вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" квітня 2019 р. Справа№ 910/1011/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Чорної Л.В.
Іоннікової І.А.
Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 у справі № 910/1011/19 (суддя Грєхова О.А., м. Київ)
за позовом фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю, м. Київ
до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Парадай -3", м. Київ
2) державного підприємства "Сетам", м. Київ
3) відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ
4) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Потапова Михайла Юрійовича, м. Київ
про визнання недійсним результатів прилюдних торгів
За результатом розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - Фірма "Т.М.М.") звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадай-3", Державного підприємства "Сетам" та Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Потапова Михайла Юрійовича про:
- визнання недійсним результатів прилюдних торгів, проведені Державним підприємством "Сетам" 30.11.2018: з реалізації предмету іпотеки - нежитлового приміщення № 145, загальною площею 1137,80 кв.м., що заходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 49а, оформлені протоколом № 373137; з реалізації предмету іпотеки - групи приміщень № 151, загальною площею 688,90 кв.м., що заходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 49а, оформлені протоколом № 373136; з реалізації предмету іпотеки - групи приміщень № 153, загальною площею 960,70 кв.м., що заходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 49а, оформлені протоколом № 373132.
- визнання недійсним Акту № 55614244 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 11.12.2018;
- визнання недійсним свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення № 145, загальною площею 1137,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 49А, що видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Потаповим Михайлом Юрійовичем;
- скасування держаної реєстрації права власності ТОВ "Парадай-3" на нежитлове приміщення № 145, загальною площею 1137,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 49А.
Обґрунтовуючи позов Фірма "Т.М.М." зазначила, що визначена вартість майна, яке реалізовувалось є суттєво заниженою та відмінною від ринкової, а також при реалізації майна допущено порушення п.п. 5, 8 розділу ІІІ Порядку реалізації арештованого майна.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 у справі № 910/1011/19 (суддя Грєхова О.А., м. Київ) позовну заяву повернуто позивачеві без розгляду на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при зверненні з позовом до господарського суду було порушено правила об'єднання позовних вимог, а саме: об'єднано чотири позовні вимоги до чотирьох різних відповідачів, сумісний розгляд яких перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін і суттєво утруднить вирішення спору. Також відзначено, що підставами даного позову є три окремі процедури електронних торгів з реалізації предметів іпотеки: нежилих приміщень, проведених ДП "Сетам". А тому під час розгляду справи підлягають встановленню правові підстави для проведення кожної з процедур електронних торгів з реалізації предметі іпотек, та зокрема, виходячи із заявлених позовних вимог встановлення обставин щодо дотримання процедури реалізації предметів іпотеки та визначення вартості кожного предмету іпотеки окремо. Відтак, оскільки суду необхідно буде здійснити аналіз кожного окремого із заявлених предметів позову, надати їм правову оцінку з дослідженням окремо взятого кола доказів, сумісний їх розгляд призведе до утруднення вирішення спору. Крім того, судом також відзначено, що відповідачем за заявленими вимогами має бути як ТОВ "Парадайз-3", так і ТОВ "Бест Корп", однак, залучення в одному судовому провадженні обох відповідачів у даній справі фактично матиме наслідком обтяження їх участю у розгляді спірних питань, що виникли між іншими учасниками судового процесу, і які не стосуються їх прав чи обов'язків, оскільки з метою реалізації своїх прав у своєму спорі кожний із відповідачів мав би нести такі непередбачені чинним законодавством обтяження.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, фірма "Т.М.М." звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу та прийняти нове судове рішення, яким матеріали справи № 910/1011/19 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду справи, посилаючись при цьому на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, а тому неправильно застосовано норми процесуального права, зокрема, п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, порушивши принцип диспозитивності господарського судочинства.
