ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
10 квітня 2019 року Справа № 924/929/18
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Петухов М.Г.
судді Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Драчук В.М.
за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача : не з'явився;
третьої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" на рішення господарського суду Хмельницької області від 12.02.2019 у справі № 924/929/18 (суддя Димбовський В.В., м.Хмельницький, повний текст складено 19.02.2019)
за позовом Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", м. Хмельницький
до Приватного підприємства "Бондар", м. Хмельницький
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_1 офіс Держаудитслужби в особі Управління ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області
про стягнення 47478,68 грн. збитків
Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго"звернулося до господарського суду Хмельницької області із позовною заявою, в якій просив суд стягнути з Приватного підприємства "Бондар" 47478,068 грн. збитків. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що вказані збитки виникли внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором підряду №ДЗ-36 від 18.07.2017, що було встановлено Управлінням ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області в акті № 13-22-05-08/29 від 23.08.2018, складеному за результатом планової ревізії фінансово-господарської діяльності ПАТ "Хмельницькобленерго" за період з 01.04.2017 по 30.04.2018.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.02.2019 у справі № 924/929/18 у позові Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" до Приватного підприємства "Бондар", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_1 офіс Держаудитслужби в особі Управління ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області про стягнення 47478,68 грн. збитків відмовлено.
Рішення господарського суду мотивоване тим, що позивач оглянув та прийняв за актами приймання виконаних робіт, які підписані та скріпленні печатками сторін без будь-яких зауважень і застережень виконані відповідачем роботи, обумовлені договором підряду, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач погодився як з якістю таких робіт, так і з їх кількістю. Мотивована відмова від приймання виконаних робіт з боку позивача в матеріалах справи відсутня. Водночас обсяг виконаних робіт погоджений сторонами та їх вартість повністю оплачена позивачем. Отже, умови договору підряду сторони виконали повністю і зауважень одна до одної з цього приводу у них не було.
Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт. Відтак акт ревізії фінансово-господарської діяльності сам по собі не може бути достатнім доказом порушення відповідачем зобов'язань за договором підряду.
Позивачем не надано жодних первинних документів (які містять відомості про операцію та підтверджують її здійснення) в підтвердження завищення вартості обладнання на суму 47478,68 грн. за договором підряду №ДЗ-36 від 18.07.2017.
За таких умов суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не підтверджено порушення відповідачем зобов'язань за укладеним з відповідачем договором, а також, обґрунтованості та законності позовних вимог щодо стягнення з відповідача на його користь 47478,68 грн. збитків на підставі акта ревізії фінансового-господарської діяльності.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати повністю рішення господарського суду Хмельницької області від 12.02.2019 року у справі №924/929/18 і ухвалити нове рішення, яким позов Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби в особі Управління ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби в Хмельницький області до Приватного підприємства «Бондар» на користь Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» 47478,68 грн. збитків.
Вважає, що судом першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення не враховано те, що відповідач у своєму відзиві від 08.11.2018 №507, що знаходиться в матеріалах даної справи, визнав факт завищення вартості вказаного у позові обладнання і придбання його у ТОВ «Укрелком ЛТД» за ціною 3745230,54 грн., з ПДВ.
Крім того, звертає увагу суду на те, що згідно із п.6.4.7 Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013) навіть після підписання актів приймання виконаних будівельних робіт позивач має право уточнити загальну вартість виконаних підрядних робіт в межах терміну позовної давності згідно із законодавством України.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" на рішення господарського суду Хмельницької області від 12.02.2019 у справі № 924/929/18 та розгляд апеляційної скарги призначено на 10 квітня 2019 року.
08.04.2019 на адресу суду засобами електронного зв'язку від ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби в особі Управління ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області надійшло пояснення в якій просить суд скасувати повністю рішення господарського суду Хмельницької області від 12.02.2019 у справі №924/929/18 і ухвалити нове рішення, яким позов АТ «Хмельницькобленерго» до ПП «Бондар» про стягнення 47478,78 задовольнити.
09.04.2019 на адресу суду засобами електронного зв'язку від АТ «Хмельницькобленерго» надійшла заява про розгляд справи без участі представника.
