справа№1.380.2019.000137
01 квітня 2019 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 1.380.2019.000137 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головне управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до ГУ ДФС у Львівській області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0053114001 від 28.11.2018 року, яким до ФО-П ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 6800, 00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0053104001 від 28.11.2018 року, яким до ФО-П ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 6800, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.12.2018 року позивачем отримано спірні рішення, з яких вбачається, що такі винесені на підставі матеріалів Дублянської міської ради від 29.10.2018 року про порушення п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та на підставі пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та частини 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 6800, 00 грн. кожним оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Позивач зазначає, що рішення про застосування фінансових санкцій до суб'єкта господарювання за порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» складається виключно за формою Додаток до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1050).
Однак, всупереч наведеному вище, посадова особа відповідача застосувала штрафні (фінансові) санкції у формі податкового повідомлення-рішення за формою Додаток 11 до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (пункт 2 розділу II), що суперечить Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Постанові КМУ від 2 червня 2003 року за № 790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Позивач вважає, що спірне рішення не може бути прийнятим у формі податкового повідомлення - рішення, що свідчить про те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті з порушенням повноважень та способу їх прийняття, які визначені спеціальним законом.
Про зазначене додатково свідчить і те, що оскаржувані рішення прийняті на підставі пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.
Також, позивач зазначає, що рішення про застосування фінансових санкцій передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» може бути прийнято керівником і лише у разі його відсутності, заступником керівника органу.
Як вбачається з оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, такі прийняті заступником начальника ГУ ДФС у Львівській області - О. Вітиком.
Станом на 28.11.2018 року керівником ГУ ДФС у Львівській області був ОСОБА_2.
Отже, з врахуванням положень 6 Порядку, за наявності керівника органу, заступник керівника органу не вправі приймати рішення про застосування фінансових санкцій передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Відповідно до абзацу 2 пункту 8 Порядку питання про застосування фінансових санкцій може розглядатися за участю представника суб'єкта господарювання на його вимогу або на вимогу органу, що прийняв рішення про застосування санкцій.
Жодних повідомлень та/або викликів від відповідача про те, що буде розглядатися питання про застосування фінансових санкцій Позивач не отримував.
Позивачу не відомо, на підставі яких документів (доказів) посадова особа відповідача, яка приймала оскаржувані податкові повідомлення-рішення, встановила, що мало місце порушення саме Позивачем вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (фіскальні чеки, свідоцтво про народження, паспорт, тощо).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення та докази, просив позов задоволити повністю.
Відповідач подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив з підстав, що відповідачем правомірно прийнято спірне податкове повідомлення-рішення та застосовано до позивача фінансові санкції у вигляд штрафу за порушення вимог ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, надав суду додаткові пояснення та докази, просив в задоволені позову відмовити повністю.
Судом встановлені наступні обставини:
28.11.2018 року Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення - рішення за № НОМЕР_1, яким на підставі матеріалів Дублянської міської ради про продаж неповнолітній особі алкогольних і тютюнових виробів, встановлено порушення ст. 15.3.1 п. 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» на підставі пункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та частини 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 6800 грн. за платежем: адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну.
28.11.2018 року Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення - рішення за № НОМЕР_2, яким на підставі матеріалів Дублянської міської ради встановлено порушення ст. 15.3.1 п. 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» на підставі пункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та частини 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 6800 грн. за платежем: адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірні рішення відповідача протиправними, оскільки такі не відповідають вимогам законодавства, відтак, на думку позивача, підлягають скасуванню.
Згідно ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон) визначено компетенцію органів, уповноважених застосовувати штрафні санкції за порушення норм цього Закону. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою статті 17 Закону, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Приписи статті 17 Закону не встановлюють форми та вимог до рішень про застосування санкцій за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Такі норми містить Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року за № 790. Зокрема, додатком до цього Порядку визначено форму рішення про застосування фінансових санкцій, яке виноситься в разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Разом з тим, відповідно до пункту 10 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (Перехідні положення) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.
Зважаючи на викладене, будь-які норми, що прийняті до набрання чинності Податковим кодексом України або одночасно з ним, можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам цього Кодексу.
Зазначене стосується також і норм, які регулюють повноваження контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України.
У свою чергу, згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Наведена норма в імперативному порядку зобов'язує контролюючий орган визначити суму грошових зобов'язань за штрафними санкціями платникові податку в тому разі, якщо таким платником порушено норми законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідний орган.
Визначений аналізованою законодавчою нормою обов'язок контролюючого органу є безумовним і виникає в тому разі, коли контролюючим органом виявлено відповідні порушення, що тягнуть за собою застосування до платника податків штрафних санкцій.
Водночас, статтею 113 Податкового кодексу України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються також і за порушення вимог іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладено на контролюючі органи.
Таким чином, обов'язком контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України є визначення суми грошових зобов'язань у вигляді штрафних санкцій за порушення норм іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладений на контролюючі органи.
Зазначене поширюється також і на санкції за порушення норм законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки контроль за дотриманням відповідних норм покладено на органи доходів і зборів України.
При цьому, відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
З наведеного визначення випливає, що поняття грошового зобов'язання охоплює всі суми коштів, які підлягають сплаті як штрафні санкції за порушення вимог законодавства, дотримання якого контролюють контролюючі органи. Не є винятком і штрафні санкції за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Зазначена норма чітко встановлює, що в разі, коли контролюючий орган діє на підставі статті 54 цього Кодексу (тобто коли він зобов'язаний визначити, зокрема, суму штрафу за порушення вимог законодавства, дотримання якого ним контролюється), такий орган приймає податкове повідомлення-рішення.
При цьому в пункті 58.1 статті 58 Податкового кодексу України безпосередньо зазначено, що податкове повідомлення-рішення приймається в разі визначення суми грошового зобов'язання, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідні органи.
Зазначене цілком стосується органів доходів і зборів України, які контролюють дотримання вимог законодавства щодо обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
З огляду на аналіз викладених законодавчих приписів контролюючий орган у разі виявлення порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке порушення тягне за собою визначення грошових зобов'язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зобов'язаний прийняти податкове повідомлення-рішення.
Тому прийняття будь-яких інших рішень контролюючим органом у розумінні Податкового кодексу України в разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суперечитиме Податковому кодексу України.
Приписи статті 17 Закону у розглядуваному контексті можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам Податкового кодексу України. Тому форма та порядок направлення відповідних рішень визначаються нормами Податкового кодексу України.
Зазначене стосується також і норм зазначеного раніше Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Форма рішення про застосування фінансових санкцій, передбачена цим підзаконним нормативно-правовим актом, не може застосовуватися контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України, оскільки відповідні норми Порядку в цій частині суперечать приписам Податкового кодексу України, який має вищу юридичну силу та підлягає застосуванню до цих правовідносин з урахуванням Перехідних положень до Кодексу.
Відповідно до 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790, рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (ДФС та її територіальні органи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.
Крім цього, суд зазначає, що позивач по суті не заперечує та не спростовує факту продажу неповнолітній особі алкогольних та тютюнових виробів, а лише вказує на процедурні на її думку порушення, що на думку суду не може бути підставою для скасування спірних, правильних по суті рішень.
З цих підстав судом враховуються заперечення відповідача зазначені у відзиві на позовну заяву, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства України та у встановленому законом порядку.
Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати на користь позивача не присуджуються.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
В задоволені позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (80381,Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Данила Галицького, 1) до Головне управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5. п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Рішення суду складено в повному обсязі 08.04.2019 року.
Суддя Гавдик З.В.