Справа № 826/5654/16 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.
09 квітня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Чаку Є.В.
При секретарі: Марчук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_3 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) №005-28507-090215 від 09 лютого 2015 року, договору банківського вкладу (депозиту) №007-28507-090215 від 09 лютого 2015 року, договору банківського вкладу (депозиту) №001-28507-100215 від 10 лютого 2015 року, договору банківського вкладу (депозиту) №002-28551-120215 від 12 лютого 2015 року, укладених між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та застосування наслідків недійсності (нікчемності) правочинів, яке оформлене наказом від 16 вересня 2015 року №813 (зі змінами згідно наказу від 22 вересня 2015 року №836);
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1), як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) №005-28507-090215 від 09 лютого 2015 року, договору банківського вкладу (депозиту) №007-28507-090215 від 09 лютого 2015 року, договору банківського вкладу (депозиту) №001-28507-100215 від 10 лютого 2015 року, договору банківського вкладу (депозиту) №002-28551-120215 від 12 лютого 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (у межах гарантованої суми відшкодування - 200 000,00 грн).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2019 року даний адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо формування повного переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в частині не включення до нього ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до договору №005-28507-090215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США від 09 лютого 2015 року, договору №007-28507-090215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США від 09 лютого 2015 року, договору №001-28507-100215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро від 10 лютого 2015 року, договору № 002-28551-120215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 12 лютого 2015 року, укладених між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Дельта банк».
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до договору №005-28507-090215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США від 09 лютого 2015 року, договору №007-28507-090215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США від 09 лютого 2015 року, договору № 001-28507-100215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро від 10 лютого 2015 року, договору № 002-28551-120215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 12 лютого 2015 року, укладених між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Дельта банк» в межах гарантованої суми відшкодування.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявність правових підстав щодо не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність Уповноваженої особи суперечить приписами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є протиправною.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідач діяв в межах та у спосіб визначений законом. Позивач в розумінні Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не набув статусу вкладника, а тому гарантії, встановлені цим Законом на нього не поширюються.
Оскільки сторони до суду не з'явилися, справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 статті 229 КАС України.
Згідно ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.
09 лютого 2015 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 укладено договір №005-28507-090215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США, відповідно до умов якого: сума вкладу складає 1 353,00 доларів США; вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний в пункті 1.6. цього Договору, та по 23 лютого 2015 року включно; процентна ставка на суму вкладу становить 5,5 (п'ять цілих п'ять десятих) процентів річних.
Пунктом 2.10. Договору передбачено, що вкладник підтверджує, що Банк до укладання цього Договору з Вкладником надав Вкладнику інформацію, зазначену в статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VI, щодо умов гарантування вкладів фізичних осіб коштів за цим Вкладом. Сума граничного розміру відшкодування за цим Вкладом, включаючи відсотки, не може бути більшою граничного розміру відшкодування коштів, що становить 200 тисяч гривень для одного вкладника в одному банку.
З наданої суду копії Додаткової угоди №1 до Договору №005-28507-090215 від 09 лютого 2015 року банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США від 09 лютого 2015 року вбачається, що сторони домовились викласти пункт 1.8. статті 1 Договору в наступній редакції: « 1.8. Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладання Сторонами цього Договору. У разі, якщо в день укладання Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений».
З наданої суду копії виписки по угоді №005-28507-090215 від 09 лютого 2015 року (особовий рахунок №26304112971314) вбачається, що 09 лютого 2015 року на рахунок №26304112971314 надійшли грошові кошти у розмірі 1 353,00 доларів США з призначенням платежу «переказ коштів від ОСОБА_5», у період з 12 лютого 2015 року по 18 вересня 2015 року на суму вкладу нараховувалися відсотки, а також утримувався військовий збір та ПДФО з нарахованих процентних доходів на вклади фізичних осіб.
Також 09 лютого 2015 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 укладено договір №007-28507-090215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США, відповідно до умов якого: сума вкладу складає 1 125,00 доларів США; вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний в пункті 1.6. цього Договору, та по 23 лютого 2015 року включно; процентна ставка на суму вкладу становить 5,5 (п'ять цілих п'ять десятих) процентів річних.
