Постанова від 10.04.2019 по справі 320/6351/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/6351/18 Суддя першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Губської Л.В., Епель О.В.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на прийняте у порядку письмового провадження рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Фастівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2018 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Фастівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - Відповідач, Фастівське ОУПФ) про:

- визнання протиправними дій Фастівського ОУПФ;

- зобов'язання Фастівського ОУПФ провести перерахунок розміру пенсії ОСОБА_2 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» у відповідності до вимог ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із врахуванням ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки - 3 764,40 грн. у розмірі відшкодування фактичних збитків згідно ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.10.2017 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що приписами Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210, передбачено, що розрахунок пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється за формулою, де середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, береться за 2006 рік, що застосовується для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому правових підстав для застосування показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки відсутні. Крім того, суд підкреслив, що застосування такого показника можливе лише щодо осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварії та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової військової служби та внаслідок його стали особами з інвалідністю. Також судом було відхилено посилання Позивача на приписи ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки в силу положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплаченої страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене ч. 2 ст. 42 Закону, проводиться починаючи з 2021 року.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210, не регламентує порядок перерахунку пенсії, у той час як право на його проведення прямо передбачено ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Наголошує, що в силу п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 року №795 у редакції постанови від 12.07.2017 року №486 перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно до, зокрема, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а відтак посилання Фастівського ОУПФ про відсутність правових підстав для проведення перерахунку є необґрунтованими. Стверджує, що із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» Відповідач зобов'язаний був провести Позивачу перерахунок пенсії з 01.10.2017 року за правилами, передбаченими п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 року №795. Зазначає про неврахування судом вимоги п. 2 Указу Президента України від 05.07.2018 року №196/2018 про підвищення розміру пенсії учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вказує на помилковість посилання суду першої інстанції на приписи п. п. 4-3, 4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», оскільки вказаними пунктами спірні правовідносини не врегульовані. Також звертає увагу на неправильність застосування до даного спору п. 4-5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», адже в указаному пункті передбачене наступне збільшення величини середньої заробітної плати, яке буде застосовуватися з 2021 року. Викладене, на переконання Апелянта, свідчить про відсутність нормативних перешкод для проведення останньому перерахунку пенсії.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу

У межах встановлених судом строків відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач є особою, яка має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується наявною у матеріалах справи копією посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_1 с від 05.01.2012 року (а.с. 15), а також учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія вкладки від 05.01.2012 року (а.с. 15). Крім того, ОСОБА_2 перебуває на обліку у Фастівському ОУПФ та отримує пенсію по ІІ групі інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

26.10.2018 року ОСОБА_2 звернувся до Фастівського ОУПФ із заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії з 01.10.2017 року на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та у відповідності до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки (а.с. 17-18).

Листом від 09.11.2018 року № 188/С-01 Фастівське ОУПФ повідомило ОСОБА_2 про відсутність підстав для врахування показника середньої заробітної плати у розмірі 3 764,40 грн., оскільки згідно п. 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210, застосовується показник середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2006 рік. Відтак, відсутні підстави для застосування іншого показника. Крім того, в указаному листі зауважено, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» здійснено осучаснення заробітної плати шляхом врахування показника середньої заробітної плати - 3 764,40 грн. та переглянуто величину оцінки одного року страхового стажу, яка дорівнює 1% (а.с. 21)

На підставі встановлених вище обставин, виходячи з приписів ст. 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 5, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також ряду положень Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для здійснення Позивачу перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 роки.

З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон про ЧАЕС).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 54 Закону про ЧАЕС пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 57 Закону про ЧАЕС обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

Приписи ч. ч. 1, 2 ст. 67 Закону про ЧАЕС визначають, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Крім індексації пенсії, яка здійснюється відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення, у разі, якщо величина середньої заробітної плати в Україні за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується в порядку, встановленому частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон про ЗДПС) Для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

При цьому, в силу п. п. 4-3, 4-4, 4-5, 4-7 Прикінцевих положень Закону про ЗДПС у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», який застосовується з 01.10.2017 року, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень (п. 4-3).

З 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року (п. 4.4).

Збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводиться починаючи з 2021 року.

У 2019-2020 роках показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для перерахунку пенсій, збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передує року, в якому проводиться збільшення, порівняно з роком, що передує року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення (п. 4.5).

Особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.

Особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява (п. 4.7).

Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №1210) визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Пунктом 9 Порядку №1210 передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою, до якої, зокрема, включається середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2006 рік, що застосовується для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Системний аналіз наведених норм у своєму взаємозв'язку дає підстави для висновку, що в силу положень Закону про ЧАЕС у разі зростання в порівнянні з попереднім роком величини середньої заробітної плати в Україні, розмір пенсії, призначеної відповідно до даного закону підлягає підвищенню в порядку, встановленому ч. 2 ст. 42 Закону про ЗДПС.

Водночас, згідно ч. 4 ст. 57 Закону про ЧАЕС порядок визначення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону про ЧАЕС, визначається Кабінетом Міністрів України.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, Позивач отримує пенсію по інвалідності внаслідок захворювання, що настало внаслідок Чорнобильської катастрофи, і звернувся до Відповідача із заявою саме про перерахунок цієї пенсії.

У контексті наведеного судова колегія вважає за необхідне підкреслити, що норми Закону про ЧАЕС не містять положення, що при перерахунку пенсій, призначених за даним Законом, середньомісячний заробіток визначається Кабінетом Міністрів України. Тобто, будь-яких обмежень для прямого застосування ч. 2 ст. 67 Закону про ЧАЕС при здійсненні перерахунку пенсій, призначених відповідно до даного Закону, немає.

Разом з тим, таке застосування має здійснюватися системно з урахуваннями приписів Закону про ЗДПС, аналіз наведених вище положень якого свідчить про правильність висновків суду першої інстанції про те, що до 2021 року перерахунок пенсій із застосуванням частини другої статті 42 даного Закону не проводиться (абз. 1 п. 4-5 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону про ЗДПС).

Натомість, застосовується інший механізм обрахунку середнього заробітку для перерахунку пенсій, визначений п. 4-3 (на 2017-2018 роки) та абз. 2 п. 4-5 (на 2019-2020 роки) розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV. При цьому, закріплені у п. 4-7 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону про ЗДПС нормативні приписи дають підстави для висновку, що положення п. 4-3 вказаного розділу застосовуються виключно для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону про ЗДПС.

Тобто у 2017-2018 роках застосування показника збільшеного середнього заробітку, визначеного відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону про ЗДПС та п. 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» вказаного Закону, для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону про ЧАЕС, неможливе.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що чинним законодавством виключається до 2019 року можливість перерахунку пенсій, призначених за Законом про ЧАЕС, із застосуванням ч. 2 ст. 67 даного Закону, ч. 2 ст. 42 та пункту 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону про ЗДПС. Такий перерахунок можливий тільки з 2019 року, що свідчить про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Надаючи оцінку доводам Апелянта про неврахування ні Відповідачем, ні судом першої інстанції положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 року №795 та Указу Президента України від 05.07.2018 року №196/2018, якими передбачено проведення перерахунку та підвищення пенсії, зокрема, ОСОБА_2, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п. 1 Порядку перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 року №795, цей Порядок визначає механізм перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески.

Тобто, положення вказаного Порядку №795 застосовуються у випадку, коли перерахунок пенсії здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Разом з тим, встановлена Законом відсутність правових підстав для проведення такого перерахунку пенсії Позивачу у 2017-2018 роках унеможливлює застосування до спірних правовідносин приписів Порядку №795, який є нормативним актом нижчої юридичної сили у порівнянні із Законом про ЗДПС.

Указ Президента України від 05.07.2018 року №196/2018 «Про додаткові заходи з відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, із соціального захисту постраждалих осіб, безпечного поводження з радіоактивними відходами», яким з метою забезпечення радіаційного захисту та безпеки на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, для реабілітації та відродження таких територій, підтримки природоохоронної, наукової та дослідницької діяльності в зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення, поліпшення соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, приписано Кабінету Міністрів України, зокрема, забезпечити поліпшення соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, ужити заходів щодо підвищення розміру пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і пенсій у зв'язку із втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, не є нормативним актом, положеннями якого регулюється питання перерахунку пенсій, а тому застосований до спірних правовідносин бути не може.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Л.В. Губська

О.В. Епель

Повний текст постанови складено « 10» квітня 2019 року.

Попередній документ
81046080
Наступний документ
81046082
Інформація про рішення:
№ рішення: 81046081
№ справи: 320/6351/18
Дата рішення: 10.04.2019
Дата публікації: 12.04.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл