проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"08" квітня 2019 р. Справа № 922/2856/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О.
при секретарі Міракові Г.А.
за участю представників:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Романенко Т.М. - на підставі довіреності від 25.03.2019р. №2780;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду розглянувши апеляційну скаргу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків, (вх.№544 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 21.01.2019р. у справі №922/2856/18 (суддя Сальнікова Г.І., ухвалене в м.Харків о 13:38год., дата складення повного тексту - 24.01.2019р.)
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, Харківська область, Харківський район, с. Травневе,
до відповідача: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,
про зобов'язання вчинити певні дії,
18.10.2018р. Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (з урахуванням заяви про відмову від частини позивних вимог від 21.12.2018р.), в якому просив суд: визнати незаконною бездіяльність Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради щодо виконання рішення 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017р. № 691/17 у частині приватизації шляхом викупу Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 нежитлових приміщень площею 167,3 кв. м. технічного поверху в житловому будинку, за адресою АДРЕСА_1 та зобов'язати Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради підготувати необхідні документи та запровадити заходи, передбачені нормами законодавства, що діяли до набрання чинності Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна України", щодо виконання рішення 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017р. № 691/17 у частині приватизації шляхом викупу Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 нежитлових приміщень площею 167,3 кв. м. технічного поверху в житловому будинку, за адресою АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що не зважаючи на виконання ним всіх передбачених законодавством умов, відповідачем рішення Харківської міської ради про приватизацію виконано не було, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права.
У відзиві на позовну заяву поданому до господарського суду Харківської області (вх №32767 від 20.11.2018р.) відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що проведення дій щодо приватизації вищезазначених приміщень Управлінням неможливо, у зв'язку із вилученням оригіналів документів згідно з протоколом обшуку від 14.12.2017р. старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області юриста 1 класу Шаповалова Євгена Євгеновича за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017220000001129 від 19.10.2017р. на підставі ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 22.11.2017р.
Рішенням господарського суду Харківської області від 21.01.2019р. у справі №922/2856/18 позов задоволено повністю; зобов'язано Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради підготувати необхідні документи та запровадити заходи, передбачені нормами діючого законодавства, щодо виконання рішення 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017р. № 691/17 в частині приватизації шляхом викупу Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 нежитлових приміщень площею 167,3 кв. м. технічного поверху в житловому будинку, за адресою АДРЕСА_1; стягнуто з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00грн.
Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на статті 173, 174, 175, Господарського кодексу України, статті 11,13,14,509 Цивільного кодексу України, статті 7, 8, 9, 11, 23, 182 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Положення про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішенням 24 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 19.12.2018р. № 1382/18 мотивовані тим, що матеріалами справи та обставинами, що встановлені під час судового розгляду, підтверджено виконання з боку позивача всіх належних дій щодо приватизації об'єкту, натомість відповідачем жодних дій щодо підготовки необхідних документів та запровадження заходів, передбачених нормами діючого законодавства щодо виконання рішення 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017р. № 691/17 в частині приватизації шляхом викупу Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 нежитлових приміщень площею 167,3 кв. м. технічного поверху в житловому будинку, за адресою АДРЕСА_1, здійснено не було.
З урахуванням встановлених вище обставин, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено існування правових підстав, які роблять неможливим запровадження заходів, передбачених нормами діючого законодавства, щодо виконання рішення 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 № 691/17 в частині приватизації шляхом викупу Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 нежитлових приміщень площею 167,3 кв. м. технічного поверху в житловому будинку, за адресою АДРЕСА_1.
Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.01.2019р. у справі №922/2856/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення господарським судом першої інстанції не було повно, всебічно та об'єктивно досліджено всіх наданих сторонами в обґрунтування своїх вимог правових позицій, що призвело до передчасного висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Зокрема, апелянт звертає увагу суду на те, що ухвалюючи оскаржуване рішення господарський суд першої інстанції про задоволення позовних вимог застосував нормативно-правові акти щодо процедури приватизації (продажу) об'єктів комунальної власності, рішення про приватизацію яких було прийнято до набрання чинності Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та Положення про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 19.12.2018р. № 1382/18.