Пунктом 2.10. Договору передбачено, що вкладник підтверджує, що Банк до укладання цього Договору з Вкладником надав Вкладнику інформацію, зазначену в статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VI, щодо умов гарантування вкладів фізичних осіб коштів за цим Вкладом. Сума граничного розміру відшкодування за цим Вкладом, включаючи відсотки, не може бути більшою граничного розміру відшкодування коштів, що становить 200 тисяч гривень для одного вкладника в одному банку.
З наданої суду копії Додаткової угоди №1 до Договору №007-28507-090215 від 09 лютого 2015 року банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США від 09 лютого 2015 року вбачається, що сторони домовились викласти пункт 1.8. статті 1 Договору в наступній редакції: « 1.8. Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладання Сторонами цього Договору. У разі, якщо в день укладання Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений».
З наданої суду копії виписки по угоді №007-28507-090215 від 09 лютого 2015 року (особовий рахунок №26302112971468) вбачається, що 09 лютого 2015 року на рахунок №26302112971468 надійшли грошові кошти у розмірі 1 125,00 доларів США з призначенням платежу «переказ коштів від ОСОБА_6», у період з 12 лютого 2015 року по 07 жовтня 2015 року на суму вкладу нараховувалися відсотки, а також утримувався військовий збір та ПДФО з нарахованих процентних доходів на вклади фізичних осіб.
10 лютого 2015 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 укладено договір №001-28507-100215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро, відповідно до умов якого: сума вкладу складає 1 385,00 євро; вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний в пункті 1.6. цього Договору, та по 11 травня 2015 року включно; процентна ставка на суму вкладу становить 4,5 (чотири цілих п'ять десятих) процентів річних.
Пунктом 2.10. Договору передбачено, що вкладник підтверджує, що Банк до укладання цього Договору з Вкладником надав Вкладнику інформацію, зазначену в статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VI, щодо умов гарантування вкладів фізичних осіб коштів за цим Вкладом. Сума граничного розміру відшкодування за цим Вкладом, включаючи відсотки, не може бути більшою граничного розміру відшкодування коштів, що становить 200 тисяч гривень для одного вкладника в одному банку.
З наданої суду копії Додаткової угоди №1 до Договору №001-28507-100215 від 10 лютого 2015 року банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у євро від 10 лютого 2015 року вбачається, що сторони домовились викласти пункт 1.8. статті 1 Договору в наступній редакції: « 1.8. Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладання Сторонами цього Договору. У разі, якщо в день укладання Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений».
З наданої суду копії виписки по угоді №001-28507-100215 від 10 лютого 2015 року (особовий рахунок №26304112976438) вбачається, що 10 лютого 2015 року на рахунок №26304112976438 надійшли грошові кошти у розмірі 1 385,00 євро з призначенням платежу «переказ коштів від ОСОБА_7», у період з 12 лютого 2015 року по 23 вересня 2015 року на суму вкладу нараховувалися відсотки, а також утримувався військовий збір та ПДФО з нарахованих процентних доходів на вклади фізичних осіб.
12 лютого 2015 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 укладено договір №002-28551-120215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США, відповідно до умов якого: сума вкладу складає 2 000,00 доларів США; вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний в пункті 1.6. цього Договору, та по 14 березня 2015 року включно; процентна ставка на суму вкладу становить 5,5 (п'ять цілих п'ять десятих) процентів річних.
Пунктом 2.10. Договору передбачено, що вкладник підтверджує, що Банк до укладання цього Договору з Вкладником надав Вкладнику інформацію, зазначену в статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VI, щодо умов гарантування вкладів фізичних осіб коштів за цим Вкладом. Сума граничного розміру відшкодування за цим Вкладом, включаючи відсотки, не може бути більшою граничного розміру відшкодування коштів, що становить 200 тисяч гривень для одного вкладника в одному банку.
З наданої суду копії Додаткової угоди №1 до Договору №002-28551-120215 від 12 лютого 2015 року банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 12 лютого 2015 року вбачається, що сторони домовились викласти пункт 1.8. статті 1 Договору в наступній редакції: « 1.8. Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладання Сторонами цього Договору. У разі, якщо в день укладання Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений».
З наданої суду копії виписки по угоді №002-28551-120215 від 12 лютого 2015 року (особовий рахунок №26304112985173) вбачається, що 12 лютого 2015 року на рахунок №26304112985173 надійшли грошові кошти у розмірі 2 000,00 доларів США з призначенням платежу «переказ коштів від ОСОБА_8», у період з 13 лютого 2015 року по 18 вересня 2015 року на суму вкладу нараховувалися відсотки, а також утримувався військовий збір та ПДФО з нарахованих процентних доходів на вклади фізичних осіб.
