ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 квітня 2019 року м. Київ № 759/17793/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
23 листопада 2017 року до Святошинського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (ОСОБА_1.) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просив:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку розміру пенсійного забезпечення підполковнику запасу ОСОБА_1 неправомірними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, за вислугу 28 років, виходячи з розрахунку 74% від грошового забезпечення для обчислення пенсії, на підставі Довідки від 30 серпня 2017 року №2.2.1-39-301 «Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії», наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, без обмеження максимального розміру пенсії, та стягнути заборгованість згідно проведеного перерахунку на користь ОСОБА_1 з 01 червня 2017 року.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 30 листопада 2017 року відкрито провадження у справі, а ухвалою цього ж суду від 15 грудня 2017 року адміністративну справу №759/17793/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії по перерахунку пенсії, передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2018 року адміністративну справу №759/17793/17 прийнято до провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві замінено правонаступником.
20 вересня 2018 року відділом документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярією) суду зареєстровано відзив на позовну заяву, в якому представник Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві стверджував про відсутність підстав для задоволення позову, адже перерахунок пенсії позивачу може бути здійснений лише у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців. Оскільки таке рішення Кабінетом Міністрів України не прийнято, у позивача відсутнє право на перерахунок пенсії. Більше того, обмеження розміру пенсії ніяким чином не порушує права позивача, з огляду на що представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
24 вересня 2018 року відділом документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярією) суду зареєстровано відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугу років згідно норм статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ.
Наказом Міністра оборони України від 18 серпня 2010 року №827 та наказом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 20 вересня 2010 року №522/о відповідно до частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» позивач звільнений зі служби у запас за пунктом "б" за станом здоров'я.
Відповідно до витягу з послужного списку, з 01 лютого 2000 року, позивач був відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, де проходив службу на посадах провідного інженера відділу організації радіотехнічного забезпечення Украероруху, провідного інженера із зв'язку відділу авіаційного електрозв'язку організації технічного забезпечення Украероруху, провідного інженера відділу організації експлуатації засобів аеронавігаційної системи Украероруху, провідного інженера відділу організації експлуатації засобів зв'язку, навігації та спостереження Украероруху у званні підполковник.
Наказом директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 30 червня 2017 року №228 «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху» з 01 червня 2017 року збільшено розмір грошового забезпечення за посадою провідного інженера відділу організації експлуатації засобів зв'язку, навігації та спостереження Украероруху.
На підставі даного наказу позивачу видано Довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 30 серпня 2017 року №2.2.1-39-301, в якій зазначено: посадовий оклад (17285 грн), оклад за військовим званням (130 грн), надбавка за вислугу років у розмірі 40% від ПО, ОВЗ (6966 грн), а усього розмір грошового забезпечення на місяць становить 24381 грн.
Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про здійснення перерахунку належної останньому пенсії з 01 червня 2017 року на підставі довідки №2.2.1-39-301, з урахуванням наказу Украероруху від 30 червня 2017 року №228 «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху».
Листом від 10 листопада 2017 року №26986/03 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві відмовило ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії, мотивуючи рішення тим, що Кабінетом Міністрів України не приймалося рішення щодо підвищення посадових окладів в Державному підприємстві Украерорух, тому підстави для здійснення перерахунку пенсії відсутні.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з наступного.
Нормативно-правовим актом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Так, у силу пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про створення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України» від 19 липня 1999 року №1281, грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснюється у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ» від 07 лютого 2001 року №104.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ» від 07 лютого 2001 року №104 визначено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та органів і установ виконання покарань, відрядженим до органів виконавчої влади та інших цивільних установ, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, особового складу органів внутрішніх справ та органів і установ виконання покарань.
При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.
Згідно з частиною шостою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) обчислення пенсій окремим категоріям військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які були відряджені для виконання службових обов'язків до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших цивільних установ, організацій і підприємств, у тому числі у довготермінові закордонні відрядження, здійснюється за переліком посад в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 80 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 07 листопада 2011 року №1053/2001, пенсійне забезпечення звільнених у запас або у відставку відряджених військовослужбовців здійснюється на загальних підставах, передбачених законодавством для військовослужбовців.
