Справа № 560/3827/18
Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.
Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.
09 квітня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Франовської К.С. Кузьменко Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2019 року (судове рішення ухвалене 24 січня 2019 року, час ухвалення судового рішення не зазначено, дата виготовлення повного тексту судового рішення 25 січня 2019 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Визнано протиправними дії Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області та зобов'язано Фонтанську сільську раду Лиманського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 07.11.2016 року та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо отримання у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації орієнтовною площею 0,10 га в межах с.Фонтанки, Лиманського району, Одеської області, або надати вмотивовану відмову у відповідності до положень ст.118 Земельного кодексу України.
Стягнуто на користь ОСОБА_2 судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області.
Зобов'язано Фонтанську сільську раду Лиманського району Одеської області надати суду звіт про виконання судового рішення в місячний термін після набрання законної сили рішення Хмельницького окружного адміністративного суду.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Фонтанська сільська рада Лиманського району Одеської області звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року у справі № 822/126/18 адміністративний позов ОСОБА_2 до Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення № 708-VІІ сесії Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області від 01 грудня 2017 року про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо отримання у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації орієнтовною площею 0,10 га в межах с.Фонтанка. Зобов'язано Фонтанську сільську раду Лиманського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 у відповідності до норм чинного законодавства та положень ст.118 Земельного кодексу України. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вказане рішення набрало законної сили 22.05.2018 року.
Згідно ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
24 вересня 2018 року позивач звернулась із заявою до Фонтанської сільської ради про виконання згаданого вище рішення суду.
Листом від 08.11.2018 року № 3-1656-250-27 Фонтанська сільська рада повідомила позивачу, що 07.10.2018 року на пленарному засіданні 42 сесії VII скликання Фонтанської сільської ради була розглянута заява позивача № 3-1656-250-27 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с.Фонтанка на території Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області". Депутатським корпусом сільської ради проект рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці України ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Фонтанка на території Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області" було відхилено, у зв'язку з неотриманням необхідної більшості голосів.
Не погодившись із даним рішенням позивач оскаржив його до суду.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що така підстава як не набрання достатньої кількості голосів на сесії для прийняття рішення та фактична відмова у задоволенні клопотання та наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не передбачена ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, а тому дії відповідача є неправомірними.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно із статтею 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Колегія суддів зазначає, що Фонтанська сільська рада Лиманського району Одеської області, в даному випадку, має виключні повноваження на вирішення питання про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Наведеними положеннями чинного законодавства чітко визначені, як підстави, порядок, строки, процедура надання відповідачем дозволу зацікавленим громадянам на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, так і чітко визначені для відповідача порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні такого дозволу, а так само і форма прийнятих відповідних рішень.
Так, за результатами розгляду відповідної заяви громадянина, зацікавленого в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, відповідач у місячний строк повинен або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки або надати відмову у наданні такого дозволу.
Разом з цим, така відмова повинна бути вмотивована, оформлена належним чином та прийнята виключно з підстав, встановлених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність визначений частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України.
Щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією колегія суддів зазначає наступне.
Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким;
- дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни «може», «має право», «за власної ініціативи», «дбає», «забезпечує», «веде діяльність», «встановлює», «визначає», «на свій розсуд». Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб'єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним;
- при реалізації дискреційного повноваження суб'єкт владних повноважень зобов'язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.
- критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об'єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.
З матеріалів справи слідує, що 24 вересня 2018 року позивач звернулась із заявою до Фонтанської сільської ради про виконання рішення суду від 19 квітня 2018 року у справі №822/126/18.
Листом від 08.11.2018 року № 3-1656-250-27 Фонтанська сільська рада повідомила позивачу, що 07.10.2018 року на пленарному засіданні 42 сесії VII скликання Фонтанської сільської ради була розглянута заява позивача № 3-1656-250-27 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с.Фонтанка на території Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області". Депутатським корпусом сільської ради проект рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці України ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с.Фонтанка на території Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області" було відхилено, у зв'язку з неотриманням необхідної більшості голосів.
Колегія судів зауважує, що така підстава як не набрання достатньої кількості голосів на сесії для прийняття рішення та фактична відмова у задоволенні клопотання та наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не передбачена ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.
З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дій Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області та зобов'язання Фонтанську сільську раду Лиманського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 07.11.2016 року та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо отримання у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації орієнтовною площею 0,10 га в межах с.Фонтанки, Лиманського району, Одеської області, або надати вмотивовану відмову у відповідності до положень ст.118 Земельного кодексу України підлягають до задоволення.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не перебрав на себе дискреційні повноваження відповідача, оскільки повторно розглядаючи клопотання позивача у органу місцевого самоврядування є вибір задовольнити його чи відмовити в задоволенні, однак відмова повинна бути вмотивованою та відповідати вимогам ст.118 Земельного кодексу України.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, приведені в апеляційній скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Відповідно до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 10 квітня 2019 року.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Франовська К.С. Кузьменко Л.В.