Крім того, апелянт наголошує на тому, що місцевим господарським судом не було надано належної оцінки тим обставинам, що в даному випадку процедуру приватизації неможливо завершити у зв'язку із арештом документації, яка стосується оцінки, продажу та приватизації комунального майна, згідно з протоколом обшуку від 14.12.2017р. старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області юриста 1 класу Шаповалова Євгена Євгеновича за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017220000001129 від 19.10.2017р. на підставі ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.11.2017р.
Отже, на думку апелянта, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи та фактичних даних, які мають значення для справи зумовили прийняття незаконного рішення у даній справі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 21.01.2019р. у справі №922/2856/18; встановлено позивачу у справі строк до 19.03.2019р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання та призначено справу до розгляду на 27.03.2019р.
21.03.2019р. позивачем подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№2961), в якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку із перебуванням у відпустці його представника.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2019р. оголошено в судовому засіданні перерву до 08.04.2019р.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 08.04.2019р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.01.2019р. у справі №922/2856/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, що позивач про дату, час та місце розгляду справи був завчасно повідомлений належним чином, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28.11.2016р. між Управлінням комунальною майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (надалі - орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (надалі - орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) №6450 (надалі - договір т.1 а.с.12-15), відповідно до умов якого, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення технічного поверху № 2, 3, 14 частини приміщення № 1 загальною площею 167,3кв.м., яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою АДРЕСА_1, літ. "В-8" та знаходиться на балансі комунального підприємства "Жилкомсервіс" (пункт 1.1. договору).
Пунктом 5.6. договору оренди передбачено, що орендар, який належно виконує свої обов'язки, у разі продажу майна, що передане в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп.
07.02.2017р. сторонами була укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №6450 (т.1 а.с. 18-21).
З метою найбільш ефективного використання нежитлового фонду м. Харкова та поповнення бюджету міста Харкова, на підставі Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017р. № 691/17, керуючись статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Харківська міська рада (14 сесія 7 скликання) своїм рішенням від 20.09.2017р. № 757/17 вирішила провести відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова згідно з додатками 1, 2.
У Додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 № 757/17 під назвою "Перелік об'єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу", зокрема, зазначений об'єкт, що використовується позивачем, -нежитлові приміщення технічного поверху в житловому будинку, адреса об'єкта: АДРЕСА_1, літ. В-8, площею 167,3 кв.м.
Процедура приватизації об'єктів комунальної власності врегульована, зокрема, Програмою приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженою рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017р. № 691/17 (надалі - Програма приватизації).
Так, згідно, пунктів 3.7 - 3.12 Програми приватизації:
3.7.Управлінням готується проект рішення сесії Харківської міської ради з переліками об'єктів, що пропонуються для приватизації за способами їх приватизації.
3.8.Рішення про затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації, приймається па пленарному засіданні сесії Харківської міської ради за поданням Управління.
3.9.Після затвердження на сесії Харківської міської ради переліків об'єктів, що підлягають приватизації. Управління здійснює заходи щодо приватизації об'єктів відповідно до чинного законодавства.
3.10. У строк десять робочих днів після прийняття Харківською міською радою рішення про приватизацію об'єкта шляхом викупу орендар сплачує до бюджету м. Харкова заставу у розмірі шестимісячної плати за оренду майна, яка після укладення договору купівлі-продажу зараховується в рахунок плати за об'єкт приватизації. Відмова та порушення термінів щодо сплати вищевказаної суми є підставою для скасування рішення Харківської міської ради про приватизацію цього об'єкта.
3.11. Відповідно до чинного законодавства умовою продажу об'єкта може бути збереження профілю об'єкта приватизації та інші особливі умови його приватизації.
