Справа №2-787 2008 рік
" 14 " березня 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Іваненко Ю.Г.
при секретарях - Гой О.В., Арнаутові Я.Б.
з участю позивачки - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1
до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання права власності
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права власності.
Свої вимоги мотивує тим, що позивачкою на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності, побудовано господарську будівлю - гараж з надбудовою площею по 30, 0 кв.м. відповідно) та навіс (6, 7 кв.м. ) для зберігання дров та будівельних матеріалів.
Таким чином, позивачка, звернулася до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво, що знаходиться на земельній ділянці, яка є її власністю та надавалася для обслуговування житлового будинку та господарських споруд.
В судовому засіданні позивачка повністю підтримала позовну заяву, просила суд її задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів, та ухвалити заочне рішення, відповідно до ст. 224 ЦПК України.
Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що можливо розглянути дану справу у відсутність відповідача, визнавши його неявку без поважних причин, а позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.
В даному судовому засіданні встановлено, що земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія KB, №120520, виданим на підставі рішення КМР від 27 лютого 2003 року, №277/437, та надана позивачці для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Так, позивачкою було проведено укріплення та добудову фундаменту, відновлено зруйновані приміщення з урахуванням їх цільового призначення, та під час ремонту було частково змінено розміри будинку. До проведення ремонту площа будинку складала 42, 7 кв.м. , а після ремонту становить 57, 2 кв.м. , таким чином фактична площа будинку збільшилася на 14, 5 кв.м.
КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна" визнало за позивачкою право власності на 22, 1 кв.м, а решта визначена як самозабудова (прибудова - 30, 2 кв.м. та прибудова- 15, 3 кв.м)
Відповідно до листа Голосіївської РДА у м. Києві, від 15.08.2007 року №6-п-1854, щодо надання дозволу на будівництво гаража та введення в експлуатацію реконструйованих будівель в приватному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, на підставі „Правил забудови м. Києва", затверджених рішенням Київради від 27.01.2005року №11/2587 та постанови КМУ від 22.09.2004року, позивачці необхідно опрацювати питання реконструкції приватного житлового будинку та господарської споруди після чого Голосіївська РДА в м. Києві повернеться до розгляду питання про введення в експлуатацію.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Власність зобов'язує.
Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 325 ЦК України, суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.
Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи.
Відповідно до 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Відповідно до ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання
земельної ділянки у встановленому порядку особі під. уже збудоване нерухоме майно.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 316, 317, 319, 325, 331, 376, 392 ЦК України, ст. ст. 5, 6, 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224, 225, 226, 232 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинне будівництво: прибудова літ „а", площею 30, 2 кв.м. , прибудову літ. „а", площею 15, 3 кв.м. , гараж літ. „Г", площею 30, 0 кв.м. , надбудову гаражу літ. „г", площею 30, 0 кв.м. , навіс літ. „Д", площею 6, 7 кв.м. , що розташовані по АДРЕСА_1.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, . після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.