Справа № 560/647/19
іменем України
10 квітня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області врахувати при обчисленні йому пенсії з дати її призначення, заробітну плату за період роботи з 01.01.1981 року по 31.12.1985 року в Ухтинському заводі "Прогрес", зазначену у довідці від 22.01.2009 року №3836 виданій архівним відділом муніципального утворення міського округу "Ухта".
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 24.12.2018 року йому призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". До заяви про призначення пенсії додав трудову книжку та довідку від 22.01.2009 року №3836 про заробітну плату за період роботи з 01.01.1981 по 31.12.1985 на Ухтинському заводі "Прогрес".
Вказав, що у довідці від 22.01.2009 року №3836 виданою архівною установою вказано неправильно дату його народження 25.12.1958 року замість 23.12.1958 року.
15.01.2019 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою, у якій просив врахувати при обчисленні пенсії заробітну плату за період його роботи з 01.01.1981 року по 31.12.1985 року в Ухтинському заводі "Прогрес", зазначену у довідці від 22.01.2009 року №3836 виданій архівним відділом муніципального утворення міського округу "Ухта". До вказаної заяви ОСОБА_1 додав засвідчену архівом копію особової картки, яка підтверджує період його роботи з 01.01.1981 по 31.12.1985 на Ухтинському заводі "Прогрес".
Зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом від 28.01.2019 року №82/К-8 відмовило у задоволенні заяви, через розбіжність у даті народження.
Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, тому звернувся в суд з вказаними позовними вимогами.
Суд, ухвалою від 13.03.2019 року відкрив провадження та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у письмовому провадженні.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що до заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 надав довідку про заробітну плату від 22.01.2009 року №3836, видану архівним відділом муніципального утворення міського округу "Ухта" (Російська Федерація) за період роботи з 01.01.1981 року по 31.12.1985 року на Ухтинському заводі "Прогрес", однак заробітна плата не врахована при обчисленні пенсії, оскільки у виданій довідці дата народження ОСОБА_1 25.12.1958 року, при цьому згідно паспорта № НА 318172, виданого 12 квітня 1997 року Хмельницьким МУ УМВС України в Хмельницькій області дата народження ОСОБА_1 - 23.12.1958 року.
Вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, так як явка сторін не визнавалася судом обов'язковою.
Суд, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що позивач - ОСОБА_1 з 24.12.2018 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
До заяви про призначення пенсії позивач додав трудову книжку серії АТ-І №8949589, довідку від 22.01.2009 року №3836 про заробітну плату за період роботи з 01.01.1981 по 31.12.1985 на Ухтинському заводі "Прогрес", копію паспорта серії НА 318172, виданого 12 квітня 1997 року Хмельницьким МУ УМВС України в Хмельницькій області та ідентифікаційного коду, копію військового квитка, копію диплому, копію картки форми Т-2, заяву з банку.
15.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою, у якій просив врахувати при обчисленні пенсії заробітну плату за період його роботи з 01.01.1981 року по 31.12.1985 року в Ухтинському заводі "Прогрес", зазначену у довідці від 22.01.2009 року №3836 виданій архівним відділом муніципального утворення міського округу "Ухта". До вказаної заяви позивач також додав засвідчену архівом копію особової картки.
Листом №82/К-8 від 28.01.2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивачу, що заробітна плата за період роботи з 01.01.1981 року по 31.12.1985 року в Ухтинському заводі "Прогрес", зазначена у довідці від 22.01.2009 року №3836, не врахована при обчисленні пенсії, оскільки у виданій довідці дата народження ОСОБА_1 25.12.1958 року, при цьому згідно паспорта серії НА 318172, виданого 12 квітня 1997 року Хмельницьким МУ УМВС України в Хмельницькій області дата народження ОСОБА_1 - 23.12.1958 року.
Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637;
3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам;
4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;
5) документи, які засвідчують особливий статус особи.
На підставі п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно п.4.7 вказаного Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України та статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
З наведеного вбачається, що головним документом, який підтверджує стаж та характер роботи є трудова книжка, з якої можливо встановити, що позивач має необхідний стаж .
В ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивач у відповідності до п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1, до заяви про призначення пенсії за віком додав трудову книжку серії АТ-І №8949589, довідку від 22.01.2009 року №3836 про заробітну плату за період роботи з 01.01.1981 по 31.12.1985 на Ухтинському заводі "Прогрес", копію паспорта серії НА 318172 виданого 12 квітня 1997 року Хмельницьким МУ УМВС України в Хмельницькій області та ідентифікаційного коду, копію військового квитка, копію диплому, копію картки форми Т-2, заяву з банку.
Відповідно до записів у трудовій книжці (серії АТ-І №8949589) ОСОБА_1, судом встановлено, що останній у періоди з 11.12.1980 року по 25.01.1986 року працював в Ухтинському заводі "Прогрес".
Зазначені записи у трудовій книжці виконані належними посадовими особами, засвідчені їх підписом, та скріплені печатками.
