Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
03 квітня 2019 р. № 617/291/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Заічко О.В.,
при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вовчанської міської ради Харківської області, третя особа: Комунальне підприємство «Вовчанськ» про визнання протиправним та нечинним рішення,-
Позивач звернувся до Вовчанського районного суду Харківської області з позовом про визнання протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Вовчанської міської ради Харківської області № 6 від 17.11.2011 року «Про затвердження Правил прийому стічних вод підприємств та організацій у комунальну систему каналізації міста Вовчанська».
Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 07 серпня 2018 року у задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 року було скасовано зазначене рішення, а справу передано на розгляд за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду
В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірне рішення є незаконним та таким, що порушує права позивача як суб'єкта господарювання, котрий в рамках здійснення відповідної діяльності, користується послугами Комунального підприємства «Вовчанськ», оскільки таке прийнято з порушеннями відповідних процедур.
Від позивача надійшов відзив на позов в якому, заперечуючи проти позову, просив у його задоволенні відмовити з тих підстав, що вказане рішення є призупиненим, отже, не порушує жодних прав позивача.
Від сторін надійшли заяви про розгляд справи у письмовому провадженні.
Від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участь його представника. У вказаному клопотанні третьою особою висловлено позицію заперечення проти позову.
Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
Так, позивач є суб'єктом господарювання, має з 24.03.2005 року статус фізичної особи- підприємця ( а.с.20).
Між позивачем (замовник) та Комунальним підприємством «Вовчанськ» (виконавець) 20.03.2017 року було укладено договір № 197 про надання послуг з очищення стічних вод (рідких побутових відходів), за умовами якого КП «Вовчанськ» зобов'язується надавати вчасно та відповідної якості послуги з очищення стічних вод (рідких побутових відходів), які транспортуються та скидаються спеціалізованим автотранспортом замовника, а замовник зобов'язується своєчасно здійснювати оплату надання послуг за встановленими цінами/ тарифами, діючими на час надання послуг, у строки та на умовах, передбачених цим Договором ( а.с.16-18).
Рішенням виконкому Вовчанської міської ради Харківської області від 17 листопада 2011 року № 6 було затверджено «Правила прийому стічних вод підприємств та організацій у комунальну систему каналізації міста Вовчанська» ( надалі - Правила) ( а.с.5).
У пункті 1.1 Правил було визначено перелік нормативних актів, на підставі яких вказані правила було розроблено, зокрема, відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України , що затверджені Наказом Держбуду України 19 лютого 2002 року N 37 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2002 р., надалі - Наказ)
У пункті 2 рішення вказано про необхідність сповіщення споживачів про вказане рішення шляхом публікації в п'ятиденний строк в районній газеті «Хлібороб» чи на офіційному сайті міської ради.
Рішенням Виконавчого комітету Вовчанської міської ради Харківської області від 22.02.2018 року за № 6.26 , було призупинено дію рішення від 17.11.2011 року за №6 до внесення змін до Правил, що відповідають законодавству ( а.с.47).
Спірні правовідносини виникли внаслідок того, що всупереч п.1.6 Наказу спірне рішення, яким затверджено Правила, прийнято без додержання процедур погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України, необґрунтовано доповнено їх п.6 "Правила і порядок прийому рідких нечистот на зливальній станції", у тому числі, щодо сплати, не уведено вказані Правила в дію, не оприлюднено їх, в порушення ст. 22 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", що призвело до стягнення з позивача КП "Водоканал" додаткових платежів, не передбачених Законом.
По суті позову суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень ( п.2 ч.5 ст.5 КАС України).
Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлена компетенція сільських, селищних, міських рад розглядати і вирішувати питання, віднесених Конституцією України, цим та іншим Законом до їх відання.
Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом (ст.42 Конституції України) .
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку ( п.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування).
Відповідно до п.1.2 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України , що затверджені Наказом Держбуду України 19 лютого 2002 року N 37 ( що були чинні на час прийняття спірного рішення), Правила поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства).
На підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів (далі - Інструкція) Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (далі - місцеві Правила приймання), у яких установлюються допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію ( п.1.5 Правил).
Пунктом 1.6 Правил встановлено, що Місцеві Правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України. Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх Підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради.
Розглядаючи вказану справу суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.
По-перше, наразі дію спірного рішення призупинено, отже, таке не породжує для позивача жодних правових наслідків, а посилання про стягнення на його виконання третьою особою з позивача додаткових коштів - платежів за договором від 20.03.2017 року № 197 нічим не підтверджено.
По-друге, на час укладення позивачем вищевказаного договору з третьою особою оскаржуване рішення діяло, а тому, вочевидь зрозуміло, що умови договору викладались з його урахуванням. Позивач, підписуючи договір, фактично погодився з його умовами. Вказаний договір є чинним, у судовому чи іншому порядку не скасований, сторонами не підписувались додаткові угоди до нього, доказів протилежного суду не надано.
По- третє, фактично, про обставини, з якими позивач пов'язує виникнення спору, він дізнався, коли вже спірне рішення було призупинено у лютому 2018 року та подав позов у березні 2018 року, з дотриманням строків звернення до суду, проте, не врахувавши того, що Законом України "Про місцеве самоврядування" в редакції, що була чинна на час прийняття спірного рішення, не було передбачено обов'язку з його оприлюднення.
В ході розгляду справи дійсно встановлено, що при прийняття спірного рішення було порушено відповідачем процедуру, передбачену п.1.6 Правил, доказів на спростування вказаного відповідачем не надано, водночас, судом не підтверджено в ході розгляду справи конкретних порушень прав позивача, які пов'язані з зазначеним.
Суд вказує, що одним із правових питань у справі є наявність у позивача матеріально-правової заінтересованості, яка є передумовою для захисту його порушених прав.
У свою чергу, така заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача; заінтересованість повинна мати об'єктивну основу; позивач повинен довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб'єкта владних повноважень .
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом в постановах від 03 квітня 2019 року (справа №509/4722/16-а), від 20 березня 2019 року (справа №369/8195/17), від 20 лютого 2019 року (справа №522/3665/17).
Дотримуючись приписів ч.5 ст. 242 КАС України, за якими, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду та перевіряючи в процесі офіційного з'ясування обставин справи відповідність спірних правовідносин на предмет названих вище критеріїв, у даному випадку такі у відношенні до позивача, йому не притаманні.
За змістом ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивачем не доведено конкретних порушень його прав у відносинах, з приводу яких подано позов та судом не встановлено наявності у позивача матеріально - правової заінтересованості, яка є передумовою для захисту його порушених прав.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вовчанської міської ради Харківської області, третя особа: Комунальне підприємство «Вовчанськ» про визнання протиправним та нечинним рішення - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Рішення у повному обсязі складено 10 квітня 2019 року.
Суддя Заічко О.В.