В судове засідання 10.04.2019 ОСОБА_1 офіс Держаудитслужби в особі Управління ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області своїх представників не направив, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
В судове засідання 10.04.2019 представник Приватного підприємства "Бондар" не з'явився.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 направлена на адресу: АДРЕСА_1, 29000, що вказана у витягу щодо Приватного підприємства "Бондар", який отриманий судом з сайту Міністерства юстиції України та долучений до матеріалів справи, була повернута до суду органами зв'язку з позначкою "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання потового відправлення".
При цьому апеляційний господарський суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 07.06.2018 у справі №910/17797/17.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", Приватного підприємства "Бондар" та ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби в особі Управління ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області.
У відповідності до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 12.02.2019 у справі № 924/929/18 залишити без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" (замовник) та Приватним підприємством "Бондар" (підрядник) було укладено договір підряду №ДЗ-36(а.с.15-16), за умовами п.1.1 якого: Підрядник зобов'язується за завданням Замовника на свій ризик виконати та здати йому у встановленому порядку роботи з будівництва : СТУ БД.1.1-1-2013 ДК 021:20115 код 45310000-3-роботи електромонтажні (будівельно-монтажні роботи згідно проектної документації за титулом "'Будівництво РП-10 кВ, суміщеного з ТП 10/0,4 кВ, по вул. Свободи 6-В Хмельницького МРЕМ в м. Хмельницький", (Інвестиційна програма 2017 року - п. 1.1.3.3.1)), відповідно до проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов'язується надати Підряднику фронт робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх відповідно до умов даного Договору.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що до умов даного договору Сторони застосовують Загальні умови укладання та виконання договорів підряду у капітальному будівництві, затверджені постановою Кабінету міністрів України від 01.08.2005 р. №668.
Згідно із п. 2.1 договору, договірна вартість робіт визначена згідно договірної ціни, що є невід'ємною частиною договору і становить 3 955 000,00 грн. (три мільйона дев'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч гривень 00 копійок), з ПДВ. Фінансування здійснюється за рахунок власних коштів.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що для визначення вартості виконаних робіт, що підлягає оплаті, застосовується порядок, визначений Державними будівельними нормами, і вартість визначається по усіх складових, розрахованих у договірній ціні.
У відповідності до п.2.3 договору, розрахунки по договору відбуваються у нижче викладеній послідовності: до початку робіт Підряднику перераховується аванс в розмірі 30 % від загальної вартості робіт, зазначеної у п.2.1 цього Договору, що становить 1186500,00 грн. Остаточний розрахунок здійснюватиметься протягом 20 банківських днів після приймання та підписання Замовником антів виконаних робіт форми КБ-2в і довідки про вартість виконаних робіт форми К5-3.
Згідно з п. 2.3.3 даного договору, оплата здійснюється в безготівковій формі на поточний рахунок підрядника.
У відповідності до п.3.1 договору, підрядник зобов'язаний здійснювати роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, що визначає зміст та обсяг та інші вимоги, які ставляться до робіт та кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати всі роботи, визначені в проектно-кошторисній документації.
Згідно п. 3.4, 3.4.1 договору, роботи за даним договором повинні бути виконані в такі строки: початок виконання робіт - не пізніше ніж на 5- й день з моменту одержання авансу від замовника відповідно до п. 2.3.1. цього договору.
Термін виконання робіт протягом 3-х місяців з моменту виконання замовником п.2.3.1 цього договору. Підрядник має право на дострокове виконання зобов'язань за згодою замовника (п. 3.4.2 договору).
У відповідності до п. 4.1 договору, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Організація прийняття робіт здійснюється за рахунок Підрядника. Прийняття робіт здійснюється після попереднього випробування, про час і дату проведення якого підрядник зобов'язаний повідомити замовника не пізніше ніж за 3 дні.
Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, що оформляться актом (Форма КБ-2в і довідка про вартість виконаних робіт форма КБ-3) протягом 5 днів. Обов'язок по складанню Акта покладається на підрядника. В разі відмови замовника від прийняття робіт причини відмови обов'язково зазначаються в акті, при цьому підрядник зобов'язаний усунути обґрунтовані недоліки у погодженні із Замовником строк. У випадку не усунення недоліків в зазначений строк, замовник має право відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків. Акт прийняття виконаних робіт стає невід'ємною частиною цього договору з моменту його підписання. (п. 4.2 договору).
Згідно п. 5.3.1. договору, підрядник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі виконати всі роботи відповідно до умов даного договору.
Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним в Україні законодавством та цим договором за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань (п. 6.1 договору).
У відповідності до п. 6.3 договору, у разі порушення підрядником строків виконання робіт, зазначених в пункті 3.4.2, підрядник сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ. У разі порушення строку понад 30 календарних днів, підрядник додатково сплачує на користь замовника штраф у розмірі 10 % від договірної вартості робіт, встановленої в п. 2.1. цього договору.
Зміни та доповнення до даного договору вносяться за письмовою згодою сторін, що оформляється додатковою угодою. Додаткові угоди до договору стають його невід'ємними частинами з моменту підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін (п. 8.4 договору).
Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками.
Сторони погодили, що Договірна ціна на будівництво Будівництво РП 10кВ, суміщеного з ТП 10/0,4 кВ по вул. Свободи, 6в, Хмельницького МРЕМ в м. Хмельницькому, що здійснюється в 2017 році становить 3955000,00 грн.(а.с. 17).
12.12.2017 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору підряду №ДЗ-36 від 18.07.2017(а.с. 18).
У відповідності до п.1 даної додаткової угоди, п. 2.3.1 договору підряду викладено в новій редакції, а саме: "До початку робіт Підряднику перераховується аванс в розмірі 3696853 грн. 57 коп. і ПДВ, на придбання матеріалів".
29.12.2017 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору підряду №ДЗ-36 від 18.07.2017(а.с.19), у відповідності до якої сторони вирішили викласти п. 2.3.1 договору в наступній редакції "До початку робіт підряднику перераховується аванс в розмірі 100% від суми зазначеної в п. 2.1 договору на придбання матеріалів". Пункт 2.3.2 договору виключено.
29.12.2017 між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору підряду №ДЗ-36 від 18.07.2017(а.с. 20), у відповідності до якої сторони вирішили викласти п. 2.1 договору в наступній редакції "Договірна вартість робіт визначена згідно договірної ціни, що є невід'ємною частиною Договору і становить 4326518,25грн., з ПДВ. Фінансування здійснюється за рахунок власних коштів.
Сторони підписали договірну ціну робіт на будівництво РП 10кВ, суміщеного з ТП 10/0,4 кВ по вул. Свободи, 6в, Хмельницького МРЕМ в м. Хмельницькому, що здійснюється в 2018 році на загальну суму 4326518,25 грн.(а.с. 20 зворотня сторінка- 21).
28.12.2017 сторони підписали довідку про вартість виконаних відповідачем будівельних робіт та витрати, в якій підтвердили вартість робіт на загальну суму 4326518,24 грн.(а.с. 22-23).
28.12.2017 між сторонами складено та підписано реєстр актів кошторисів вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (додаток до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2017 року) на загальну суму 2249521,21 грн.(а.с. 24).
Актом № 1/1 від 28.12.2017 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 рік на суму 1797608,48 грн., сторони підтвердили, що позивач прийняв виконані роботи, а відповідач виконав роботи на загальну суму 1797608,48 грн.(а.с. 25-27).
28.12.2017 актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року сторони підтвердили, що позивач прийняв виконані роботи, а відповідач виконав роботи на загальну суму 162455,73 грн.(а.с. 28-32).
28.12.2017 між сторонами складено та підписано акт №1/2 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (додатково до акту №1 приймання виконаних робіт за грудень 2017 року) на суму 2249521,21 грн.(а.с. 33-34).
28.12.2017 актом №1/3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року сторони підтвердили, що позивач прийняв виконані роботи, а відповідач виконав роботи на загальну суму 84441,67 грн.(а.с. 35-39).
Дані акти підписані сторонами без заперечень, виконані відповідачем роботи прийняті позивачем без зауважень.
Згідно платіжних доручень №7269 від 27.07.2017(а.с. 40) позивач перерахував відповідачу 1186500,00 грн. за виконані роботи будівництво РП-10Кв згідно договору №ДЗ-36 від 18.07.2017; №12059 від 13.12.2017(а.с. 41) позивач перерахував відповідачу 2510353,57 грн. за виконані електромонтажні роботи; №373 від 19.01.2018(а.с. 42) позивач сплатив відповідачу 257749,74 грн.; №407 від 19.01.2018(а.с. 43) - 396,69 грн. та №415 від 19.01.2018(а.с. 44) - 371518,25 грн. за виконані електромонтажні роботи згідно договору №ДЗ-36 від 18.07.2017.
