09 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/2255/19
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Кузьмича С.М., Довгої О.І.
при секретарі судового засідання: Бедрій Х.П.
за участі представника позивача: Каверін С.М.
представника відповідача: Катревич Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 року (рішення ухвалене о 14:50 хв. у м. Львові судом у складі головуючого судді Костецького, повний текст рішення складено 22.01.2019 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок,-
У листопаді 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення повного розрахунку при звільненні - невиплату ОСОБА_1 в день виключення із списків частини (09.02.2018) компенсації за неотримане речове майно, стягнення з Львівського прикордонного загону середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період із 09.02.2018 по 28.08.2018 у сумі 53468,59 грн.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 16.01.2018 № 12-ос позивача звільнено з військової служби в запас та наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 09.02.2018 № 37-ос виключено із списків особового складу, усіх видів грошового забезпечення. Ствердує, що відповідачем не проведено своєчасно розрахунок з позивачем при звільненні, а саме не виплачено компенсацію за неотримане речове майно в день виключення із списків частини. Вважає, що відповідач несе відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, передбачену статтями 116, 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Посилаючись на практику Верховного Суду, просить стягнути на його користь компенсацію за таку затримку. Просив позов задоволити.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Львівського прикордонного загону щодо не проведення повного розрахунку при звільненні - невиплату ОСОБА_1 в день виключення зі списків частини (09.02.2018) компенсації за неотримане речове майно. Стягнуто з Львівського прикордонного загону на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період із 09.02.2018 по 28.08.2018 у сумі 53468,59 грн.
Рішення суду першої інстанції оскаржив ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ). Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом Начальника 7 прикордонного загону (I категорії) Західного регіонального управління (I категорії) Державної прикордонної служби України від 16.01.2018 № 12-ос припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби прапорщика ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 2 категорії - інструктора кінологічного відділення прикордонної служби «Львів-аеропорт» ІІ категорії (тип А), а запас на підставі п. «а» (у зв'язку з закінченням строку контракту) частини 6 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, з 09.02.2018.
Згідно з витягом з наказу Начальника 7 прикордонного загону (I категорії) Західного регіонального управління (I категорії) Державної прикордонної служби України від 09.02.2018 № 37-ос виключено зі списку особового складу загону та віх видів забезпечення прапорщика ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 2 категорії - інструктора кінологічного відділення прикордонної служби «Львів-аеропорт» ІІ категорії (тип А), а запас на підставі п. «а» (у зв'язку з закінченням строку контракту) частини 6 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, з 09.02.2018.
09.02.2018 ОСОБА_1 , звернувся із рапортом до начальника Львівського прикордонного загону про нарахування грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби в ДПСУ речове майно особистого користування.
Як вбачається з службової записки від 09.02.2018 сума грошової компенсації, нарахованої за неотримане речове майно за час проходження служби в ДПСУ згідно довідки-розрахунку № 16, прапорщику ОСОБА_1 , звільненому на підставі наказу військової частини НОМЕР_1 від 09.02.2018 № 37-ос за пунктом “А” частини 6 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” (у зв'язку з закінченням строку контракту) становить 24964,43 грн.
ОСОБА_1 , звернувся до відповідача із запитом від 23.10.2018 про повідомлення про причини непроведення повного розрахунку при звільнення в частині виплати грошової компенсації за неотримане речове майно.
Листом від 29.10.2018 № 723/К-23 Львівський прикордонний загін повідомив про те, що ОСОБА_1 нараховано грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 24964,43 грн, але не виплачено по причині відсутності відкритих асигнувань для її виплати. Дані в потребі коштів для виплати грошової компенсації за неотримане речове майно звільненим військовослужбовцям, відповідно до наказу АДПСУ від 29.12.2017 № 753 - аг “Про заходи щодо організації речового забезпечення персоналу Державної прикордонної служби України у 2018 році”, подаються щотижнево в телефонному режимі та щомісячно до 5 числа в письмовому вигляді у відділ речового забезпечення АДПСУ.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до ст. 9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009 (далі - Положення № 1115/2009), встановлено умови укладення контрактів з військовослужбовцями, порядок проходження служби та підстави її припинення.
Згідно п. 293 Положення № 1115/2009 особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок №178), який визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація).
Згідно з п.п. 3-5 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що ОСОБА_1 09.02.2018 подано до начальника Львівського прикордонного загону рапорт про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно, проте виплата такої компенсації не здійснена.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у рішенні від 10.03.2011 у справі “Сук проти України”, держава може ввести, призупинити або припинити виплати працівникам з державного бюджету, внісши відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні виплати є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.
Згідно позиції Європейського суду у справіvan Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) щодо принципу юридичної визначеності, який означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.
Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Відтак, якщо держава задекларувала певні правила проведення розрахунку при звільненні військовослужбовця, то вона зобов'язана вжити всіх заходів для забезпечення реалізації цих правил.
За таких обставин, бездіяльність Львівського прикордонного загону щодо не проведення повного розрахунку при звільненні - невиплату ОСОБА_1 в день виключення зі списків частини (09.025.2018) компенсації за неотримане речове майно є протиправною.
Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Згідно статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Непоширення норм КЗпП України на військовослужбовців стосується саме порядку та умов визначення норм оплати праці (грошового забезпечення) та порядку вирішення спорів щодо оплати праці.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.03.2018 у справі № 806/1899/17 та постанові Верховного Суду від 31.05.2018 у справі № 823/1023/16.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 року у справі №1340/5247/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді С. М. Кузьмич
О. І. Довга
Повне судове рішення складено 10.04.2019 року