вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
09.04.2019м. ДніпроСправа № 904/85/19
За позовом Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім АвтоКраз", м. Кременчук Полтавської області
про стягнення 796 242,45 грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Чернявська Е.О.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №14/1879 від 01 березня 2019 року, адвокат, діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4104 від 08.01.2019
Від відповідача: не з'явився
Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім АвтоКраз" пеню у розмірі 867 732,45 грн. за прострочення поставки автомобілів.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №3788-08 від 27 липня 2016 року в частині повної та своєчасної поставки автомобілів. На підставі пункту 7.2 договору позивач нарахував пеню за порушення строків поставки товару за загальний період з 19.12.2017 по 26.04.2018.
31 січня 2018 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім АвтоКраз" до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач не погоджується з розрахунком позивача, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 116 ГПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. За розрахунком відповідача відповідно до умов Специфікації № 6 термін прострочення складає 83 календарних дні, а саме з 02.01.2018 по 25.03.2018. Щодо розрахунку прострочення терміну поставки за Специфікацією № 8 від 10.10.2017 відповідач просить застосувати позовну давність та провести розрахунок пені за період з 21.12.2017 по 28.02.2018
01 лютого 2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім АвтоКраз" до господарського суду надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені) на 90 відсотків. Клопотання обґрунтоване тим, що сума нарахованих штрафних санкцій є надмірно великою в порівнянні із вчиненим відповідачем простроченням поставки товару, а доказів понесення позивачем збитків внаслідок допущення такого порушення, як і будь-яких посилань на можливість їх завдання, не надано.
25 лютого 2019 року до господарського суду надійшла відповідь на відзив ПАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" у якій позивач зазначає, що прохання відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій на 90% є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки несвоєчасна поставка автомобілів суттєво вплинула на виробничий процес позивача.
Також у відповіді на відзив позивач зазначає, що за Специфікацією №8 від 10.10.2017 прострочка виконання зобов'язання складає 62 дні, відповідно, розмір пені за цією Специфікацією становить 443238,00 грн., а отже загальний розмір пені, яку просить стягнути позивач становить 796 242,45 грн.
З урахуванням відповіді на відзив, остаточними позовними вимогами позивача є стягнення штрафних санкцій у розмірі 796242,45 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/85/19, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 05.02.2019. З 05.02.2019 відкладено підготовче засідання на 27.02.2019, з 27.02.2019 на 19.03.2019, при цьому продовжено строк розгляду справи на стадії підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.04.2019.
У судовому засіданні 09.04.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
27 липня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім АвтоКраз" (продавець) та Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) укладено договір поставки №9788-08, відповідно до п.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити автомобілі в номенклатурі, кількості та в строки, вказані в Специфікаціях до цього договору.
У пункті 2 договору визначено, що автомобілі за якістю і комплектністю повинні відповідати технічним умовам завода-виробника і засвідчуватися актом прийому - передачі транспортного засобу.
Згідно з п. 3.1 договору поставка автомобілів здійснюється в терміни і на умовах, зазначених у Специфікації цього договору, яка з моменту підписання сторонами, складає невід'ємну частину договору. Продавець зобов'язується поставити автомобілі на умовах поставки DDР (склад покупця, м. Кривий Ріг), відповідно до Міжнародних правил ІНКОТЕРМС - 2010.
Загальна сума договору визначається як вартість автомобілів, поставка яких здійснюється відповідно до Специфікації до цього договору. Зміна загальної суми договору здійснюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін Специфікації до цього договору на додаткові партії автомобілів. Орієнтовна вартість даного договору на момент його укладення становить 3 194 880,00 грн., у тому числі ПДВ 532 480,00 грн. (п.4.1 договору).
Відповідно до п. 4.2 договору оплата за автомобілі, що постачаються, здійснюються в національній валюті України - гривні, поетапно:
- авансовий платіж у розмірі 50% вартості автомобілів здійснюється впродовж 5-ти (п'яти) календарних днів з моменту отримання покупцем письмового повідомлення продавця про готовність автомобілів до відвантаження на підставі попереднього приймання автомобілів на складі продавця;
- залишок платежу у розмірі 50% вартості автомобілів здійснюється по факту поставки автомобілів впродовж 5-ти календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання - передачі товару.
Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів в повному обсязі на розрахунковий рахунок продавця (п.4.4 договору).
Згідно з п. 5.1 договору приймання (передача) автомобілів здійснюється уповноваженими представниками покупця та продавця протягом п'яти днів з моменту отримання покупцем від продавця письмового запрошення на проведення технічного приймання на складі продавця.
Приймання автомобіля по кількості і якості здійснюється відповідно до Інструкцій Держарбітражу СРСР № П-6 від 15.06.1965, № П-7 від 25.04.1966, з урахуванням особливостей, вказаних в діючих технічних умовах на автомобіль (п.5.2 договору).