Факт роботи позивача в Ухтинському заводі "Прогрес" підтверджено також архівними довідками від 22.01.2009 року №3835, від 05.02.2019 року №214 виданими архівним відділом муніципального утворення міського округу "Ухта", копії яких містяться в матеріалах справи.
Згідно вказаних довідок ОСОБА_1 11 грудня 1980 року прийнятий в Ухтинський завод "Прогрес" в цех №7 майстром по оснащенню з окладом 135 руб. в місяць (наказ №1392 від 09.12.1980). 25 січня 1986 року - звільнений за власним бажанням (наказ №98 від 24.01.1986).
Водночас, суд не бере до уваги посилання відповідача, що заробітна плата за період роботи позивача з 01.01.1981 року по 31.12.1985 року в Ухтинському заводі "Прогрес", зазначена у довідці від 22.01.2009 року №3836, не врахована при обчисленні пенсії, оскільки у виданій довідці дата народження ОСОБА_1 25.12.1958 року, при цьому згідно паспорта серії НА 318172, виданого 12 квітня 1997 року Хмельницьким МУ УМВС України в Хмельницькій області дата народження ОСОБА_1 - 23.12.1958 року, з огляду на таке.
Згідно копії паспорта позивача - ОСОБА_1 серії НА 318172, виданого 12 квітня 1997 року Хмельницьким МУ УМВС України в Хмельницькій області, дату народження останнього вказано 23 грудня 1958 року.
У трудовій книжці ОСОБА_1 серії АТ-І №8949589, зазначено дату його народження також 23 грудня 1958 року.
Суд, наголошує та тим самим звертає увагу відповідача на те, що відповідно до записів у трудовій книжці (серії АТ-І №8949589) ОСОБА_1, останній у періоди з 11.12.1980 року по 25.01.1986 року працював в Ухтинському заводі "Прогрес". Зазначені записи у трудовій книжці виконані належними посадовими особами, засвідчені їх підписом, та скріплені печатками.
В свою чергу, головним документом, який підтверджує стаж та характер роботи є трудова книжка, з якої можливо встановити, що позивач має необхідний стаж .
Серед іншого, судом враховано, що факт роботи позивача в Ухтинському заводі "Прогрес" підтверджено також архівними довідками від 22.01.2009 року №3835, від 05.02.2019 року №214 виданими архівним відділом муніципального утворення міського округу "Ухта", копії яких містяться в матеріалах справи, та копією особової картки позивача.
Окрім того, суд зауважує, що позивач не несе відповідальності за заповнення архівної довідки про заробітну плату від 22.01.2009 року №3836, оскільки записи у вказану довідку вносяться відповідальним працівником архівного відділу муніципального утворення міського округу "Ухта", а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача з 01.01.1981 року по 31.12.1985 року в Ухтинському заводі "Прогрес".
Відтак, на підставі викладеного суд приходить до висновку, що посилання відповідача на розбіжність дати народження позивача вказаної у паспорті ОСОБА_1 із датою вказаною у довідці про заробітну плату від 22.01.2009 року №3836, не відповідає вимогам щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх поданих документів для призначення пенсії за віком.
Згідно положень статті 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Як зазначив ЄСПЛ у справі Latvia (п.77 рішення Великої палати ЄСПЛ від 18.02.2009 р.) стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції не накладає ніяких обмежень на свободу держави, що ратифікувала Конвенцію, приймати рішення про те, чи створювати якусь схему соціального забезпечення, або обирати тип або розмір виплат, які надаються відповідно до будь-якої такої схеми. Однак, якщо в державі існують чинні законодавчі норми, що передбачають такі виплати на основі права на соціальну підтримку незалежно від того, чи обумовлені вони попередньою сплатою внесків ці норми слід вважати такими, що створюють майновий інтерес, що потрапляє в сферу дії статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції для осіб, що відповідають пропонованим до благоотримувачів вимогам.
У справі Будченко проти України (рішення від 24 квітня 2014 року, заява № 38677/06) ЄСПЛ також зазначив, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України, п.59 рішення у справі Мельниченко проти України, п.50 рішення у справі Чуйкіна проти України тощо).
Це, звичайно, не означає, що суд має приймати рішення на користь людини кожного разу, коли вона про це просить, але суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, тобто людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично. Більше того, відповідно до статті 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.
У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 768,40 грн. Відтак, у відповідності до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь ОСОБА_1 необхідно присудити 768,40 грн судового збору.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
адміністративний позов задоволити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області врахувати при обчисленні ОСОБА_1 пенсії з дати її призначення заробітну плату за період його роботи з 01.01.1981 року по 31.12.1985 року в Ухтинському заводі "Прогрес", зазначену у довідці від 22.01.2009 року №3836 виданій архівним відділом муніципального утворення міського округу "Ухта".
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 29000 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1)
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя ОСОБА_2