10 квітня 2019 року м.Чернігів Справа № 620/3481/18
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі-відповідач), в якому просить: зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.01.2018 виходячи з 56 % грошового забезпечення з урахуванням додатково до складу грошового забезпечення з якого обрахована пенсія матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії за підсумки року, виплаченої в грудні 2017 року в сумі 4757,51 грн., щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації, винагороди за тривалість безперервної військової служби на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління від 22.08.2017 № 1884 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2018 з урахуванням розміру грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, та одноразових премій, щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації, винагороди за тривалість безперервної військової служби, з огляду на те, що вказаний перерахунок пенсії має бути проведений на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління від 22.08.2017 № 1884, яка була надана позивачем разом із заявою, та з урахуванням позиції, викладеної у рішеннях суду у справі № 750/9478/17, якими встановлено право позивача на отримання вказаних видів грошового забезпечення, що не може бути звужене або скасоване. За таких обставин просить суд захистити його права у спосіб, визначений позивачем у позові.
Ухвалою від 29.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
16.11.2018 представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та застосувати до спірних правовідносин шестимісячний строк, встановлений статтею 122 КАС України. Щодо позовних вимог, то відповідач вважає, що права позивача на даний час не порушені, оскільки після проведення перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 розмір пенсії збільшився. Крім того, нормативно-правовим актом, який визначає порядок перерахунку та виплати перерахованої суми пенсії, не передбачено врахування до складу грошового забезпечення інших виплат.
22.11.2018 позивачем подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій останній зазначив, що на підставі рішень суду у справі № 750/9478/17 в період з 01.09.2017 по 01.01.2018 йому виплачувалась пенсія, з урахуванням спірних виплат, а отже, на думку позивача, набуте право не може бути звужене.
29.11.2018 ухвалою суду зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у подібних правовідносинах по справі №522/2738/17, яке переглядається Великою палатою Верховного Суду.
12.03.2019 ухвалою суду поновлено провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У 2018 році ОСОБА_1 звернувся до ГУПФУ в Чернігівській області з заявою про проведення перерахунку пенсії з 01.01.2018, виходячи з 56 % його грошового забезпечення з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії за підсумки року, виплаченої в грудні 2007 року в сумі 4757,51 грн, щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації, винагороди за тривалість безперервної військової служби на підставі довідки Квартирно-експлуатаційного управління від 22.08.2017 №1884.
За результатами розгляду заяви позивача, 11.10.2018 ГУПФУ в Чернігівській області листом № 4270/03/3-12 повідомило, що перерахунок пенсії позивачу проведений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», а отже, правові підстави для проведення перерахунку відсутні.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Так, у відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до частини другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).
Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.
Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17.
Як видно з матеріалів справи, позивачу під час проходження служби була виплачена щомісячна додаткова грошова винагорода, з якої щомісяця її виплати утримувався єдиний внесок, що підтверджується Довідкою про додаткові види грошового забезпечення, виданою Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігова від 22.08.2017 № 1884 (а.с. 15).
Ураховуючи наведене, отримувана позивачем під час проходження служби щомісячна додаткова грошова винагорода, з якої щомісяця її виплати утримувався єдиний внесок, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, відтак, розмір призначеної позивачу пенсії підлягає перерахунку. За таких обставин, суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги слід задовольнити.
Разом з тим, такий складовий елемент грошового забезпечення як матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, премія за підсумки року, виплачена в грудні 2007 року в сумі 4757,51 грн, індексація, винагорода за тривалість безперервної військової служби, при обчисленні пенсії не враховується, оскільки вказані виплати є разовими додатковими видами грошового забезпечення.
Відтак, позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01 січня 2018 року, виходячи з 56% грошового забезпечення із включенням до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, названих вище одноразових додаткових видів грошового забезпечення не підлягають задоволенню.
Стосовно доводів позивача, що оскільки рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 у справі № 750/9478/17 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.09.2017, виходячи з 56% його грошового забезпечення, з якого сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням спірних виплат, відтак, набуте право не може бути звужене, то суд їх відхиляє, оскільки вказаним судовим рішенням не зобов'язано відповідача вчиняти дії на майбутнє.
Крім того, відповідно до п. 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.03.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.
Щодо позиції відповідача про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку, суд зазначає таке.
Відповідно частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач дізнався про призначення йому пенсії у неналежному розмірі, отримавши у травні 2018 року відмову ГУ ПФУ в Чернігівській області у перерахунку пенсії.
До суду позивач звернувся 23.10.2018, що свідчить про дотримання, встановленого частиною другою статті 122 КАС України строку.
Водночас Законом № 2262-ХІІ встановлено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком (частина третя статті 51 цього Закону).
Зважаючи на те, що позивач на час призначення йому пенсії за Законом № 2262-ХІІ мав право на включення до складу його грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отримуваної ним щомісячної додаткової грошової винагороди, а управління ПФУ протиправно відмовило у проведенні перерахунку розміру пенсії, позовні вимоги про зобов'язання відповідача перерахувати розмір пенсії позивачу на підставі довідки про види грошового забезпечення від 22.08.2017№ 1884 з урахуванням названого щомісячного додаткового виду грошового забезпечення підлягають задоволенню без обмеження строком.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини другої статті 2 та частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково.
Підстави для стягнення бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова від 22.08.2017 № 1884 із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди з 01.01.2018.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940)
Рішення суду у повному обсязі виготовлено 10.04.2019.
Суддя І.І. Соломко