Так, у доводах апеляційної скарги фірма "Т.М.М." посилалась на те, що при зверненні з позовом до суду позивачем не було порушено правила об'єднання позовних вимог, оскільки вказані вимоги є однорідними та пов'язані між собою підставою виникнення; правова природа взаємовідносин, що виникли між зазначеними вище сторонами пов'язані застосуванням одних і тих же норм матеріального права, ґрунтуються на ідентичних доказах і нормах матеріального права, випливають із однакових подій - електронних торгів. Вимога про визнання недійсними результатів прилюдних торгів є основною вимогою, а інші позовні вимоги є похідними в розумінні ст. 173 ГПК України; поєднання вказаних позовних вимог в одній позовній заяві забезпечує дотримання принципу процесуальної економії та дозволяє позивачеві ефективно захистити своє право та вирішити спір про незаконне відчуження майна в межах одного судового провадження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/1011/19, ухвалено розгляд апеляційної скарги фірми "Т.М.М." на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 у справі № 910/1011/19 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, встановлено відповідачам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частиною 2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Виходячи із зазначених правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що перегляд оскаржуваної ухвали підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу Фірми "Т.М.М." задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 скасувати, виходячи із наступного.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
При цьому, під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Отже, позивач наділений правом об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права.
Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Таким чином, нормою процесуального права закріплено право позивача об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України передбачено, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог в одній позовній заяві помилковими, з огляду на наступне.
Як вбачається з поданої позовної заяви, позивачем були заявлені вимога про визнання недійсними результатів прилюдних торгів з реалізації предметів іпотеки та вимоги про визнання недійсними акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсними свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення та скасування державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, що були видані/вчинені у зв'язку з проведенням вказаних торгів, визначенням їх переможця та набуттям переможцем права власності на майно, яке було предметом таких торгів.
За результатом дослідження вищевказаних позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі вимоги пов'язані між собою як підставою виникнення, так і поданими доказами, обґрунтовані одними і тими ж обставинами, а саме тим, що, за ствердженням позивача, відчуження належного йому майна відбулося з порушенням приписів чинного законодавства.
Крім того, нерухоме майно, яке було реалізовано за результатами спірних прилюдних торгів є предметом одного виконавчого провадження № 55614244, відкритого на підставі одного виконавчого напису приватного нотаріуса № 7860, згідно якого звернуто стягнення на предмети іпотеки.
Також не знайшли свого підтвердження, посилання суду першої інстанції на те, що залучення в одному судовому провадженні обох відповідачів (ТОВ "Парадайз-3", так і ТОВ "Бест Корп") у даній справі фактично матиме наслідком обтяження їх участю у розгляді спірних питань, що виникли між іншими учасниками судового процесу, і які не стосуються їх прав чи обов'язків, оскільки з метою реалізації своїх прав у своєму спорі кожний із відповідачів мав би нести такі непередбачені чинним законодавством обтяження.
Як вбачається з обґрунтування позову та його прохальної частини, вимоги про визнання недійсними свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення та скасування державної реєстрації права власності на предмет іпотеки стосуються нежитлового приміщення саме за № 145, реєстраційний номер лота 312705, переможцем згідно протоколу № 373137 є ТОВ "Парадайз-3".
Серед іншого, судом першої інстанції залишено поза увагою, що у випадку визнання недійсними результатів спірних торгів, як наслідок підлягають визнанню недійсними Акти державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, свідоцтва про право власності, а також підлягає скасуванню державна реєстрація права власності на відповідне нерухоме майно.
Таким чином, з наведеного випливає, що вимога про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, оформлених відповідними протоколами електронних торгів, є основною вимогою, а інші позовні вимоги є похідними вимогами, в розумінні ст. 173 ГПК України, у зв'язку з чим наявна необхідність розгляду вказаних позовних вимог у сукупності в межах одного судового спору.
У даному випадку об'єднання відповідних позовних вимог не буде мати своїм наслідком суттєве утруднення вирішення спору.
При визначенні наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі суд має враховувати принцип процесуальної економії. Такий принцип господарського судочинства передбачає, що господарський суд, учасники судового процесу економно і ефективно використовують всі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків.
Відтак, у даному випадку, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Крім того, у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 визначено критерії, за якими національні суди можуть обмежити право на суд для особи, а зокрема зазначено про те, що "такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при поданні даної позовної заяви позивачем не були порушені правила об'єднання позовних вимог, визначені ст. 173 ГПК України, а висновки суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України є помилковими та здійсненні без врахування принципу процесуальної економії.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Таким чином, за результатом апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Фірми «Т.М.М.» є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 у справі № 910/1011/19 підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до Господарського суду міста Києва.
У зв'язку з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 у справі № 910/1011/19 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського міста Києва від 31.01.2019 у справі № 910/1011/19 скасувати.
3. Матеріали справи № 910/1011/19 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді Л.В. Чорна
І.А. Іоннікова