10 квітня 2019 р.Справа № 591/2303/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради Довбні Анатолій Миколайовича на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14.06.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Грищенко О.В., вул. Академічна, 13, м. Суми, Сумська, 40030 року по справі № 591/2303/18
за позовом ОСОБА_2
до Начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради Довбні Анатолія Миколайовича
третя особа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради
про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 14.06.2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 до начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради Довбні Анатолія Миколайовича,3-тя особа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволений.
Визнано протиправною та скасовано постанову начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради Довбні Анатолія Миколайовича від 11.04.2018 року № 19 про накладення штрафу на ОСОБА_2 за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбачене ст. 96 ч.1 КУпАП, в сумі 3 400 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.
Відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач Кравченко Анатолій Миколайович є головою ОСББ «Замостянська, 5Ж» (а.с.11).
Рішенням Загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Замостянська-5Ж» № 3 від 03.07.2017р. було прийнято рішення про капітальний ремонт Дворової вбиральні «И», яка є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку № 5ж по вул. 1-й Замостянській в м. Суми, (а.с.40).
ОСББ замовило проект капітального ремонту вбиральні, подало 06.07.2017р. до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради Повідомлення про початок будівельних робіт (СМ 061171870965), здійснило капітальний ремонт, подало Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації (СМ 141172281782 від 16.08.2017р.); ввело туалет в експлуатацію та замовило технічне обстеження на предмет можливості подальшої експлуатації зазначеної будівлі (а.с.11-15).
За результатами позапланової перевірки УДАБК СМР об'єкта будівництва «Капітальний ремонт туалету житлового будинку за адресою: вул. 1-ша Замостянська, буд. 5Ж у м. Суми», проведеної в період з 14.09.2017р. по 27.09.2017р., що підтверджується Актом № 91, було встановлено, що капітальний ремонт об'єкту містобудування було здійснено відповідно до затвердженої проектної документації, закінчений будівництвом об'єкт прийнятий в експлуатацію.
Згідно з розробленою проектної документації капітальний ремонт туалету здійснювався без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» не потребувало від ОСББ «Замостянська-5Ж» документів, що засвідчували б право власності чи користування земельною ділянкою (а.с.16-20).
Відповідно до акту позапланового заходу УДАБК СМР № 18, який проводився за заявою власника земельної ділянки Герасіміва П.М., у ході перевірки встановлено, що будівельні роботи з капітального ремонту туалету (вбиральня літ. И) є самочинними, а сама будівля - самочинно збудованою (а.с.21-29).
Згідно з постановою від 11.04.2018 року про адміністративне правопорушення, будівельні роботи з капітального ремонту туалету (вбиральня літ. И) є самочинними, а сама будівля - самочинно збудованою, зважаючи на порушення з боку ОСББ Замостянська-5Ж при здійсненні будівельних робіт вимог діючих будівельних норм України, зокрема п. п.3.7 розділу 3 ДБН А.2.2-3-2014., абз. 10 пункту 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466; ч.І статті 376 Цивільного Кодексу України. Згідно Схематичного плану матеріалів технічної інвентаризації по вул. 1-а Замостянська, 5ж, виконаного 01.06.2006р. вбиральня, позначена літ. И являється самочинно збудованою будівлею. За вказане порушення голова ОСБББ Замостянська-5Ж ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400 грн. (а.с.30-31).
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та не доведеності відповідачем правомірності притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 41 Закону України «Про регулюванні містобудівної діяльності», у редакції, чинній на момент прийняття спірної постанови, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право також проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
Аналогічні повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю зазначені й у пункті 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин,, відповідно до якого посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами позапланової перевірки УДАБК СМР об'єкта будівництва «Капітальний ремонт туалету житлового будинку за адресою: вул. 1-ша Замостянська, буд. 5Ж у м. Суми», проведеної в період з 14.09.2017р. по 27.09.2017р. було складено акт № 91, яким встановлено, що: 6.1 будівельні роботи виконувалися ОСББ «Замостянська-5Ж» після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт (п. 1.3); 6.2 архітектор, інші проектувальники, які здійснили роботи зі створення об'єктів архітектури, додержались Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єкту (п.2.1); 6.3 проектна документація розроблена та затверджена відповідно до вимог діючого законодавства України (п.2.2, п 2.3); 6.4 авторський та технічний нагляд за будівельними роботами здійснювався відповідно до вимог законодавства України (п. 4.2 та 4.3); 6.5 капітальний ремонт об'єкту містобудування було здійснено відповідно до затвердженої проектної документації (п. 5.1); 6.6 закінчений будівництвом об'єкт прийнятий в експлуатацію.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» не потребувало від ОСББ «Замостянська-5Ж» документів, що засвідчували б право власності чи користування земельною ділянкою, оскільки капітальний ремонт туалету здійснювався без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані.
Проте, відповідно до акту позапланового заходу УДАБК СМР № 18, який проводився за заявою власника земельної ділянки Герасіміва П.М., у ході перевірки встановлено, що будівельні роботи з капітального ремонту туалету (вбиральня літ. И) є самочинними, а сама будівля - самочинно збудованою.
З оскаржуваної постанови №19 по справі про адміністративне правопорушення вбачається, що на підтвердження факту самочинного будівництва, згідно з запитом до Департаменту забезпечення ресурсних платежів СМР від 19.02.2018 №56/29.01-11, посадових осіб було ознайомлено з матеріалами технічної інвентаризації будівель розташованих за адресою: м. Суми, вул. 1-ша Замостянська, 5ж. Згідно з схематичним планом технічної інвентаризації по вул. вул. 1-ша Замостянська, 5ж, виконаному 01.06.2016 року вбиральня літ. «И» являється самочинно збудованою.
Однак, з моменту введення в експлуатацію у 1959 році, було здійснено декілька технічних інвентаризацій будинку № 5ж по вул. 1-шій Замостянській, що підтверджується технічними паспортами зазначеного будинку 2006р., 2015р. та 2017р. (а.с.34-39). Тобто, жодної технічної інвентаризації у 2016 році за вказаною адресою проведено не було.
З письмових пояснень та з апеляційної скарги встановлено, що схематичний план технічної інвентаризації по вул. вул. 1-ша Замостянська, 5ж, на який посилається відповідач у оскаржуваній постанові виконаний 01.06.2006 року.
У 2006 році порядок проведення технічної інвентаризації визначався «Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна», затвердженої 24.05.2001р. наказом Держбуду України N 127 (в редакції від 11.03.2006 надалі по тексту Інструкція).
Відповідно до цієї Інструкції, роботи з інвентаризації повинні здійснюватися за обов'язковою участю власника будинку, у присутності якого проводиться обстеження, що фіксується в абрисі чи ескізі з обов'язковим підписанням цих документів власником (п. 3.1 Інструкції).
Поряд з тим у разі виявлення самочинного будівництва: БТІ проставляє штамп встановленого зразка на: оригіналах інвентаризаційної справи, технічного паспорту і копіях планових та оцінювальних матеріалів.
Схематичний план від 01.06.2006р., наданий позивачем не містить жодних штампів, які б вказували на наявність в межах відповідної земельної ділянки будь-яких об'єктів самочинного будівництва (а.с 42).
Проте, як встановлено із листа Виконавчого комітету Сумської міської ради на запит Ілляшенка К.В. від 08.02.2018р., що «Схематичний план» від 01.06.2006р. території вул. 1-ша Замостянська, 5ж, з інвентарної справи КП БТІ Сумської міської ради містить запис від 06.07.2006 р. щодо виявлених самовільних будов. На «Схематичному плані» поряд з іншими самовільно збудованими прибудовами та господарськими будівлями позначена і вбиральня (літера «И»).
Однак, схематичний план наданий УДАБК СМР до суду першої інстанції не містить жодної інформації щодо номеру будинку, для території якого його було складено, а також на ньому відсутній підпису керівника, печатка підприємства, яке його виконало.
Поряд з тим, Інструкцією встановлено, що БТІ зобов'язане повідомити про факт самочинного будівництва органи державної виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Форма повідомлення чітко регламентована. Таке повідомлення заповнюється особою, яка проводить інвентаризацію та підписується відповідальною особою БТІ; щодо кожного населеного пункту ведеться «Книга обліку виявлених випадків самочинного будівництва» (п.3.2 Інструкції).
Жодних доказів, що БТІ повідомляло органи державної виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування про факти самочинного будівництва дворової вбиральні, позначеної літерою «И» на плані зазначеної земельної ділянки матеріали справи не містять.
Крім того, відсутня жодна інформація, щодо факту самочинного будівництва приміщення «И» у «Книзі обліку виявлених випадків самочинного будівництва м. Суми».
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідачем не доведено, що при прийнятті оскаржуваної постанови ним було повно з'ясовано обставини справи, зокрема встановлення факту самочинно збудованою вбиральні літ. «И» по вул. вул. 1-ша Замостянська, 5ж.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 КУпАП передбачають відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.
Згідно з п. 1 ч. 1. Ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду за вищевикладене, колегія суддів зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення у відповідача не було достатніх підстав на належних доказів для визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 96 КУпАП.
Підсумовуючи вказане, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності підстав для задоволення таких.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Так, у п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності винесення відповідачем оскаржуваної постанови та на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради Довбні Анатолій Миколайовича залишити без задоволення.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14.06.2018 року по справі № 591/2303/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)О.А. Спаскін
Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич