Справа № 420/1945/19
08 квітня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.03.2015 року № 46, в частині призову солдата ОСОБА_1 на військову службу у зв'язку з мобілізацією та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно приписів ч.ч. 1-3, 6 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України.).
Суддя зазначає, що вказаною статтею визначено строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.
Суддею встановлено, що станом на 02.04.2019 року, місячний строк звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом сплинув.
Приписами ч.ч. 1,2 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суддя зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Представником позивача додано до позову клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування поважності пропущеного строку представник позивача зазначає, що позивач народився в селі Блонське та проживав у селі Черняхівське Іванівського району Одеської області, вищу освіту не здобував, офіційно не був працевлаштований. З наведеного представник позивача зазначає, що загальний рівень правової обізнаності ОСОБА_1 і тим більше, рівень його знань спеціального законодавства щодо проходження військової служби на момент призову в армію був вкрай низьким та очевидно недостатнім для самостійної оцінки законності дій службових осіб Іванівського РВК. Представник позивача також вказує на те, що після отримання повістки та з'явлення до райвійськкомату, вільне пересування ОСОБА_1 було одразу обмежено, що виключало можливість його звернення до адвоката за отриманням професійної правничої допомоги, навіть якби він усвідомлював незаконність дій суб'єкта владних повноважень. Більш того, коштів на отримання такої допомоги ОСОБА_1 , як безробітний, також не мав. Представник позивача також звертає увагу на ту обставину, що зі змістом спірного наказу ОСОБА_1 під час призову на військову службу та в подальшому ніхто не ознайомлював. Про існування зазначеного індивідуального акта позивач дізнався лише у березні 2019 року після отримання відповіді з Іванівського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 13.03.2019 року №278 на адвокатський запит, що направлявся у зв'язку з апеляційний оскарженням вироку Миколаївського районного суду Миколаївської області від 12:02.2019 року.
Наведені причини перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду та оскаржити незаконність наказу військового комісара, а також дій службових осіб Іванівського РВК, які всупереч прямій нормі спеціального закону здійснили призов особи з судимістю зі вчинення тяжкого злочину.
З урахуванням наведеного представник позивача вважає, що відсутність вищої освіти у Сокуренка О.В., правова необізнаність, відсутність коштів на залучення професійного адвоката, відсутність після призову в армію та в подальшому ефективного механізму оскарження незаконних дій посадових осіб Іванівського РВК та протиправного наказу, з яким позивача навіть не було ознайомлено, є поважними причинами для поновлення строку для звернення до адміністративного суду.
Суддя не вважає зазначені позивачами підстави поважними причинами пропуску строку до адміністративного суду.
У постанові від 3 листопада 2015 року (справа 21-2008а15) Верховний Суд України аналізуючи положення КАС України про початок обчислення строку звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень та виникнення підстав, що дають право на звернення з позовом, зазначив, що підставою для такого звернення є факт порушення, вчинений у певний час, а не факт, коли стало відомо про це прокурору.
У справі Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Суддя вказує на те, що представником позивача не наведено жодної поважної причини пропуску строку звернення до суду з позовом, який становить більш ніж три роки.
Так, суддя вказує на ту обставину, що про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися з моменту його призову у 2015 році. Суддя критично оцінює доводи про правову необізнаність та відсутність коштів як поважні причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, оскільки позивач міг скористатись у разі необхідності професійною первинною правовою допомогою. Крім того, позивач не був позбавлений можливості заявити відповідні клопотання про звільнення, відстрочення, зменшення розміру судових витрат, отже відсутність коштів не перешкоджає будь-якій особі звернутись до суду за захистом порушених прав.
Також, суддя зазначає, що згідно вироку Миколаївського районного суду Миколаївської області від 12:02.2019 року по справі № 480/887/18 Провадження № 1-кп/480/93/19, судом встановлено, що 01.05.2015 року о 19 годині 00 хвилин солдат ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, в умовах особливого періоду крім воєнного стану самовільно залишив табірний збір військової частини НОМЕР_2 на території 235 міжвидового центру підготовки частин та підрозділів (с. Михайлівна, Миколаївського району, Миколаївської області) та перебував за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків з військової служби.
09.01.2018 року о 09 годині 00 хвилин солдат ОСОБА_1 добровільно з'явився до місця дислокації військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) чим повідомив про себе, як про військовослужбовця, та того ж дня приступив до виконання своїх службових обов'язків.
Відтак, суддя дійшов висновку, що позивач у період з 01.05.2015 року по 09.01.2018 рік не був позбавлений можливості звернутись за захистом порушеного на його думку права, отримати правову допомогу та звернутись до суду. Поважних причин підтверджених доказами неможливості звернутись до суду у вказаний період, представником позивача не зазначено.
За таких обставин, згідно приписів ч.ч. 1,2 ст. 123 КАС України, адміністративний позов має бути залишений без руху, а позивачу надано строк для надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку. Вказані підстави повинні бути обґрунтовані та підтверджені належними доказами.
Керуючись ст.ст.123, 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без руху.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.М. Корой