Справа № 201/2645/19
Провадження № 1-в/201/445/2019
03 квітня 2019 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровськ
у складі: головуючого - слідчого судді Федоріщева С.С.,
при секретарі - Разумняк К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі заяву прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області Козакевича Ю.О. про роз'яснення ухвали Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 07 березня 2019 року у справі № 201/2645/19 за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла наведена вище заява, в якій прокурор просить надати роз'яснення ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 березня 2019 року у справі №201/2645/19, якою задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язано уповноважених осіб прокуратури Дніпропетровської області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальні правопорушення, що містяться в рішенні суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 201/11110/17.
В обґрунтування своєї заяви, прокурор зазначає, що у справі №201/11110/17 за позовом ОСОБА_1 10 жовтня 2018 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська винесено рішення, в якому вимоги позивача задоволено частково. На даний час вищевказана справа перебуває на стадії судового розгляду в Дніпропетровському апеляційному суді. Окрім цього, резолютивна частина оскаржуваного рішення від 10 жовтня 2018 року не містить вимоги до прокуратури Дніпропетровської області щодо внесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення. У зв'язку із чим, просить суд роз'яснити, які саме відомості, викладені в рішенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2018 року у справі №201/11110/17, яке не набрало законної сили, мають бути внесені до ЄРДР.
Учасники судового процесу у судове засідання не з'явились, про дату, місце та час судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 107 КПК України у зв'язку з відсутністю учасників кримінального провадження, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали за заявою, співставивши їх з вимогами кримінального процесуального закону приходить до таких висновків.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Федоріщева С.С. від 07 березня 2019 року у справі № 201/2645/19 скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань було задоволено, зобов'язано уповноважених осіб прокуратури Дніпропетровської області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальні правопорушення, що містяться в рішенні суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 201/11110/17, про що направити заявнику протягом 24 годин відповідне повідомлення.
У рішенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 10 жовтня 2019 року року містились наступні відомості про судові рішення, які набрали законної сили та якими встановлені факти вчинення проти скаржника кримінальних правопорушень:
1. «Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ від 20 липня 2012 року у справі № 4-1400/11, ухваленою за результатом розгляду скарги позивача на порушення відносно нього ст. 29 Конституції України, усі зазначені дії співробітників міліції та судів були визнані незаконними:
- затримання позивача співробітниками «Грифон» було безпідставним, оскільки 23 липня 2009 року позивач не проявляв неповагу до суду, а прибув на призначене судом засідання у справі за його позовом до Генеральної Прокуратури України, а тому ці співпрацівники не мали повноважень для затримання позивача у загальному порядку;
- протокол про адміністративне правопорушення був складений неповноважною особою;
- застосування наручників;
- голова Краногвардійського районного суду м. Дніпропетровська не мав підстав вимагати у СВ Красногвардійського райвідділу ДМУ УМВС України у Дніпропетровській області доставити позивача до свого суду, а ті - підстав і повноважень виконувати таку вимогу;
- протокол про адміністративне затримання не складався, родичі позивача про його затримання сповіщені не були.
2. Одразу після оголошення постанови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2009 року у справі № 3-1754/09 позивач був знов затриманий у Красногвардійському райвідділі ДМУ УМВС України у Дніпропетровській області, де тримався приблизно 3 години.
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпро від 19 грудня 2017 у справі № 203/4555/17 року це затримання було визнано незаконним.
3. 14 вересня 2009 року позивач був затриманий міліцією та знов доправлений до КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня» ніби для виконання постанови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2009 року в справі № 3-1754/09, де знов був примусово госпіталізований і тримався до 8 жовтня 2009 року.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпро від 30 жовтня 2017 року у справі № 201/14962/17 затримання позивача міліцією 14 вересня 2009 року було визнано незаконним.
4. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпро від 14 лютого 2018 року у справі № 201/819/18 встановлений факт, що безперервне затримання позивача з 14 вересня по 8 жовтня 2009 року при провадженні справи Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська № 3-1754/09 в 200 разів перевищувало максимальний для адміністративного затримання строк.
5. 8 жовтня 2009 комісія експертів КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня» склала документ під назвою «Акт № 36 судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 від 8 жовтня 2009 року», у висновках якого зазначила неможливість відповісти на питання постанови про призначення цієї експертизи та рекомендувала проведення повторної експертизи. Того ж дня позивач був звільнений з КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня».
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпро від 17 листопада 2017 року у справі № 201/16263/17 було визнано, що даний документ не є актом експертизи (висновком експерта) у розумінні законодавства України.
6. 29 липня 2010 року позивач був затриманий невідомими особами в цивільному одязі з посвідченнями, схожими на посвідчення працівників міліції, та доправлений ними до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, де ДІМ Красногвардійського райвідділу ДМУ УМВС України у Дніпропетровській області склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185-3 КУпАП - прояв неповаги до суду.
Окремою постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2011 року у справі № 4-1453/11 прокурору Дніпропетровської області повідомлялося про позбавлення позивача свободи 29 липня 2010 року невідомими особами.
Постановою від 21 вересня 2011 року Жовтневого районного суду у справі № 4-1453/11 затримання позивача 29 липня 2010 року визнано незаконним.
7. Постановою від 22 січня 2018 року Жовтневого районного суду у справі № 201/159/18 затримання позивача 3 серпня 2010 року після оголошення постанови суду про звільнення та попереднє переміщення до КЗ Запорізька обласна психіатрична лікарня визнано незаконним.
8. Постановою від 27 серпня 2010 року Апеляційного суду Дніпропетровської області у справі № 3-1720/10 скасовані постанови суду першої інстанції від 29 липня 2010 року про арешт позивача і від 3 серпня 2010 року про звільнення від відбування арешту.
9. Рішенням Європейського суду з прав людини від 26 лютого 2015 року у справі «Заїченко проти України № 2», заява № 45797/09 утримання позивача у психіатричній лікарні 23-24 липня та з 14 вересня по 8 жовтня 2009 року та збір міліцією відомостей про позивача визнані порушенням статей 5 і 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод».
Зі змісту ст. 380 КПК України слідує, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст, а положеннями ч. 1 ст. 306 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 26 КПК України.
З приписів наведених положень кримінального процесуального закону вбачається, що роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання, а також і в тому випадку, коли внаслідок нечіткого та неясного викладення резолютивної частини судового рішення можливе неправильне його виконання або ймовірно спричинить труднощі виконати його взагалі.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно із ч. 2 ст. 21 КПК України вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
Частинами 1, 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 7, 369, 380 КПК України, суд, -
Заяву прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області Козакевича Ю.О. про роз'яснення ухвали Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 07 березня 2019 року у справі № 201/2645/19 за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити.
Роз'яснити, що для виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 березня 2019 року у справі № 201/2645/19 уповноваженій особі прокуратури Дніпропетровської області необхідно внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальні правопорушення, пов'язані із порушенням прав ОСОБА_1 , що встановлено судовими рішеннями, згаданими в описовій частині цієї ухвали, які набрали законної сили та зазначеними у рішенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2019 року у справі №201/11110/17.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її отримання.
Слідчий суддя С.С. Федоріщев