Відповідно до п.5.5 договору відвантаження автомобілів на адресу покупця здійснюється впродовж 2 (двох) робочих днів після проведеної технічної прийомки та отримання від покупця грошових коштів, вказаних в п.4.2.1 договору.
Цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами зобов'язань (п.11.13 договору).
31.05.2017 сторонами підписано Специфікацію №6 до договору, за умовами якої відповідач має поставити позивачу протягом грудня 2017 року (можлива дострокова поставка в залежності від завантаження виробництва) автопаливозаправник АПЗ-20 на шасі КрАЗ-63221-05 загальною вартістю разом з ПДВ 2 297 575,50 грн. (а.с.18).
17.10.2017 сторонами підписано Специфікацію №7 до договору, за умовами якої відповідач має поставити позивачу протягом 120 календарних днів від дати підписання даної Специфікації (можлива дострокова поставка в залежності від завантаження виробництва) машину дорожню комбіновану ВІВА МД-0804/00 на шасі КрАЗ-65053-05 загальною вартістю разом з ПДВ 2 253 630,00 грн. (а.с.19).
10.10.2017 сторонами підписано Специфікацію №8 до договору, за умовами якої відповідач має поставити позивачу до 18.12.2017 автомобіль спеціалізований ФПВ-14224 на шасі КрАЗ-5233Н2-500 у кількості 4 шт. загальною вартістю разом з ПДВ 7 149 000,00 грн. (а.с.20).
На виконання умов договору відповідач поставив позивачу обумовлений договором та Специфікаціями товар, а саме:
- автопаливозаправник АПЗ-20 на шасі КрАЗ-63221-05 загальною вартістю разом з ПДВ 2 297 575,50 грн., що підтверджується видатковою накладною №1203 від 26.03.2018 (а.с.26);
- машину дорожню комбіновану ВІВА МД-0804/00 на шасі КрАЗ-65053-05 загальною вартістю разом з ПДВ 2 253 630,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №1652 від 27.04.2018 (а.с.27);
- автомобіль спеціалізований ФПВ-14224 на шасі КрАЗ-5233Н2-500 (4 шт.) загальною вартістю разом з ПДВ 7 149 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №605 від 01.03.2018 (а.с.28).
Позивач зазначає, що відповідачем товар поставлено з порушенням визначених договором та Специфікаціями строків, у зв'язку з чим нарахував пеню у розмірі 0,1% від вартості автомобілів за кожен день прострочки у сумі 867732,45 грн., що і стало причиною виникнення спору.
Відносини, що склалися між сторонами за своєю правовою природою регулюються загальними положеннями про договір поставки.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
Як вбачається із Специфікацій №6, 7, 8 строк поставки товару (автомобілів) є таким, що настав.
Згідно з ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Відповідно до п. 7.2 договору за несвоєчасну поставку автомобілів, а також за порушення строків усунення несправностей відповідно до п. 6.1 продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 0,1% від вартості автомобілів за кожен день прострочення.
Позивач нарахував та заявив до стягнення штрафні санкції у розмірі 796 242,45 грн. за порушення строків поставки товару.
Суд звертає увагу, що умовами договору (п.7.2) за порушення строків поставки сторонами передбачено нарахування штрафу у розмірі 0,1% за кожен день прострочки.
У той же час як вказано вище, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Тобто, фактично сторонами під назвою штрафу, мається на увазі нарахування пені.
Статтю 327 Цивільного кодексу передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Оскільки законодавством під поняттям неустойка охоплено як штраф так і пеню, враховуючи свободу договору, беручи до уваги те, що відповідач у відзиві на позов також вважає нараховану штрафну санкцію пенею, суд доходить висновку про можливість нарахування позивачем штрафної санкції у вигляді штрафу у розмірі 0,1% від вартості автомобілів за кожен день прострочення (фактично пені).
У відзиві на позов, відповідач частково не погоджується із розрахунком позивача та зазначає, що за Специфікацією №6 строк поставки товару настав 31.12.2017 та з урахуванням, що 01.01.2018 було вихідним днем, відповідач вважає, що прострочка поставки товару складає 83 дні за період з 02.01.2018 по 25.03.2018.
Так, за Специфікацією №6 від 31.05.2017 строк поставки товару настав 31.12.2017, однак згідно видаткової накладної №1203, товар поставлений 26.03.2018.
Частиною 5 ст. 254 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Оскільки останній день строку поставки товару - 31.12.2017 (неділя) вихідний день, то останнім днем поставки товару є 02.01.2018 (перший робочий день), відповідно прострочка з 03.01.2018 по 25.03.2018 (82 дні).
Таким чином, штрафна санкція за вказаний період складає 188 401,19 грн.
