Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
10 квітня 2019 р. № 520/3133/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Спірідонова М.О., розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (61140, м. Харків, вул. Гольдбергівська, 15 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
1. Визнати противоправною бездіяльність Слобожанського об'єднанного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 основної державної пенсії, згідно до приписів статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від чорнобильської катастрофи», виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
2. Зобов'язати Слобожанське об'єднанне управління Пенсійного фонду України м. Харкова здійснити з 1 січня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної державної пенсії, згідно до приписів статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від чорнобильської катастрофи» як норму прямої дії (№21-VIII від 03.10.2017), виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач з 29 червня по 29 серпня 1986 року в складі військової частини №83423 приймав безпосередню участь в ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС, а також є інвалідом 2-ї групи з 31 січня 2013 року та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни. Інвалідність набута під час виконання обов'язків військової служби, як рядовим строкової служби, звільненим у запас 11 травня 1987 року, та безпосередньо пов'язана з виконанням обов'язків по ліквідації згаданої катастрофи, із ступеням втрати професійної працездатності 80%, а відтак, належить до кола військовослужбовців і за рівнем соціального забезпечення має бути прирівняний до військовослужбовців дійсної строкової служби. Однак, відповідне письмове звернення про призначення пенсії у порядку ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було залишено ПФУ без задоволення.
Ухвалою суду від 01.04.2019 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
Представником відповідача 09.04.2019 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що відповідачу рішення про відмову у здійсненні з 1 січня 2019 року перерахунку та виплати основної державної пенсії, згідно до приписів статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від чорнобильської катастрофи", як норму прямої дії (№ 21-VIII від 03.10.2017), виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року не виносилось, а відповідь яка надана позивачу від 13.02.2019 року № 13/В-4, носить інформаційний характер, яка не являється рішенням суб'єкта владних повноважень, що може вплинути на права позивача, а отже, за відсутності рішення про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання управлінням стосовно позивача, відсутній і предмет оскарження.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , з 29 червня по 29 серпня 1986 року приймав безпосередню участь в ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС в складі військової частини № НОМЕР_1 , а також є інвалідом 2-ї групи з 31 січня 2013 року та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.
Інвалідність позивача набута під час виконання обов'язків військової служби, як рядовим строкової служби, звільненим у запас 11 травня 1987 року, та безпосередньо пов'язана з виконанням обов'язків по ліквідації згаданої катастрофи, із ступеням втрати професійної працездатності 80%.
На обліку відповідача ОСОБА_1 знаходжусь з лютого 1991 року та отримую пенсію як інвалід 2-ї групи, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 , відміткою у військовому квитку, медичними актами та довідками, що містяться в матеріалах справи.
17 січня 2019 року позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача про здійснення та подальшу виплату основної державної пенсії, згідно до приписів ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від чорнобильської катастрофи», виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Листом від 13.02.2019 року № 13/В-4 відповідач повідомив заявника про відсутність підстав для перерахунку пенсії у порядку ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позивач вбачаючи у зазначеному порушення своїх прав звернувся до суду.
Перевіряючи відповідність закону вчиненої владним суб'єктом у спірних правовідносинах управлінської дії, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дій територіальних органів ПФУ при розгляді та вирішенні заяв фізичних осіб - громадян з приводу призначення та перерахунку пенсії визначений ст. 82 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та конкретизований нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1; далі за текстом - Порядок №22-1), у силу яких рішення за матеріалами звернення має бути прийнято протягом 10 днів з дня надходження документів у формі протоколу.
Так, відповідно до п. 4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Між тим, як з'ясовано судом, у спірних правовідносинах владний суб'єкт рішення у формі протоколу не приймав, а відтак, відмови у перерахунку та виплати ОСОБА_1 основної державної пенсії, згідно до приписів статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від чорнобильської катастрофи», виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року не вчиняв.
Водночас із цим, слід відзначити, що обов'язок реалізації УПФУ владної управлінської функції з приводу призначення нової пенсії відповідно до ст.82 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, ч.5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виникає виключно у разі подання заявником належного за формою документа, передбаченого Порядком №22-1.
Проте, у спірних правовідносинах позивач з таким письмовим документом до УПФУ не звертався.
Подання іншого за формою та змістом письмового документа з приводу перерахунку (а не призначення чи переведення) раніше призначеної пенсії за правилами ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не створює правового наслідку у вигляді обов'язку прийняти письмове рішення у формі протоколу стосовно призначення нової пенсії.
Окремо при вирішенні спору суд зважає на правовий висновок, який викладений у постанові Верховного Суду від 19.04.2018 р. по адміністративному провадженню №К/9901/6458/18 (справа Кременецького районного суду Тернопільської області №601/198/16) та у силу якого підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.
Оскільки позивач у спірних правовідносинах звертався до УПФУ з заявою довільної форми та змісту, замість звернення з заявою по формі згідно з Порядком №22-1, то таке звернення не тягне наслідків у вигляді вирішення питання про призначення пенсії.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивач звернувся до відповідача з письмовим зверненням у довільній формі, що не створює правового наслідку у вигляді обов'язку прийняти письмове рішення у формі протоколу стосовно призначення нової пенсії, а отже відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідачем не було, а лише було надано відповідь в порядку ЗУ "Про звернення громадян".
Керуючись ст.ст.257,258,262, 246, 255,295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (61140, м. Харків, вул. Гольдбергівська, 15 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.