10 квітня 2019 року Чернігів Справа № 620/655/19
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмацького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1І.) звернувся до суду з позовом до Бахмацького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - РВ ДВС), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2В.), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Бахмацького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_3 від 25.10.2018 про накладення штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він мав заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, яка утворилась в період з 2007 по 2018 рік, а відповідачем накладено на нього штраф у розмірі 50% суми заборгованості на підставі норми закону, що введена лише у серпні 2018 року, що є порушенням ст.58 Конституції України. Таким чином, вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та встановлено відповідачу 2-денний термін, з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позов.
Представник відповідача надав заперечення, в яких зазначив, що позивач навмисно ухилявся від виконання рішення, а тому накладення на нього штрафу у розмрі 50% від суми заборгованості відбувалось на законних підставах. Одночасно, розгляд справи просив провести без його участі.
Позивач в судове засідання не з'явився. Представник позивача подав заяву, в якій розгляд справи просив провести без його участі..
Третя особа надала пояснення, в якій зокрема повідомила, що позов подано с пропуском строку звернення до суду, оскільки оскаржувана постанова направлялась нею позивачу 05.11.2018 та була отримана позивачем 10.11.2018. До суду третя особа не з'явилась.
Не прибуття в судове засідання сторін, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, згідно вимог ч.3 ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ст.229 цього Кодексу, не здійснювалося.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
На примусовому виконанні у Бахмацькому районному відділі Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області перебуває виконавче провадження ВП №5212445 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 08.10.2007 Місцевим Бахмацьким судом №2-1004/2007 про стягнення з позивача на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі 1/4 частини всіх доходів боржника.
Судом встановлено, що відповідач складав та направляв позивачу розрахунки про розмір заборгованості по аліментах, що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками (а.с.9-11).
Так, заборгованості по сплаті аліментів станом на 01.10.2018 становила 78 045,43 грн.
Головним державним виконавцем Бахмацького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, керуючись ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" 25.10.2018 за ухилення від виконання зобов'язань по сплаті аліментів прийнято постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 39 022,71 грн, що становить 50 відсотків від суми заборгованості зі сплати аліментів.
Позивач вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, внаслідок чого звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Спірні правовідносини регулюються Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі також - Закон).
Статтею 1 Закону встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 13 Закону встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1 ст.18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 1 ст.26 Закону передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 2 ст.74 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Згідно з ч.1 ст.71 Закону порядок стягнення аліментів визначається законом. Абзацом 3 ч.14 ст.71 Закону передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів
Вказану статтю доповнено цією нормою згідно з Законом України від 03.07.2018 №2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання", який вступив в дію з 28.08.2018.
Згідно зі ст.58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Враховуючи те, що заборгованість позивача, щодо сплати аліментів стягувачу утворилась з 2007 року, а відповідальність у формі штрафу за таку несплату, яка передбачена абзацом 3 ч.14 ст.71 Закону України “Про виконавче провадження” введена лише з 28.08.2018, позивач не міг передбачити настання такої відповідальності у зв'язку із несвоєчасністю такої сплати.
Крім того, відповідно до п.2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі №1-рп/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови покладено на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності застосування до ОСОБА_1 штрафу у розмірі 50% суми заборгованості зі сплати аліментів, а тому спірна постанова про стягнення штрафу є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Щодо посилань третьої особи на пропуск строку звернення до суду, суд такі посилання до уваги не приймає, оскільки третя особа не є особою, до повноважень якої належить повідомляти сторону виконавчого провадження про накладення на боржника штрафу тощо, і направлення на адресу позивача оскаржуваної постанови з власної ініціативи не може розцінюватися судом як повідомлення боржника належним чином всупереч встановленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку.
Так, згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного позову в сумі 768,40 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань Бахмацького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати в розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Бахмацького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Бахмацького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_3 від 25.10.2018 про накладення штрафу.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмацького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач - ОСОБА_1 (вул. Лесі Українки, 85, с.Обмачів, Бахмацький район, Чернігівська область, 16530, код НОМЕР_1);
Відповідач-1 - Бахмацький районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (вул.Соборності, 42, м.Бахмач, Чернігівська область, 16500, код ЄДРПОУ 34963578);
Третя особа - ОСОБА_2 (вул. Ковпака, 14, м.Конотоп, Сумська область, 41615, код НОМЕР_2).
Повне рішення суду складено 10.04.2019.
Суддя Л.О. Житняк