Справа № 211/297/19
Провадження № 2/211/748/19
08 квітня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Ткаченко С. В.
при секретарі Польчик Л.В.
за відсутності: позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, вказавши, що вона з відповідачем з 26.08.2006 року перебуває у зареєстрованому шлюбі.
Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з позивачем.
Відповідач зобов'язаний законом надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, інших утриманців не має, тому позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1 / 4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття, аліменти просить стягнути за минулий час з 03.09.2018 року. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги, в сумі 1 500,00 грн. на свою користь.
22.01.2019 року ухвалою суду було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
28.03.2019 року відповідачем було надано суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого він не згоден на стягнення з нього аліментів на утримання дитини за минулий час. Витрати відповідача, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги, склали 1 500,00 грн.
04.04.2019 року позивач звернулась до суду з заявою про часткову відмову від позовних вимог, відповідно до якої просила суд прийняти її відмову від позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 за минулий час, а стягнути лише аліменти на утримання дитини з моменту подання до суду позовної заяви.
Ухвалою суду від 05.04.2019 р. прийнята часткова відмова позивача від позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про часткову відмову від позовних вимог, відповідно до якої на позовних вимогах щодо стягнення аліментів з моменту надходження позовної заяви наполягає та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, проти позову щодо стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_3 з моменту звернення позивача до суду з позовною заявою не заперечує.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що сторони з 26.08.2006 року перебували у шлюбі, який було зареєстровано у Центрально-Міському відділі реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що складено відповідний актовий запис № 520 (а.с. 6 - копія свідоцтва про шлюб).
Шлюб було розірвано за рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.01.2019 року, рішення не оскаржене, набрало законної сили 11.02.2019 року (а.с. 26 - копія рішення).
Від шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та проживає разом з матір'ю (а.с. 4, 5 - копія свідоцтва про народження, копія довідки про склад сім'ї).
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 11 ЗУ "Про охорону дитинства" батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.
Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Приписами ст. 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Нормами ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з дня пред'явлення даного позову з відповідача на користь позивача аліментів на утримання сина у розмірі 1 / 4 частки з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Суд знаходить, що згідно вимог ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача слід стягнути судовий збір, оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивача, яка звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому у відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір в дохід держави в сумі 768,40 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на її користь витрат на правничу допомогу у сумі 1 500,00 грн. задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Позивачем на підтвердження здійснення нею витрат на правничу допомогу надано копію Договору про надання юридичних послуг № 101 від 18.12.2018 року, укладеного між нею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, копію Акту № 1 виконаних робіт у досудовому порядку за договором про надання юридичних послуг № 101 від 15.01.2019 року між позивачем та ФОП ОСОБА_4, квитанцію № 118637 про перерахування позивачем на рахунок ФОП ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 1 500,00 грн, однак статтею 137 ЦПК України відшкодування витрат, пов'язаних з правничою допомогою представника, який не є адвокатом, не передбачено.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову позивачеві у задоволенні позову в цій частині вимог.
Відповідно до ст. 141 ч. 2 п. 1) ЦПК України витрати, понесені відповідачем на правничу допомогу, віднести за рахунок відповідача, так як позовні вимоги позивача в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольняються в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 19, 76, 82, 89, 133, 137, 141, 247, 263-265, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного Кодексу України, суд -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитинизадовольнити частково.
Стягнути аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: м. Кривий Ріг, мкр Всебратське-2АДРЕСА_1, працюючого фахівцем програм інформування споживачів у відділі продаж у ТОВ «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн», на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1 / 4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дати подання позову до суду, а саме з 17.01.2019 року.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до п. 1 ст. 430 ЦПК України рішення у частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: м. Кривий Ріг, мкр Всебратське-2АДРЕСА_1, працюючого фахівцем програм інформування споживачів у відділі продаж у ТОВ «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб'юшн», на користь держави судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: ОСОБА_5