проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про залишення апеляційної скарги без руху
"10" квітня 2019 р. Справа № 922/94/19
Суддя Пуль О.А.,
дослідивши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Трансмаш» (вх.№1121Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області 17.01.2019 у справі №922/94/19 (суддя Швидкін А.О., повний текст ухвали складено у приміщенні господарського суду Харківської області та підписано 17.01.2019)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», м.Київ,
до Приватного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Трансмаш», м.Харків,
про банкрутство,-
Ухвалою господарського суду Харківської області 17.01.2019 у справі №922/94/19 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "НВЦ "Трансмаш". Визнано вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Форінт" у розмірі 48833834,15 грн, з яких забезпечені заставою майна на суму 13204468,00 грн, не забезпечені заставою майна - на суму 35629366,15 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Віскунова Олександра Віталійовича.
Боржник з вказаною ухвалою не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 17.01.2019 у справі №922/94/19 про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного Ат «НВЦ «Трансмаш». Провадження у справі №922/94/19 закрити. Стягнути з ТОВ «ФК «Форінт» на корить боржника витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Також боржник просить відновити строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 17.01.2019 у справі №922/94/19. В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що під час прийняття господарським судом оскаржуваної ухвали представник боржника не був присутнім у судовому засіданні. Генеральний директор Приватного АТ "НВЦ "Трансмаш" ОСОБА_3 є єдиним працівником, що підтверджується штатним розкладом боржника, є єдиним повноважним представником боржника, у тому числі з отримання поштової кореспонденції, яка надходить на адресу ПАТ "НВЦ "Трансмаш". Заявник стверджує, що генеральний директор боржника не отримував оскаржуваної ухвали поштою, під час судового розгляду цієї справи перебував з 14.01.2019 по 08.02.2019 у відрядженні у м.Луганьску, що підтверджує наказом №2 «Про відрядження» від 14.01.2019, а з 28.02.2019 по 09.03.2019 перебував на стаціонарному лікуванні у Луганській лікарні, що підтверджує випискою з медичної картки стаціонарного хворого №1543 від 09.03.2019. За таких обставин, генеральний директор ОСОБА_3 не був обізнаний про прийняття оскаржуваної ухвали, а дізнався після того, як адвокат ОСОБА_4 взяв участь у судовому засіданні та ознайомився з матеріалами справи 25.03.2019. Саме з цих причин боржником були пропущені процесуальні строки на апеляційне оскарження ухвали.
Колегія суддів зазначає, що для вирішення питання про поновлення строку подання апеляційної скарги має бути встановлено наявність передбачених законом обставин.
Вказані боржником доводи, викладені в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не підтверджуються матеріалами справи.
08.01.2019 ТОВ «ФК «Форінт» звернулося до господарського суду Харківської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, копію якої направлено на адресу боржника - Приватного АТ «НВЦ «Трансмаш», що підтверджується описом вкладення у цінний лист, який є належним та допустимим доказом надіслання копії заяви боржнику у справі про банкрутство (а.с.9, том 1).
Відповідно до частини 1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Згідно з пунктами 1, 3 частини 6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Ухвалою господарського суду Харківської області 10.01.2019 у даній справі прийнято заяву ТОВ «ФК «Форінт» про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду. Копію даної ухвали направлено господарським судом учасникам справи, у тому числі і боржнику за адресою: 61045, м.Харків, пров.О.Яроша, 18, оф.107, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та отримана боржником 12.01.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.124, том 1).
Копію ухвали господарського суду Харківської області від 10.01.2019 про виправлення описки боржник отримав 17.01.2019 (а.с.125, том 1).
Копію оскаржуваної ухвали боржник отримав 28.01.2019, що також підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.132, том 1).
Отже, матеріалами справи підтверджується, що суд першої інстанції належним чином повідомив учасників про хід розгляду справи про банкрутство, і боржник з 12.01.2019 був обізнаний про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а 28.01.2019 отримав поштою копію оскаржуваної ухвали, тому у відповідності до норм Господарського процесуального кодексу України повинен був невідкладно звернутись з апеляційною скаргою.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Матеріали справи містять рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, якими підтверджується, що боржник отримував процесуальні документи - ухвали суду у даній справі (а.с.124, 125, 132, том 1).
