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

07.12.2018р. АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 92698 грн.77 коп. (а.с. № 3-5).

Разом з позовною заявою до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_2 (діє на підставі довіреності від 09.08.2018р. - а.с. №27) про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. № 33).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 18.01.2019р. було відкрито провадження по справі та відповідно до положень ч.2,3 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК України призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.№ 38).

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяви посилався на те, що 03.02.2017р. ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору б/н отримав кредит у розмірі 28000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, відповідач погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які разом з заявою складають Договір про надання банківських послуг. Зобов'язання за Договором про надання банківських послуг банк виконав у повному обсязі, а саме, надав відповідачу кошти та можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 18.11.2018р. становить 92698,77 грн., з яких: 47705,08 грн. - заборгованість по кредиту, 16420,50 грн. - заборгованість по відсоткам, 23682,77 грн. - пеня; а також штрафи нараховані відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг в розмірі 500грн. - фіксована частина та 4390,42 грн. - процентна складова. Зазначену суму заборгованості позивач просив суд стягнути з відповідача, а також понесені ним судові витрати у розмірі 1762 грн.

В судове засідання 26.03.2019р. представник позивача не з'явився, про дату та час слухання повідомлявся належним чином, шляхом направлення повідомлення про виклик до суду на поштову адресу для листування зазначену у позові, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази (а.с. №39). Разом з поданням позову до суду представником позивача було подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, в якому представник зазначила, що позов підтримує в повному обсязі та просить суд його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві та згідно доказів, наявних в матеріалах справи (а.с. № 35).

Відповідач - ОСОБА_1 в судове засідання 26.03.2019р. не з'явився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази (а.с. №40,41). 26.03.2019р. до суду надійшла заява ОСОБА_1, в якій відповідач зазначив, що не згоден з сумою нарахованих відсотків, оскільки на сьогоднішній день фінансової можливості у нього немає, готовий сплачувати мінімальним платежем суму заборгованості по тілу кредиту без нарахованих відсотків. Крім того, в наданій заяві відповідач просив суд, справу розглянути в судовому засіданні 26.03.2019р. без його участі. (а.с. № 42).

Згідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, враховуючи належне повідомлення сторін про день та час розгляду справи, надані заяви сторін про розгляд справи за їх відсутності, в яких сторонами викладені позиції щодо позовних вимог, які є предметом розгляду у справі, суд вважає за можливе провести розгляд справи відповідно до вимог ст.223, ч.2 ст. 247 ЦПК України за відсутністю сторін та без фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи у межах заявлених позовних вимог, оцінивши надані докази у їх сукупності за принципами ст.89 ЦПК України та висловлених відповідачем заперечень, дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

03.02.2017р. ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим ним була підписана анкета-заява №б/н від 03.02.2017р. про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, згідно якої відповідач виявив бажання отримати послуги банка, в тому числі щодо кредитування карткового рахунку згідно до умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банка та в подальшому отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. З підписанням відповідної анкети-заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява разом з запропонованими йому для ознайомлення "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Тарифами Банку", складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг.

Крім того, підписавши відповідну анкету-заяву, ОСОБА_1 погодився зі своїм зобов'язанням, як клієнта, виконувати вимоги, які визначені для клієнта Умовами та правилами надання банківських послуг, а також регулярно самостійно ознайомлюватися з їх змінами, які розміщені на офіційному банківському сайті.

Згідно з ч.1,2 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Статтею 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 2 ст. 648 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За змістом наданої відповідачем заяви від 26.03.2019р. відповідач не спростовував обставини укладення між ним та банком Договору надання банківських послуг, користування кредитними коштами та наявність заборгованості перед банком, а отже, відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, відповідні обставини визнані стороною та не підлягають доказуванню.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що підписавши анкету-заяву від 03.02.2017р., відповідач був обізнаний та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які разом складають Договір про надання банківських послуг, умовами кредитування та використання кредитної картки, а також прийняв на себе зобов'язання регулярно ознайомлюватися з їх змінами які розміщені на офіційному банківському сайті. Доказів того, що вимоги банку ґрунтуються на інших умовах, які сторони не узгоджували, відповідачем суду не надано.

Зокрема, це підтверджується тим, що після 03.02.2017р. ОСОБА_1 користуючись наданими банком кредитними коштами, періодично та частково здійснював погашення заборгованості за наданим кредитом з урахуванням нарахованих відсотків, що має своє відображення у здійсненому позивачем розрахунку за договором (а.с. № 6-7) та не було спростовано відповідачем в наданій заяві від 26.03.2019р.

Відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, підписанням цього Договору є прямою та безумовною згодою щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а обов'язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.2.1.1.12.6 Умов та правил, на боргові зобов'язання за кредитом і овердрафтом банк нараховує відсотки в розмірі встановленому Тарифами банку з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, якщо інше не передбачено п.2.1.1.12.13.

Пунктом 1.1.3.2.4 Умов та правил передбачено право банку проводити зміни тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни розмірів наданого кредиту (кредитного ліміту) зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку згідно з пунктом 1.1.3.1.9 цього договору. Якщо протягом семи днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду з умовами, то рахується, що клієнт прийняв нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку за власним рішенням і без попереднього повідомлення клієнта.

Пунктом 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.7 визначений обов'язок клієнта погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором; Слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, а у разі невиконання зобов'язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6. на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п. 2.1.1.12.6.1. Договору на суму від 100 грн., Клієнт сплачує Банку пеню відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

Пунктом 2.1.1.7.6 визначено, що при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф, розмір якого встановлюються Тарифами банку.

Судом встановлено, що грошові зобов'язання за Договором б/н від 03.02.2017р. відповідач належним чином не виконує та відповідно до заявлених позивачем позовних вимог станом на 18.11.2018р. заборгованість становить 92698,77 грн., з яких: 47705,08 грн. - заборгованість по кредиту, 16420,50 грн. - заборгованість по відсоткам, 23682,77 грн. - пеня. Також позивачем нараховані штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг в розмірі 500грн. - фіксована частина та 4390,42грн. - процентна складова. Відповідний розмір заборгованості позивачем визначений згідно до детального розрахунку заборгованості за Договором б/н від 03.02.2017р., який долучений до позовної заяви, відповідність якого не була спростована відповідачем ані змістовними запереченнями, ані окремим контррозрахунком.

Відповідно до ч.1 ст. 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на

підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 2.1.1.2.1 Умов та Правил, для надання послуг Банк видає Клієнту картку, її вид визначений у Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування і Заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають Договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання картки, зазначена в Заяві. Договір укладається терміном на 5 років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін письмово не відмовиться від договору, він продовжується на такий же термін.

Як встановлено судом вище, на даний час відповідачем грошові зобов'язання перед банком залишаються невиконаними, що є порушенням законних прав ті інтересів АТ КБ "ПриватБанк", посилання відповідача на відсутність фінансової можливості здійснювати погашення заборгованості, суд оцінює критично, оскільки на підтвердження викладених обставин відповідачем не надано жодного належного доказу, якому би судом була надана оцінка при винесені рішення.

Згідно ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Між тим, визначаючи розмір заборгованості, яка підлягає стягненню зі ОСОБА_1, суд вважає необхідним виходить з наступного.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Згідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Так, умовами Договору про надання банківських послуг (Умовами та Правилами надання банківських послуг, витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт “Універсальна” одночасно передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору погашення кредиту/або процентів, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення, та сплату штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строків платежів за будь яким із грошових зобов'язань.

При цьому, позивачем ані в позовній заяві, ані в детальному розрахунку заборгованості не наведено належних обґрунтувань щодо розміру грошових зобов'язань та строків (періодів) порушення відповідних зобов'язань, виходячи з яких позивачем здійснено одночасне нарахування як пені так і штрафів, а також обґрунтувань періодів, за які позивачем здійснено одночасне нарахування неустойки.

Оскільки штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Такі ж висновки містяться і в правовій позиції ВСУ в справі № 6-2003цс15 від 21.10.2015р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме, в частині стягнення зі ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за Договором про надання банківських послуг б/н від 03.02.2017р. станом на 18.11.2018р. в розмірі 87808,35 грн., з яких: 47705,08 грн. - тіло кредиту; 16420,50 грн. - заборгованість по відсоткам, пеня 23682,77 грн.

Щодо стягнення суми штрафів, то в цій частині в задоволенні позову позивачу слід відмовити.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1669 грн. 04 коп. (87808,35 грн. х 1762грн. : 92698,77 грн. = 1669,04 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 549, 611, 617, 634, 638, 648, 1054 ЦК України, Правовою позицією ВСУ в справі № 6-2003цс15 від 21.10.2015р., ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, ч.2,3 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за Договором про надання банківських послуг б/н від 03.02.2017р. станом на 18.11.2018р. в розмірі 87808,35 грн. (вісімдесят сім тисяч вісімсот вісім грн.35 коп.), з яких: 47705,08 грн. - тіло кредиту; 16420,50 грн. - заборгованість по відсоткам, пеня 23682,77 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1669 грн. 04 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Ткаченко Н.В.

Попередній документ
81074310
Наступний документ
81074312
Інформація про рішення:
№ рішення: 81074311
№ справи: 201/13410/18
Дата рішення: 26.03.2019
Дата публікації: 12.04.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Соборний районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу