Справа № 520/6601/17
Провадження № 2-з/520/492/19
10.04.2019 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі Кириковій О.О.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Одесі в порядку загального позовного провадження клопотання представника позивача ОСОБА_1 про призначення додаткової комісійної посмертної психіатричної експертизи та зупинення провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування,
Позивач - ОСОБА_1 07.06.2017 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування, в якому просить суд визнати недійсним договір дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення індивідуального садівництва, кадастровий номер: НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений 30 березня 2012 року приватним нотаріусом Марченко Аелітою Мехманівною, зареєстрований в реєстрі за №453.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 22.06.2017 року відкрито провадження на підставі вищевказаної позовної заяви та призначено попереднє судове засідання.
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 26 жовтня 2018 року клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової комісійної посмертної психолого-психіатричної експертизи по справі - задоволено. Призначено по цивільній справі №520/6601/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування - судову комісійну посмертно-психіатричну експертизу, на час проведення якої провадження по справі зупинено.
Предметом призначеного дослідження було: встановлення психічного стану ОСОБА_3 у момент складання договору дарування від 30 березня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Марчкенко Аелітою Мехманівною, який зареєстрований в реєстрі за №453.
12 березня 2019 року до суду надійшли матеріали цивільної справи №520/6601/17, одночасно з висновком експерта №275 від 26 жовтня 2018 року.
Відповідно до вказаного експерта, встановлено, що незважаючи на наявність хронічних захворювань у ОСОБА_3 , остання на момент укладення і підписання договору дарування від 30.03.2012 року могла правильно оцінювати обставини та ситуацію, віддавати звіт своїм діям та вчинкам, та керувати ними.
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 12.03.2019 року провадження по справі №520/6601/17 поновлено.
09 квітня 2019 року до суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 . про призначення додаткової комісійної посмертної психіатричної експертизи та зупинення провадження по справі, в якому просить суд призначити вказану експертизу, проведення якої доручити судовим експертам комісійного відділу бюро судової медичної експертизи, на вирішення яких поставити наступне питання: Чи могла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, інвалід 1 групи, хвора на деменцію судинного генезу, зважаючи на її вікові особливості, інші хвороби, в момент здійснення нотаріальних дій, а саме посвідчення договору дарування від 30.03.2012 року усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними.
В обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що 28 лютого 2019 року була проведена комісійна судово-медична експертиза, за наслідком якої надано висновок.
На аркуші справи 160 при проведенні цієї експертизи психіатр експерт в експертизі написав , що у хворої є місце деменції судинного генезу.
Позивач вважає, що висновок експерта являється неповним та неясним, оскільки з мережі Інтернет нею встановлено, що деменція - це синдром, при якому відбувається деградація пам'яті, мислення, поведінки, нездатність виконувати щоденні дії. Деменція не являється нормальним станом старіння. Деменція - одна з основних причин інвалідності. Не існує якої-небудь терапії для вилікування деменції чи зміни ходу її розвитку.
У зв'язку з чим, позивач зазначає, що судовий експерт обґрунтовано вказав назву хвороби, але не виказав ніяких суджений по цьому питанню, з урахуванням того, що в Інтернеті міститься інформація, що люди з деменцією позбавлені основних прав та свобод доступних для інших людей і знаходяться в спеціальних будинків для престарілих.
На підставі вищевикладеного, позивач вважає за необхідне призначити по справі додаткову судово-комісійну посмертну психолого-психіатричну експертизу.
У підготовчому судовому засіданні 10.04.2019 року позивач та її представник клопотання підтримали та просили суд задовольнити.
Відповідач в підготовчому судовому засіданні заперечувала проти задоволення вказаного клопотання, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним.
Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши та проаналізувавши висновок експерта, заявлене позивачем клопотання та оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» № 5 від 12.06.2009 року, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Пунктом 2 частини 1 статті 105 ЦПК України передбачено, що призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: психічний стан особи.
Судом в цій справі вирішується спір про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення індивідуального садівництва, кадастровий номер: НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений 30 березня 2012 року приватним нотаріусом Марченко Аелітою Мехманівною, зареєстрований в реєстрі за №453.
З урахуванням посилань позивача в обґрунтування позовних вимог, необхідно встановити психічний стан особи, дарувальника ОСОБА_3 , у зв'язку з чим призначення експертизи судом є обов'язковим.
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 26 жовтня 2018 року клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової комісійної посмертної психолого-психіатричної експертизи по справі - задоволено.
За висновком експерта №275 від 26 жовтня 2018 року, встановлено, що незважаючи на наявність хронічних захворювань у ОСОБА_3 , остання на момент укладення і підписання договору дарування від 30.03.2012 року могла правильно оцінювати обставини та ситуацію, віддавати звіт своїм діям та вчинкам, та керувати ними.
Позивач посилаючись на розкриття поняття деменція, отримане з мережі Інтеренет, посилається на те, що висновок експерта є не повним, у зв'язку з чим є необхідність призначення додаткової комісійної посмертної психіатричної експертизи.
Статтею 110 ЦПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на поставлені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
Якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Наведене узгоджується з приписами статті 113 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктами 3 та 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України встановлено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків.
Вирішуючи питання про доцільність і необхідність заявленого клопотання про призначення додаткової експертизи, суд зазначає, що позивачем жодним чином не підтверджено в чому полягає неясність висновку експерта, а також не доведено, що висновок є неповним.
Крім того суд зазначає, що позивачем на підтвердження своїх посилань на нібито не розв'язання експертом деяких фактів, не заявлялось клопотання про виклик експерта для надання пояснень стосовно наданого висновку.
За таких обставин, беручи до уваги норму процесуального права, що визначає випадки для призначення додаткової експертизи, суд, вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з необґрунтованістю та за відсутністю таких підстав.
Керуючись ст. ст. 102, 103 104, 106, 107, 111, 113 ЦПК України, суд,
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 про призначення додаткової комісійної посмертної психіатричної експертизи та зупинення провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали суду складено - 10 квітня 2019 року.
Головуючий Калініченко Л. В.