Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
10 квітня 2019 р. № 520/814/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку за 874 дні 185628,86 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановлені до донарахування та виплати йому кошти в якості складових заробітної плати, згідно з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 у справі №820/3284/18 повинні бути виплачені до моменту оформлення звільнення з роботи у РВ ФДМУ по Харківській області, тобто не пізніше 08.09.2016 відповідно до статті 47 та 116 КЗпП України. А тому, відповідач в порушення норм чинного законодавства України протиправно не виплатив позивачу суму середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільнені за 874 дні 185628,86 грн., що свідчить про порушення Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області прав ОСОБА_1 на відповідні виплати при звільненні.
Ухвалою суду від 12.02.2019 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Представником відповідача через канцелярію суду 22.02.2019 надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2019 по справі №820/3284/18 позов ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про стягнення не донарахованої заробітної плати, премії, сум індексації заробітної плати задоволено частково. Крім того, зазначив, що наразі рішення суду від 16.02.2019 оскаржується регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, а тому таке рішення не є підставою для стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку за 874 дні у сумі 185628,86 грн. У зв'язку із чим, просив у позові відмовити.
28 лютого 2019 року позивачем надано через канцелярію суду відповідь на відзив, в якій він зазначив, що 08.09.2016 його звільнено з роботи, утім без здійснення грошового розрахунку, який згідно ст.ст. 47 та 116 КЗпП України повинен передувати звільненню з роботи. Також, зазначив, що згідно листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 27.02.2019 року № 36-1380 відповідачем здійснено донарахування та виплата йому коштів, в якості заробітної плати за минулий період з 2006 по 2015 роки на виконання судового рішення у справі №820/3284/18.
25 березня 2019 року позивач надав через канцелярію доповнення до відповіді на відзив, у якому зазначив, що згідно постанови Колегії суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15.09.2015 року у адміністративній справі № 21 -1765а15, після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум. Таким чином, ухвалення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року у адміністративній справі № 820/3284/18 та стягнення в примусовому порядку коштів з заробітної плати за попередній період не звільняє Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, а саме: виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати належних позивачу при звільненні сум.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України № 120 від 08.09.2016 ОСОБА_1 звільнено з посади державної служби на підставі п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу".
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП, відповідно до якої, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, для встановлення відповідальності роботодавця за статтями 116-117 КЗпП України, необхідно встановити чи були на час звільнення належні до виплати працівникові суми та чи наявна вина роботодавця щодо невиплати цих сум.
Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 у справі №820/3284/18 позов ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про стягнення не донарахованої заробітної плати, премії, сум індексації заробітної плати задоволено частково. Зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області донарахувати та виплатити премію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з урахуванням посадового окладу, надбавки (доплати) за ранг та надбавки (доплати) за вислугу років за квітень, травень, червень та липень 2009 року. Зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області донарахувати та виплатити премію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за період з 2006-2016 роки, з урахуванням надбавки (доплати) персональної, згідно ч. 1 ст. 98 КЗпП України та вимог Положень про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень Фонду державного майна України за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, які затверджені наказами голови Фонду державного майна України від 22.02.2001 №227, від 06.06.2006 №885, Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень та представництв Фонду державного майна України, яке затверджено наказом голови Фонду державного майна України від 19.07.2012 № 3144. Зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області донарахувати та виплатити індексацію заробітної плати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за період з жовтня 2014 року по листопад 2015 року, включно, згідно ч. 6 ст. 95 КЗпП України та ст. 33 Закону України "Про оплату праці". В іншій частині позовних вимог відмовлено. В частині присудження виплати донарахованої премії та індексації в межах суми стягнення за один місяць рішення суду виконується негайно.
Позивач у позові зазначив, що згідно ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 рішення суду від 16.01.2019 по справі №820/3284/18 звернене до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць, що на його думку свідчить про набрання законної сили даним рішенням. Тобто, обставини встановлені у справі №820/3284/18 не підлягають доказуванню згідно частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, позивач вважає, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області має виплатити йому вказані суми, оскільки рішення суду від 16.01.2019 у справі №820/3284/18 набрало законної сили.
Суд вважає вищевказану позицію позивача безпідставною через наступне.
Положеннями статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Так, суд зауважує, що на момент звернення позивача з позовом до суду та прийняття рішення у цій справі, рішення суду від 16.01.2019 у справі №820/3284/18 не набрало законної сили, та оскаржено Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області до суду апеляційної інстанції.
Разом з тим, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України).
Тобто, наразі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 у справі №820/3284/18 є таким, що не набрало законної сили, а тому встановлені при його вирішенні обставини не є такими, що не підлягають доказуванню.
Отже, посилання позивача на безумовність його права на отримання середнього заробітку за весь час затримки розрахунку за 874 дні 185628,86 грн є безпідставними та нормативно необґрунтованими, оскільки, по-перше до негайного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 у справі №820/3284/18 підлягає лише в частині стягнення за один місяць, що передбачено приписами статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, а по-друге, вищевказане рішення, яке на думку позивача слугує підставою для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку є таким, що не набрала законної сили.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, необґрунтованими та передчасними, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61202) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (майдан Театральний, буд. 1, м. Харків, 61057) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О.Чудних