За правилами пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок), перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року №1294 (чинної на час виникнення спірних правовідносин) передбачалося, що керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у відповідних випадках.
Таким чином, Кабінет Міністрів України делегував керівникам державних органів своє право визначати розміри посадових окладів, тому наказ «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху» від 30 червня 2017 року №228, є підставою для перерахунку пенсії, відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Абзацом сьомим пункту 3 Порядку встановлено, що особам, що відряджалися для виконання службових обов'язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв'язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсій провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих зазначеними органами, установами, організаціями і підприємствами.
Враховуючи, що наказом Державного підприємства «Украерорух» від 30 червня 2017 року №228 збільшено розмір посадових окладів військовослужбовцям відряджених до Державного підприємства «Украерорух», в тому числі за посадою, яку обіймав позивач до звільнення, суд дійшов висновку, що з 01 червня 2017 року відбулася фактична зміна розміру грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, що підтверджується Довідкою, виданою Державним підприємством «Украерорух» від 30 серпня 2017 року №2.2.1-39-301.
З огляду на наведене, пенсії військовослужбовців, відряджених до Украероруху, підлягають перерахунку відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення на підставі наказу державного органу, якому Кабінет Міністрів України делегував своє право визначати розміри посадових окладів.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 24 квітня 2018 року у справі №461/939/17, від 10 липня 2018 року у справі №461/6479/16-а та від 12 березня 2019 року у справі №522/3049/17.
Щодо вимог позивача про здійснення перерахунку пенсії виходячи з 74% від грошового забезпечення для обчислення пенсії, на підставі Довідки від 30 серпня 2017 року №2.2.1-39-301 «Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії», наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, слід зазначити наступне.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України, перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення №5-рп/2002).
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Вказана позиція щодо застосування норм права до спірних правовідносин, міститься в постанові Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справі №21-420а13.
Отже, суд виходить з того, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами та встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років. Відтак, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічного висновку дійшла колегія Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 24 квітня 2018 року у справі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17).
З урахуванням викладеного, перерахунок пенсії позивачу має здійснюватися у розмірі 74% від грошового забезпечення для обчислення пенсії, тобто у відсотках, які діяли на момент призначення пенсії.
Щодо вимог позивача про здійснення перерахунку без обмеження максимального розміру необхідно зазначити наступне.
Положення статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» про те що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність доповнено згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №848-VIII.
Зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.
Згідно з пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом цього Рішення.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Тобто, буквальне тлумачення змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 дозволяє дійти висновку, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Таким чином, протягом 2017 року стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII зміни до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17 та від 12 березня 2019 року у справі №522/3049/17.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості згідно проведеного перерахунку пенсії з 01 червня 2017 року, суд зазначає, що відповідно до статей 21, 105 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) (у редакції, чинній на час звернення до суду) та статей 5, 21 КАС України (у чинній редакції) адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодування шкоди, заподіяної незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю.
Таким чином, встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні відносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки вимоги позивача в частині наявності у нього права на проведення перерахунку пенсії у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців ґрунтуються на вимогах законодавства, однак відповідач заявлений перерахунок пенсії не здійснив, наявні підстави для захисту порушених прав позивача та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити такі дії в судовому порядку.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір в сумі 640 грн, що підтверджується квитанцією від 22 листопада 2017 року №336.
На підставі викладеного, керуючись статтями 72-77, 139, 241-247, 255 КАС України,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 30 серпня 2017 року № 2.2.1-39-301, - протиправними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, виходячи з розрахунку 74% від грошового забезпечення для обчислення пенсії, з 01 червня 2017 року на підставі довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 30 серпня 2017 року №2.2.1-39-301 без обмежень максимального розміру пенсії.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 цього ж Кодексу.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42098368).
Суддя О.М. Чудак