3.12. Строк проведення приватизації об'єкта не повинен перевищувати двох років з моменту прийняття сесією Харківської міської ради рішення про його приватизацію. У разі якщо об'єкт не було приватизовано у зазначений термін, рішення відносно приватизації такого об'єкта скасовується. При цьому сума, сплачена відповідно до пункту 3.9 цієї Програми, орендарю не повертається.
Як зазначає в позовній заяві позивач та не заперечується сторонами у справі, листом за вих. № 14404 від 21.09.2017р. орендодавцем було повідомлено орендаря, з посиланням на вищезазначений пункт 3.10. Програми приватизації, про обов'язок позивача сплатити заставу у розмірі шестимісячної плати за оренду майна у розмірі 40824,60 грн. та зазначив реквізити відповідного рахунку для сплати.
29.09.2017р. вказана сума застави була в повному обсязі перерахована на рахунок орендодавця, що підтверджується квитанцією від 29.09.2017р. на суму 40824,60грн.
04.07.2018р. орендарем на адресу орендодавця було направлено лист з проханням на виконання рішення Харківської міської ради від 20.09.2017р. № 757/17 провести ряд необхідних заходів щодо приватизації нежитлових приміщень.
У відповідь на вказаний лист, 11.07.2018р. орендодавцем було направлено відповідь за вих.№7911, в якій було повідомлено орендаря про те, що проведення подальших дій щодо приватизації приміщень неможливо, у зв'язку із вилученням оригіналів документів згідно з протоколом обшуку від 14.12.2017р. старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області юриста 1 класу Шаповалова Євгена Євгеновича за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017220000001129 від 19.10.2017р. на підставі ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.11.2017р.
Як зазначає позивач, не зважаючи на виконання ним всіх передбачених законодавством умов, відповідачем рішення Харківської міської ради про приватизацію виконано не було, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права (т.1 а.с.4-25, 60).
Рішенням господарського суду Харківської області від 21.01.2019р. у справі №922/2856/18 позов задоволено повністю, з підстав викладених вище (т. 1 а.с.76-86).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Згідно із статтею 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
У відповідності до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Положеннями статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Відповідно до частини 1 статті 13 Цивільного кодексу України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
За змістом статті 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
З аналізу вказаних правових норм випливає, що підставою виникнення зобов'язання та права вимоги його виконання є, зокрема, закон, що встановлює обов'язкові дії для того чи іншого суб'єкта.
У межах даної справи, як на правову підставу вимоги про зобов'язання відповідача підготувати необхідні документи та запровадити заходи, передбачені нормами законодавства, щодо виконання рішення 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017р. № 691/17 в частині приватизації шляхом викупу Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 нежитлових приміщень площею 167,3кв.м. технічного поверху в житловому будинку, за адресою АДРЕСА_1., позивач посилався на безпідставне ухилення відповідача від завершення процедури приватизації спірного майна.
За змістом статей 7 та 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процес приватизації комунального майна включає в себе затвердження місцевими радами переліків об'єктів, що підлягають приватизації певним способом, прийняття заяви потенційного покупця, проведення підготовки об'єкту приватизації до продажу та подальше укладення договору купівлі-продажу.
У відповідності до частини 1 статті 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено законодавчими актами.
Згідно із пунктом 1) частини 1 статті 182 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, приватизація об'єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей, зокрема, у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна.
Як було зазначено вище, з метою найбільш ефективного використання нежитлового фонду м. Харкова та поповнення бюджету міста Харкова, на підставі Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017р. № 691/17, керуючись статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Харківська міська рада (14 сесія 7 скликання) своїм рішенням від 20.09.2017р. № 757/17 вирішила провести відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова згідно з додатками 1, 2.
У Додатку 1 до вищевказаного рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017р. № 757/17 "Перелік об'єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу" зазначений об'єкт, що використовується позивачем, а саме - нежитлові приміщення технічного поверху в житловому будинку по АДРЕСА_1, літ. В-8, площею 167,3 кв.м.
