Справа № 826/5755/15
про залишення апеляційної скарги без руху
10 квітня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання неправомірними та скасування протоколів і наказу, зобов'язання вчинити дії, -
У березні 2015 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1В.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства охорони здоров'я України (далі - Відповідач, МОЗ України), треті особи - ОСОБА_2 (далі - Третя особа-1, ОСОБА_2.), ОСОБА_3 (далі - Третя особа-2, ОСОБА_3.), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- визнати неправомірними та скасувати: протокол засідання Комісії з питань відкритого відбору кандидатів на посаду директора Національного інституту раку (далі - Комісія) від 19.03.2015 року в частині включення кандидатом на посаду директора Національного інституту раку ОСОБА_2; протокол засідання лічильної комісії щодо результатів таємного опитування щодо обрання кандидата на посаду директора Національного інституту раку від 03.04.2015 року; наказ МОЗ України від 14.04.2015 року № 37-о про призначення ОСОБА_2 на посаду директора Національного інституту раку;
- зобов'язати МОЗ України допустити кандидатуру Позивача до другого етапу відбору кандидатів на посаду директора Національного інституту раку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2015 року, яка сторонами не оскаржувалась та набрала законної сили, закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання неправомірними та скасування протоколу засідання Комісії від 19.03.2015 року в частині включення кандидатом на посаду директора Національного інституту раку ОСОБА_2 та протоколу засідання лічильної комісії щодо результатів таємного опитування щодо обрання кандидата на посаду директора Національного інституту раку від 03.04.2015 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2015 року, у задоволенні позову про визнання неправомірним та скасування наказу МОЗ України від 14.04.2015 року № 37-о про призначення ОСОБА_2 на посаду директора Національного інституту раку та зобов'язання МОЗ України допустити кандидатуру Позивача до другого етапу відбору кандидатів на посаду директора Національного інституту раку - відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.11.2016 року вказані постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження судового рішення, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, копію повного тексту рішення суду отримано представником Позивача - ОСОБА_4 26.02.2019 року, що підтверджується розпискою останньою на останній сторінці оригіналу оскаржуваного рішення (т. 2 а.с. 58, зворотній бік). Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 28.03.2019 року. Проте апеляційну скаргу, датовану 29.03.2019 року, подано до відділення поштового зв'язку 29.03.2019 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 зазначає, що копію оскаржуваного рішення останній отримав 01.03.2019 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою. Разом з тим, наведені доводи Позивача, як було встановлено раніше, спростовуються матеріалами справи.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно ч. 7 ст. 251 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження Апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку в клопотанні ОСОБА_1 не зазначено.
Крім іншого, приписи п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Суд вважає за необхідне зазначити, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).
Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання останнього вчинити дії, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру.
Зі змісту постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року №2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» вбачається, що, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання немайнового позову до суду становила 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.
Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2015 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 року № 80-VIII встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1218,00 грн.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 109,62 грн. (1 218,00 х 0,06 х 150%).
Однак, всупереч вимог КАС України та Закону, Апелянтом до апеляційної скарги додано документ про сплату судового збору у розмірі 100,00 грн.
Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи, що Апелянтом: пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а клопотання про його поновлення визнано необґрунтовано; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ОСОБА_1 строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом:
- подання заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших причин, які, на переконання Апелянта, є поважними для поновлення пропущеного строку;
- надання документу про доплату судового збору у розмірі 9,62 грн. на такі реквізити: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34312206081055; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання неправомірними та скасування протоколів і наказу, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Вказати, що Апелянт протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначити інші причини, які він вважає поважними, для його поновлення, а також усунути інші недоліки, викладені у вказаній ухвалі.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, а також не будуть усунуті інші недоліки, викладені в ухвалі, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк