Справа № 2-4614/08
Іменем України
30 жовтня 2008 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді Новака А.В. при секретарі Миколайчук Т.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в порядку зворотної вимоги (регресу), -
встановив:
позивач звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в порядку зворотної вимоги (регресу).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та суду пояснив, що 18 листопада 2006 року на вул. Васильківській в місті Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода, учасником якої був автомобіль «Шевролет», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням відповідача, яким було порушено п. 10.9 Правил дорожнього руху України, а саме, як вказано в постанові Голосіївського районного суду міста Києва від 01.12.2006 року, водій під час руху заднім ходом не впевнився в безпеці здійснюваного руху, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «Мерседес», державник номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.
Відповідно до полісу обов'язкового страхування транспортних засобів серії ВА № 7534680 від 20.09.2006 року автомобіль «Шевролет», державний номерний знак НОМЕР_1, був застрахований у ЗАТ «СК «Інкомстрах».
Відповідно до Звіту про оцінку майна № 190 від 03.02.2007 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Мерседес-Бенц», державний номерний знак НОМЕР_2, станом на 03.02.2007 року складає 2 455 гривень 67 копійок.
На підставі заяви страхувальника - ОСОБА_2 № 96/07 від 26.01.2007 року та Страхового акту серії ВА № 7534680 позивач на виконання полісу страхування виплатив йому страхове відшкодування у розмірі 1 836 гривень 37 копійок, що підтверджується видатковим касовим ордером № 427 від 13.03.2007 року.
Відповідно до вказаної постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 01.12.2006 року, винним у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди визнано відповідача.
На підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» після сплати страхового відшкодування до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, винної у вчиненні ДТП, що стало причиною настання збитків, тобто до відповідача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи зворотне поштове повідомлення про вручення судової повістки. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надсилав. Про причини неявки суд не повідомляв, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило, що свідчить про байдужість відповідача до результатів розгляду справи або про бажання уникнути негативних для нього наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про день та час розгляду справи і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи вищезазначене, думку позивача, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи з постановлениям заочного рішення.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, 18 листопада 2006 року на вул. Васильківській в місті Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода, учасником якої був автомобіль «Шевролет», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням відповідача, яким було порушено п. 10.9 Правил дорожнього руху України, а саме, як вказано в постанові Голосіївського районного суду міста Києва від
01.12.2006 року, водій під час руху заднім ходом не впевнився в безпеці здійснюваного руху, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «Мерседес», державник номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів /а.с. 5/.
Відповідно до полісу обов'язкового страхування транспортних засобів серії ВА № 7534680 від 20.09.2006 року автомобіль «Шевролет», державний номерний знак НОМЕР_1, був застрахований у ЗАТ «СК «Інкомстрах» /а.с. 6/.
Відповідно до Звіту про оцінку майна № 190 від 03.02.2007 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Мерседес-Бенц», державний номерний знак НОМЕР_2, станом на 03.02.2007 року складає 2 455 гривень 67 копійок /а.с. 7-10/.
На підставі заяви страхувальника - ОСОБА_2 № 96/07 від
26.01.2007 року /а.с. 11/ та Страхового акту серії ВА № 7534680 /а.с. 12/ позивач на виконання полісу страхування виплатив йому страхове відшкодування у розмірі 1 836 гривень 37 копійок, що підтверджується видатковим касовим ордером № 427 від 13.03.2007 року /а.с. 13/.
Відповідно до вказаної постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 01.12.2006 року, винним у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди визнано відповідача.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини і постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.
На підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» після сплати страхового відшкодування до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, винної у вчиненні ДТП, що стало причиною настання збитків, тобто до відповідача.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Постанова Пленуму Верховного суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" за № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз'яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
На підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» після сплати страхового відшкодування до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, винної у вчиненні ДТП, що стало причиною настання збитків, тобто до відповідача.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову ЗАТ «Страхова компанія «Інкомстрах» в повному обсязі.
З огляду на те, що позов підлягає задоволенню відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачені судовий
збір у розмірі 51 гривні 00 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи у розмірі 30 гривень 00 копійок.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 6, 11, 14-16, 509, 525, 526, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст. ст. 1-5, 8, 10, 11, 24, 26, 27, 30, 31, 38, 40, 42, 44, 60, 95-99, 103, 105, 109, 118, 119, 123, 129, 149, 152, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 22, 27 Закону України «Про страхування», суд -
вирішив:
позов Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в порядку зворотної вимоги (регресу) - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Києва, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах», яке розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 64, р/р № 26503011967980 в КБ «Бфінанси та кредит» міста Києва, МФО 300131, код ЄДРПОУ 31282951, суму майнової шкоди у розмірі 1 836 (одну тисячу вісімсот тридцять шість) гривень 37 копійок, суму сплаченого державного мита у розмірі 51 (п'ятдесяти однієї) гривні 00 копійок та суму сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - ЗО (тридцяти) гривень 00 копійок, а всього стягнути - 1 917 (одну тисячу дев'ятсот сімнадцять) гривень 37 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Зазначені заява та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд міста Києва, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.