Справа № 640/5595/19
про залишення апеляційної скарги без руху
08 квітня 2019 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Ісаєнко Ю.А., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2019 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "С СКАРД СЕРВІС" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2019 повернуто заяву про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.
Вимоги до апеляційної скарги, порядку та строків її подання встановлені статтями 295-297 КАС України.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Проте, подана апеляційна скарга не відповідає зазначеним вимогам у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
Разом з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на відсутність можливості сплатити судовий збір.
За приписами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З викладеного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 по справі №809/1045/16 (суддя-доповідач Смокович М.І.), від 10.01.2018 по справі № 242/3169/17 (суддя-доповідач Мороз Л.Л.) та ін.
Імперативними приписами ч. 5, 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору.
Законом України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. п 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду, сплачується судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2019 року складав 1921,00 грн.
З огляду на викладене, та те, що апелянтом оскаржується ухвала суду, то останньому необхідно надати докази на підтвердження сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн.
Реквізитами Шостого апеляційного адміністративного суду для сплати судового збору за подання апеляційних скарг є: отримувач - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) - 899998; номер рахунка - 34312206081055; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
У відповідності до частини другої статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.
За таких обставин, апеляційну скаргу відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 169 КАС України слід залишити без руху та встановити десятиденний строк з моменту вручення цієї ухвали протягом якого скаржник має право надати докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі. У разі, якщо недоліки апеляційної скарги не буде усунуто, вона буде повернута скаржнику.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 169, 296, 296, 298 КАС України,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2019, залишити без руху.
Встановити десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого апелянт має право надати докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя Ю.А. Ісаєнко