За Специфікацією №7 від 17.10.2017 строк поставки товару настав 14.02.2018, однак згідно видаткової накладної №1652, товар поставлений 27.04.2018, тобто з прострочкою 72 дні.
Разом з цим, позивач за вказаною Специфікацією рахує прострочку виконання зобов'язання за 71 день, що є його правом.
Розрахунок штрафних санкцій, здійснений позивачем за цією Специфікацією, є правильним та складає 160 007,73 грн.
За Специфікацією №8 від 10.10.2017 строк поставки товару настав 18.12.2017, однак згідно видаткової накладної №605, товар поставлений 01.03.2018, тобто з прострочкою 72 дні.
У відзиві на позов, відповідач заявив про сплив позовної давності в частині нарахування штрафної санкції за цією Специфікацією, просив застосувати наслідки спливу позовної давності та зазначав, що розрахунок штрафної санкції за цією Специфікацією має бути здійснений з 21.12.2017 по 28.02.2018 за 70 календарних днів.
У той же час, у відповіді на відзив позивач врахував зауваження відповідача, та за Специфікацією №8 від 10.10.2017 вважає, що прострочка виконання зобов'язання складає 62 дні та просить стягнути штрафну санкцію за цією Специфікацією у розмірі 443 238,00 грн.
Перевіркою правильності нарахування штрафної санкції за Специфікацією №8 від 10.10.2017, з урахуванням відповіді на відзив помилок не виявлено, штрафна санкція складає 443 238,00 грн.
За викладеного з відповідача підлягають стягнення штрафні санкції у розмірі 791 646,92 грн. (188 401,19 грн. + 160 007,00 грн. + 443 238,00 грн.).
Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафної санкції (пені) на 90 %.
Клопотання обґрунтоване скрутним фінансовим становищем, рядом непогашеної та непосильної заборгованості перед Державною службою України з надзвичайних ситуацій, ПрАТ "Центральний ГЗК", ПрАТ "Північний ГЗК" та АТ "Укргазвидобування", своєчасна несплата якої призвела до накладення державною виконавчою службою арешту на кошти ТОВ "ТД АвтоКрАЗ". Відповідач зазначає, що повністю позбавлений можливості здійснювати свої обов'язки перед державним бюджетом України щодо сплати податків та зборів та не виконує взяті на себе зобов'язання щодо сплати комунальних послуг за водопостачання та теплопостачання, за електроенергію та інше.
Відповідач просить врахувати те, що автомобілі за даним договором були реалізовані ТОВ "ТД АвтоКрАЗ" на підставі договору комісії, укладеного між ПрАТ "АвтоКрАЗ" та ТОВ "ТД АвтоКрАЗ", кінцевим вантажоодержувачем за яким є ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат". Відповідно до умов договору комісії комісійна винагорода Комісіонера (ТОВ "ТД АвтоКрАЗ") складає 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. за кожний реалізований автомобіль. Тож, нарахування штрафних санкцій у розмірі виставленому позивачем є не співрозмірним отриманій вигоді ТОВ "ТД АвтоКрАЗ" від реалізації товару.
Згідно інформації наданої заводом-виробником ПрАТ "АвтоКрАЗ" у вигляді калькуляції автомобілі були виготовлені зі збитком для підприємства.
Відповідно до даних Балансу (звіту про фінансовий стан) ТОВ "ТД АвтоКрАЗ", станом на 30 вересня 2018 року, не покритий збиток підприємства виріс з 6 136 000,00 грн. до 13 804 000,00 грн., що у підсумку на 7 668 000,00 грн. більше від суми яка була на початок звітного періоду.
Також, відповідач просить звернути увагу суду на той факт, що у підприємства фактично відсутній власний капітал. ТОВ "ТД АвтоКрАЗ" позбавлено реальної можливості його накопичити через величезні борги, які суттєво унеможливлюють нормальне функціонування підприємства, що в свою чергу призводить до неможливості покрити та виплатити всі існуючи та пред'явлені зобов'язання в такому значному обсязі.
Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
У частині 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів існування підстав для зменшення неустойки або переліку виняткових обставин, на підставі яких суд має право зменшити розмір штрафних санкцій.
Саме лише посилання відповідача на відсутність збитків позивача не є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, а тому з урахуванням заперечень позивача, в задоволенні клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій слід відмовити.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 11 874,70 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім АвтоКраз" про стягнення 796 242,45 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім АвтоКраз" (39631, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 62, ідентифікаційний код 37468941) на користь Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, ідентифікаційний код 00190905) штрафні санкції у розмірі 791 646 (сімсот дев'яносто одна тисяча шістсот сорок шість) грн. 92 коп. та витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 11 874 (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 70 коп., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім АвтоКраз" про зменшення розміру штрафних санкцій на 90% - відмовити.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 10.04.2019
Суддя Н.М. Євстигнеєва