Отже, заявником не наведено підстав для відновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції з моменту отримання оскаржуваної ухвали 28.01.20.19, натомість боржник стверджує, що дізнався про оскаржувану ухвалу суду після ознайомлення представником боржника (адвокатом) з матеріалами справи 25.03.2019, та не наводить причин та доказів в обґрунтування неможливості звернення з апеляційною скаргою з моменту отримання копії оскаржуваної ухвали. Твердження заявника про те, що він не отримував оскаржувану ухвалу спростовується матеріалами справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" (який набрав чинності з 01.06.2006).
У силу приписів статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до частини 1 ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Зі змісту вказаної норми, з якою кореспондуються положення частини 3 ст.56 Господарського процесуального кодексу України, убачається, що дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами (у тому числі, у господарському процесі) розглядаються як дії самої юридичної особи.
Той факт, що від імені юридичної особи виступають конкретні фізичні особи, не змінює самостійного характеру волі, поведінки і відповідальності юридичної особи за свої дії у відповідних правовідносинах. Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №57/314-6/526-2012.
Отже, при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження ухвали суду має значення лише з'ясування обставини - чи була взмозі юридична особа своєчасно довідатися про існування такого рішення та оскаржити його протягом розумного строку.
Відповідно, вказана обставина не може пов'язуватися з моментом часу, коли про рішення довідався той чи інший керівник юридичної особи, ураховуючи, що у даному випадку особою, про права якої йдеться, є Приватне АТ «НВЦ «Трансмаш», а не керівник товариства, який за певних обставин може неодноразово змінюватися.
Таким чином, АТ «НВЦ «Трансмаш» як юридична особа не було позбавлене можливості своєчасного оскарження ухвали від 17.01.2019 у даній справі, навіть за умови знаходження директора товариства у відрядженні та на лікарняному, оскільки ухвала суду направлялася на адресу боржника та отримана останнім.
При цьому суд апеляційної інстанції ураховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За таких обставин, боржник був обізнаний про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та прийняття судом оскаржуваної ухвали від 17.01.2019, а обставини, викладені в обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку, не можуть об'єктивно свідчити про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою та залежали виключно від волевиявлення заявника.
Ураховуючи зазначене, суд визнає неповажними зазначені боржником причини пропуску строку на подання апеляційної скарги.
Згідно з частини 3 ст.260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення встановлених строків і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до пункту 4 частини 1 ст.261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з пунктом 2 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
До апеляційної скарги заявником не надано доказів сплати судового збору.
Розмір та порядок оплати судового збору за подання апеляційної скарги визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною 4 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційних скарг у справі про банкрутство ставка судового збору складає 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви.
Таким чином, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 17.01.2019 про відкриття провадження у справі про банкрутство судовий збір повинен бути сплачений у розмірі 19210,00х150%= 28815,00 грн.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не виконано вимог пункту 2 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 3 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення (ст.259 Господарського процесуального кодексу України).
До апеляційної скарги надано опис вкладення у цінний лист як доказ надіслання копії апеляційної скарги кредитору - ТОВ «ФК «Форінт», однак матеріали апеляційної скарги не містять доказів надіслання апеляційної скарги розпоряднику майна боржника ОСОБА_2
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що апелянтом не виконано вимоги пункту 3 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України.
Ураховуючи визнання судом неповажними зазначених боржником причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, відсутність у матеріалах справи доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку, а також доказів надіслання її розпоряднику майна боржника, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
У відповідності до частини 6 ст.260 Господарського процесуального кодексу України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач,-
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Трансмаш» (вх.№1121Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області 17.01.2019 у справі №922/94/19 залишити без руху.
2. Встановити строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків - 10 днів з дня вручення заявникові копії даної ухвали.
3. Роз'яснити заявнику, що у випадку не подання ним протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідних мотивованих клопотань та доказів, судом буде вчинено процесуальні дії, передбачені ст.174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач О.А. Пуль