Крім того, судом встановлено, що згідно з Наказу №813 від 16 вересня 2015 року до вказаних вище договорів банківського вкладу (депозиту) було застосовано наслідки нікчемності правочинів, а грошові кошти повернуті на рахунки інших фізичних осіб, з яких проводилося перерахування.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року по 02 червня 2015 року включно запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03 серпня 2015 року № 147 строк здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» продовжено до 02 жовтня 2015 року включно.
На виконання положень статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на підставі наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» № 408 від 29 травня 2015 року та на виконання рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 174/15 від 27 липня 2015 року проведено перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Перевірці підлягали договори (правочини) за вкладними операціями, передані на розгляд Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відповідно до протоколу від 15 вересня 2015 року.
16 вересня 2015 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» Кадировим В.В. було винесено наказ № 813 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями», яким визнано нікчемним, у тому числі договір банківського вкладу (депозиту), укладений між позивачем та ПАТ «Дельта Банк».
Постановою Правління Національного банку України від 02 жовтня 2015 року №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Дельта Банк», на підставі чого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», яким вирішено розпочати процедуру ліквідації Публічного акціонерного банку «Дельта Банк» та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного банку «Дельта Банк» Кадирова В.В.
Відповідач встановив, що дії певних фізичних осіб щодо перерахування з власних поточних рахунків коштів на вкладні (депозитні) рахунки інших фізичних осіб, відкриті у ПАТ «Дельта Банк», зумовлені тим, що сума грошових коштів на рахунках клієнтів - ініціаторів операцій на момент здійснення операції перевищувала суму граничного розміру відшкодування грошових коштів Фондом, і, відповідно, з огляду на незадовільний стан платіжної дисципліни ПАТ «Дельта Банк», для таких клієнтів існували ризики щодо незадоволення кредиторських вимог у результаті ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та реалізації майна.
Таким чином, комісія дійшла висновку, що умови договорів банківських вкладів, у тому числі договорів позивача, за якими здійснювалось перерахування коштів на вкладний рахунок з рахунку фізичної особи, що є одночасно кредитором банку, надає кредитору - фізичній особі переваги перед іншими кредиторами, а отже такий договір банківського вкладу є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 статті 38 Закону України «По систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Не отримавши гарантованого відшкодування за вкладом в межах суми 200 000 грн, вважаючи дії відповідача неправомірними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявності підстав вважати договір банківського вкладу, укладений з позивачем, нікчемним, а тому відмова у включенні його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладу за рахунок Фонду, є протиправною.
Перевіряючи наведений висновок суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, складання Переліку та загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду регламентовано ч.1 статті 26, ч.ч 1, 2, 3, 5, 6 статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; пунктами 3, 4, 5, 6 розділу ІІІ, пунктами 2, 3 та 4 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09 серпня 2012 року.
Відповідно до наведених норм вказана процедура включає наступні етапи: складення протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Обов'язок уповноваженої особи Фонду щодо забезпечення перевірки правочинів (договорів) на предмет виявлення правочинів (договорів), що є нікчемними; підстави для визначення правочинів (договорів) нікчемними; право уповноваженої особи Фонду повідомляти сторони за договорами про нікчемність договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів встановлено частинами 2 і 3 статті 38 та п. 4 ч.2 статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідно до протоколу засідання комісії щодо визнання нікчемними вкладів від 10 листопада 2014 року, визначено перелік транзакцій і правочинів (договорів), що відносяться до нікчемних, згідно з додатком та, зокрема, договори банківського вкладу (депозиту) позивача.
Як зазначено вище, позивача не включено до переліку вкладників у зв'язку із визнанням нікчемним договорів банківського вкладу на підставі норм п.7 ч.3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Такий висновок пояснюється тим, що кошти на вкладний рахунок позивача надійшли внаслідок так званого «дроблення» вкладу іншого клієнта банку, що є порушенням вимог законодавства в частині надання переваг клієнту банку, оскільки внаслідок таких дій збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб за рахунок Фонду. Крім того, кошти на рахунок позивача надійшли в період дії постанови Національного банку України від 30 жовтня 2014 року №692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних», що на думку відповідача свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання коштів.