На час подання позовної заяви процедура приватизації об'єктів комунальної власності була врегульована, зокрема, Програмою приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженою рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017р. № 691/17 (Програма приватизації).
Так, як згідно пунктів 3.7 - 3.12 вказаної вище Програми приватизації:
"3.7. Управлінням готується проект рішення сесії Харківської міської ради з переліками об'єктів, що пропонуються для приватизації за способами їх приватизації.
3.8. Рішення про затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації, приймається на пленарному засіданні сесії Харківської міської ради за поданням Управління.
3.9. Після затвердження на сесії Харківської міської ради переліків об'єктів, що підлягають приватизації, Управління здійснює заходи щодо приватизації об'єктів відповідно до чинного законодавства.
3.10. У строк десять робочих днів після прийняття Харківською міською радою рішення про приватизацію об'єкта шляхом викупу орендар сплачує до бюджету м. Харкова заставу у розмірі шестимісячної плати за оренду майна, яка після укладення договору купівлі-продажу зараховується в рахунок плати за об'єкт приватизації. Відмова та порушення термінів щодо сплати вищевказаної суми є підставою для скасування рішення Харківської міської ради про приватизацію цього об'єкта.
3.11. Відповідно до чинного законодавства умовою продажу об'єкта може бути збереження профілю об'єкта приватизації та інші особливі умови його приватизації.
3.12. Строк проведення приватизації об'єкта не повинен перевищувати двох років з моменту прийняття сесією Харківської міської ради рішення про його приватизацію. У разі якщо об'єкт не було приватизовано у зазначений термін, рішення відносно приватизації такого об'єкта скасовується. При цьому сума, сплачена відповідно до пункту 3.9 цієї Програми, орендарю не повертається."
Як встановлено господарським судом першої інстанції та не заперечувалось представником відповідача ані під час розгляду справи в суді першої інстанції ані під час апеляційного перегляду, на виконання умов пункту 3.10 Програми приватизації, на вимогу відповідача, позивачем було сплачено заставу у розмірі шестимісячної плати за оренду майна в сумі 40824,60грн.
У відповідності до статті 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які: встановлюють ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову ціну об'єкта на аукціоні, за конкурсом з урахуванням результатів оцінки об'єкта, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України; готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації; проводять у разі необхідності реорганізацію або ліквідацію державного підприємства; замовляють у разі потреби проведення екологічного аудиту; замовляють проведення робіт із землеустрою. Для забезпечення виконання зазначених функцій органи приватизації можуть залучати відповідні організації та спеціалістів у порядку і на умовах, що встановлюються Фондом державного майна України. Покупець, який у встановленому порядку подав заяву про приватизацію підприємства, може за власний рахунок замовити проведення аудиторської перевірки фінансового стану вказаного підприємства.
Строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу, крім об'єктів, набуття права власності на які пов'язане з переходом права на земельну ділянку державної власності, не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.
Положеннями статті 9 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об'єкта малої приватизації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та оцінка такого об'єкта відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна об'єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки.
При цьому, як було зазначено вище, в силу приписів частини 2 статті 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, така підготовка мала бути проведено протягом двох місяців з моменту прийняття відповідних рішень.
Крім того, з огляду на визначені частиною 2 статті 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, строки проведення відповідної підготовки та дати прийняття рішень про приватизацію спірного майна фактичне укладення спірних договорів мало бути здійснено до набрання чинності Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна".
В той же час, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", який набрав чинності 07.03.2018р., встановлено, що приватизація (продаж) об'єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім об'єктів, за якими: дата проведення аукціону, конкурсу, викупу, продажу пакетів акцій (часток, паїв) господарських товариств, зазначена в опублікованому інформаційному повідомленні про продаж державного або комунального майна, припадає на день після набрання чинності цим Законом; після завершення процедури продажу відбувається оформлення договору купівлі-продажу; на момент прийняття рішення про їх приватизацію належали до об'єктів групи Г згідно з класифікацією об'єктів приватизації, встановленою Законом України "Про приватизацію державного майна", та щодо яких є дійсною оцінка, або Кабінетом Міністрів України визначено радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу об'єктів приватизації за результатами проведення конкурсу.
