Справа № 201/2119/19
Провадження № 1-кс/201/1372/2019
05 квітня 2019р. слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - ОСОБА_1 , розглянувши клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна,
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 20.02.2019р. надійшло клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна, в якому заявник, посилаючись, зокрема на ст. 174 КПК України, просить скасувати арешт накладений постановою слідчого СВ Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 17.02.2010р. на житловий будинок та земельну, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування вказаного клопотання заявник вказує, що набув права власності на вказане майно через електронні торги та згодом йому стало відомо про арешт цього майна.
Клопотання про скасування арешту перебувало в провадженні слідчого судді ОСОБА_3 .
На підставі розпорядження № 20 від 04.04.2019р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 04.04.2019р. клопотання було передано в провадження слідчого судді ОСОБА_1 05.04.2019р.
Ознайомившись з матеріалами клопотання, вважаю, що його слід повернути особі, що її подала з наступних підстав.
Відповідно до п.18 ст.3 КПК України слідчий суддя-суддя першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення в порядку передбаченому цим Кодексом судового контролю за додержанням прав та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
За правилами ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Положеннями ч.3 ст.26 КПК України визначено, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Згідно з п.9 розділу ХІ Перехідних положень КПК України арешт майна застосований під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим кодексом продовжують дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Зі змісту клопотання вбачається, що арешт на майно накладений рішенням уповноваженої особи органу досудового розслідування Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області в порядку, визначеному КПК України (1960р).
Відповідно до ч.6 ст.126 КПК України (в редакції КПК 1960року) накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.
Таким чином, зміна, скасування чи припинення арешту майна, незважаючи на набуття чинності новим процесуальним законом, відбувається згідно з п. 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України у порядку, передбаченому КПК 1960 року.
Враховуючи, що арешт майна, про скасування якого звернувся з клопотанням ОСОБА_2 , був застосований слідчим під час досудового слідства до набрання чинності КПК України 2012 року, то скасування арешту майна повинно здійснюватися в порядку КПК України 1960 року тобто у відповідності до ст.126 КПК України - постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.
Отже, при зверненні до слідчого судді з клопотанням порушено встановлений порядок, вирішення слідчим суддею питання про скасування арешту майна протирічить положенню п. 9 розділу XI «Перехідних положень» КПК України (2012 рік), з наданих матеріалів вбачається, що компетенція слідчого судді не може розповсюджуватися на дане питання, у зв'язку з чим клопотання підлягає поверненню особі, що його подала.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 22, 26, 309 , п.9 розділу ХІ Перехідних положень КПК України, ст.126 КПК 1960 року, слідчий суддя,
Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна - повернути особі, яка подала клопотання - ОСОБА_2 .
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти діб.
Слідчий суддя: ОСОБА_1