Перевіряючи наявність підстав для такого висновку, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п.7 ч.3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними (банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку).
Так, при визнанні договору нікчемним Уповноважена особа Фонду посилається на «дроблення» вкладу іншої особи.
Мотивація Уповноваженої особи Фонду щодо надання переваг може мати сенс лише стосовно «дроблення» свого вкладу іншою особою та не підтверджує наявність підстав для визнання нікчемним правочину між позивачем і банком.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України врегульовано Законом України № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Так, відповідно до пунктів 7.1.1, 7.1.5. статті 7 Закону № 2346-III, вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору.
Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.
Відповідно до пункту 24.3 статті 24 цього ж Закону, при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - учасника платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.
При цьому колегія суддів зазначає, що сторонами не заперечується, що банк прийняв грошові кошти на вкладні (депозитні) рахунки, які було відкрито відповідно на ім'я позивача. Кошти було перераховано до запровадження тимчасової адміністрації. Доказів того, що зазначені кошти фактично не вносились чи вносились з порушенням визначеного законодавства, відповідачем суду не надано.
При цьому, відповідачем не зазначено, які конкретно переваги надано саме позивачу при укладанні такого договору, як і не надано доказів надання цих переваг.
Відповідачем також не надано доказів того, що банк взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.
Отже, обставини щодо наявності визначених п.7 ч.3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав нікчемності правочину, не знайшли свого підтвердження, відповідач належних та допустимих доказів щодо цього не надав.
Також, відповідач зазначає, що договори банківського вкладу (депозиту) є нікчемними в силу статті 228 Цивільного кодексу України як такі, що порушують публічний порядок, оскільки спрямовані на незаконне заволодіння майном держави шляхом отримання від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів у розмірі, що перевищує суму, гарантовану ч.1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
При віднесенні правочину до нікчемних за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
В матеріалах справи відсутні вироки чи інші рішення, які б встановлювали певні факти по кримінальному провадженню в межах спірних правовідносин.
Отже, загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, врегульовані цивільним законодавством, положення якого не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ч.3 статті 38, а також у ч.3 статті 36 Закону № 4452-VI. Про це зазначив Верховний Суд у п.41-43 постанови по справі №826/1476/15 від 04 липня 2018 року.
За таких обставин покликання відповідача щодо нікчемності договорів банківського вкладу є припущенням, яке не доведено належними доказами у встановленому законом порядку.
Щодо укладання договорів банківського вкладу після прийняття рішення про визнання ПАТ «Дельта Банк» проблемним, колегія суддів зазначає таке.
Статтею 75 Закону України «Про банки та банківську діяльність» встановлено обов'язок Національного банку України прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних відповідно критеріїв, визначених в ньому.
Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.
Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.
Основним підзаконним нормативним актом, що регулює діяльність банків у випадку визнання їх проблемними є Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року № 346 (далі - Положення №346).
Згідно з п.п.5.2., 5.3. Положення №346 Національний банк України для здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку одночасно з призначенням куратора банку може залучати фахівців з бухгалтерського обліку, юридичних питань, з питань платіжних систем, інформаційних технологій та з інших питань. Рішення про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку, строк дії особливого режиму контролю за діяльністю банку та повноважень куратора банку, повноваження куратора банку, відміну/дострокову відміну запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку приймає Правління Національного банку України.
Отже, чинним законодавством України не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.
Крім того, як зазначено вище, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею. А тому, позивач не міг знати про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то стаття 38 Закону № 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
Окрім того, за правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у цій же постанові, при виявленні нікчемних правочинів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду - особою, що здійснює повноваження органу управління банку, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС, оскільки не створює жодних обов'язків для Позивача та безпосередньо не порушує прав позивача.
Таким чином, суд в оскаржуваному рішенні дійшов правомірного висновку про те, що відповідачем не надано суду доказів того, що договори банківського вкладу (депозиту), описані вище, є нікчемними в силу п.7 ч.3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ч.2 статті 228 Цивільного кодексу України.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню. Крім того, в апеляційній скарзі взагалі не зазначено, які норми права було порушено, обставини справи не встановлено, а докази не досліджено судом першої інстанції.
Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16січня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у випадках, передбачених пп.2 ч.5 статті 328 КАС України безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Суддя-доповідач: В.В. Файдюк
Судді: Є.І. Мєзєнцев
Є.В. Чаку