Тобто, з прийняттям Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" законодавцем в його прикінцевих та перехідних положень було закріплено можливість завершення вже розпочатих до набрання ним чинності процедур приватизації об'єктів в т.ч. комунального майна шляхом його викупу орендарем.
Згідно пункту 24 "Прикінцеві та перехідні положення" Положення про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішенням 24 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 19.12.2018р. №1382/18, приватизація (продаж) об'єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цього Положення, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Положення. Кошти, сплачені орендарем до бюджету м. Харкова як застава за об'єкт приватизації до набрання чинності цього Положення, можуть бути враховані у разі приватизації орендованого об'єкта цим орендарем.
Згідно пункту 6.1. Положення про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова Управління комунального майна та приватизації в межах своєї компетенції з питань приватизації здійснює, зокрема, такі повноваження:
- продає майно, що перебуває у комунальній власності, у процесі його приватизації, а також акції (частки), що належать територіальній громаді у майні господарських товариств;
- укладає договори на проведення оцінки об'єктів приватизації у випадках, передбачених чинним законодавством;
- здійснює інші повноваження, передбачені чинним законодавством.
Підпунктом 18.1.1. Положення про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова встановлено, що під час приватизації об'єкта комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.
Отже, з набранням чинності Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" та враховуючи вказані приписи Положення про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішенням 24 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 19.12.2018р. № 1382/18, якими було змінено порядок та процедуру продажу майна, покупець не позбавляється можливості подальшого здійснення та завершення процедури приватизації спірного майна, шляхом його викупу позивачем, як орендарем, з урахуванням нового порядку (в тому числі з урахуванням оцінки об'єкту приватизації за новим порядком), на підставі рішень, прийнятих до набрання чинності вказаним Законом, а, навпаки, в положеннях абзацу 1 пункту 2 його Прикінцевих та перехідних положень передбачено таку можливість, що свідчить про продовження існування обов'язку Департаменту з завершення процедури приватизації.
У відповідності до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Положеннями статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Разом з тим, матеріалами справи та обставинами, які були встановлені під час розгляду справи господарським судом першої інстанції, підтверджено виконання з боку позивача всіх належних дій щодо приватизації об'єкту нерухомості.
Натомість відповідачем жодних дій щодо підготовки необхідних документів та запровадження заходів, передбачених нормами діючого законодавства, щодо виконання рішення 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017р. №691/17 у частині приватизації шляхом викупу Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 нежитлових приміщень площею 167,3 кв. м. технічного поверху в житловому будинку, за адресою АДРЕСА_1, здійснено не було.
Окрім того, судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що відповідачем не було доведено суду вилучення яких саме документів робить неможливим здійснення заходів щодо приватизації.
При цьому, згідно частини 3 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України "Зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію" документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.
Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження подання відповідачем відповідних клопотань, або причин неможливості їх подання.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами частини 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (уразі її створення) ради, прийняті і межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Оскільки дія рішення 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017р. №691/17 в частині приватизації шляхом викупу Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 нежитлових приміщень площею 167,3 кв. м. технічного поверху в житловому будинку, за адресою АДРЕСА_1 не зупинена, апелянтом ані під час розгляду справи господарським судом першої інстанції ані під час апеляційного перегляду даної справи не було доведено існування правових підстав, які роблять неможливим запровадження заходів, передбачених нормами діючого законодавства, щодо виконання вказаного рішення, судова колегія вважає висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог обґрунтованим та законним.
Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 21.01.2019р. у справі №922/2856/18 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,
Апеляційну скаргу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 21.01.2019р. у справі №922/2856/18 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 10 квітня 2019р.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя Т.Д. Геза
Суддя Н.О. Мартюхіна