З 23.07.2018 по 23.08.2018 Управлінням ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області проводилася ревізія фінансово-господарської діяльності ПАТ "Хмельницькобленерго".
За результатом ревізії фінансово-господарської діяльності ПАТ "Хмельницькобленерго" за період з 01.04.2017 по 30.04.2018, Управлінням ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області складено акт № 13-22-05-08/29 від 23.08.2018(а.с. 47-55).
В даному акті зазначено, що в ході даної ревізії, управлінням ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області супровідним листом від 02.07.2018 №13-22-06-14/3287 на адресу ТОВ "Укрелком Лтд" направлено запит щодо надання первинних документів на відвантаження трансформаторів ТМ 630/10/0,4 кВ Д/У в кількості 2 одиниці та трансформаторної підстанції 2КТПБ-630 10/0,4 (без трансформаторів) в кількості 1 одиниця на замовлення приватного підприємства "Бондар". Супровідним листом від 09.07.2018 №105 ТОВ "Укрелком Лтд" направило копії довіреностей від 05.03.2018 №02 та від 05.03.2018р. №03 згідно яких, директор ПП "Бондар" ОСОБА_2 отримав трансформаторну підстанцію 2КТПБ-630 10/0,4 (без трансформаторів) та трансформатори ТМ 630/10/0,4кВ Д/У в кількості 2 одиниці, згідно видаткових накладних від 05.03.2018 року №69 та від 07.03.2018 року №80. Таким чином, ревізією встановлено: що згідно із вказаними видатковими накладними, вартість трансформаторів ТМ 630/10/0,4 кВ Д/Х в кількості 2 одиниці та трансформаторної підстанції 2КТПБ- 630 10/0,4 (без трансформаторів) в кількості 1 одиниця склала 3745230,54 грн. Тобто, різниця між вартістю придбання обладнання та вартістю вказаного обладнання згідно актів вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт та актів приймання виконаних будівельних робіт склала 47478,78 грн., з ПДВ. Розрахунок: (3160591,02 грн. без ПДВ (відпускна ціна) - 3121025,45 грн. без ПДВ)*1,2 ПДВ. Пунктом 6.4,6 "Правил визначення вартості будівництва" (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового господарства України від 05.07.2013 №293 визначено, що вартість придбаного підрядником устаткування включається до примірної форми КБ-3, з підтвердженими обґрунтованими розрахунками витрат, пов'язаних з придбанням устаткування (відпускна ціна, транспортні та заготівельно - складські витрати). Враховуючи різницю між відпускною ціною трансформаторів ТМ 630/10/0,4 кВ Д/У в кількості 2 одиниці та трансформаторної підстанції 2КТПБ- 630 10/0,4 (без трансформаторів) в кількості 1 одиниця, визначеною згідно актів вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт в порівняні з цінами на їх придбання ПП "Бондар", вищевказане призвело до завищення вартості вказаного обладнання загальну суму 47478,68 грн., з ПДВ, чим недотримано вимоги п. 6.4.6 "Правил визначення вартості будівництва" (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового господарства України від 05.07.2013 року №233. Крім того, аналогічна позиція відображена в збірнику ціноутворення в будівництві від МСмета №01-2014 року та у листі-роз'ясненні Міністерства регіонального розвитку, будівництва із житлово-комунального господарства від 15.01.2015 року "Про деякі питання передачі Замовнику обладнання придбаного підрядником" (опублікованому на офіційному сайті Мінрегіонбуду - minregion.ua), згідно яких, при закритті актів виконаних робіт слід керуватися п.6.4.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013. Вартість придбаного та змонтованого, або встановленого підрядником устаткування, меблів, інвентарю включається до примірної форми КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати", з підтвердженням розрахунками обґрунтованих витрат, пов'язаних з придбанням устаткуванням, меблів, інвентарю (відпускна ціна, транспортні та заготівельно-складські витрати). При цьому, слід зазначити, що норми п. 6.4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" в частині того, що за твердої договірної ціни взаєморозрахунку проводять на підставі виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної у договірній ціні, при визначенні вартості обладнання не застосовуються, так як вартість устаткування не належить до виконаних робіт, та відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма КБ-2в) не включається. Враховуючи, що позивачем за виконані роботи проведено оплату в повному обсязі, а дане порушення відповідачем призвело до нанесення збитків ПАТ "Хмельницькобленерго" на суму 47478,68 грн. Відповідно до норм п.6.4.7 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, при виявленні у кошторисах виконаних робіт (примірні форми КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати", які були оформлені та оплачені у попередні періоди) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва, загальна вартість виконаним підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок з урахуванням термінів позовної давності згідно із законодавством України.
23.08.2018 Управлінням ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області №13-22-05-08/7 підготовлений аудиторський звіт за результатами державного фінансового аудиту діяльності ПАТ "Хмельницькобленерго" за період з 01.04.2017 року по 30.04.2018 року(а.с. 56-62). В даному аудиторському звіті зазначено, що з метою документального підтвердження виду, обсягу, якості операцій та розрахунків проведених ПП «Бондар» з ПАТ «Хмельницькобленерго» видано направлення на проведення зустрічної звірки у вказаного суб'єкта господарювання. При цьому, зустрічну звірку у ПП «Бондар» не проведено у зв'язку з не допуском до її проведення, про що складено відповідний акт.
01.10.2018 позивач звернувся до відповідача з претензією№1 №2018-05-13-3177 про відшкодування збитків на суму 47478,68 грн. Проте, на день подання позову збитки відповідачем не відшкодовані.
Посилаючись на те, що як вбачається з акту Управління ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області від 23.08.2018 №13-22-05-08/29 та аудиторського звіту Управління ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області від 23.08.2018 №13-22-05-08/7 та враховуючи той факт, що за виконані роботи проведено оплату в повному обсязі, дії відповідача призвели до нанесення збитків ПАТ «Хмельницькобленерго», як замовнику виконання робіт на суму 47478,68 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до приписів частини першої та пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1).
Згідно з частинами першою, другою статті 509 названого Кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1); зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2).
У відповідності до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Нормами частини першої статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Разом з цим, відповідно до статті 837 цього ж Кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1).
Згідно з умовами договору підряду сторонами було досягнуто домовленість про те, що договірна ціна становить 3955000,00 грн., в подальшому, за додатковою угодою №3 від 29.12.2017р. договірна вартість робіт визначена згідно договірної ціни, що є невід'ємною частиною договору і становить 4326518,25 грн. Сторони підписали договірну ціну робіт на будівництво РП 10кВ, суміщеного з ТП 10/0,4 кВ по вул. Свободи, 6в, Хмельницького МРЕМ в м. Хмельницькому, що здійснюється в 2018 році на загальну суму 4326518,25 грн.
При цьому, за п. 4.2 договору замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, що оформляться актом (Форма КБ-2в і довідка про вартість виконаних робіт форма КБ-3) протягом 5 днів. Обов'язок по складанню Акта покладається на підрядника. В разі відмови замовника від прийняття робіт причини відмови обов'язково зазначаються в акті, при цьому підрядник зобов'язаний усунути обґрунтовані недоліки у погодженні із Замовником строк. У випадку не усунення недоліків в зазначений строк, замовник має право відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків. Акт прийняття виконаних робіт стає невід'ємною частиною цього договору з моменту його підписання.
Частиною четвертою статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Згідно із статтею 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Статтею 853 ЦК України передбачено, що якщо замовник не зробить заяви щодо невідповідності виконаної роботи умовам договору, відступів у виконанні роботи, інших недоліків під час прийняття робіт, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Як наслідок, перевірка фактичного обсягу витрат, які включені до акта, покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника, під час підписання актів.
Враховуючи приписи зазначених норм права, а також, те, що позивач оглянув та прийняв за актами приймання виконаних робіт, які підписані та скріпленні печатками сторін без будь-яких зауважень і застережень виконані відповідачем роботи, обумовлені договором підряду, суд приходить до висновку, що позивач погодився як з якістю таких робіт, так і з їх кількістю.
Отже, співробітники технічного нагляду замовника перевіряли відповідність даних зазначених в актах приймання виконаних робіт фактичним даним і тільки після цього, акти підписувалися уповноваженими особами замовника.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 у справі №910/12793/17.
Згідно ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Матеріалами справи встановлено, що сторонами до договору підряду було підписано довідку про вартість робіт від 28.12.2017 на загальну суму 4326518,24 грн. Водночас обсяг виконаних робіт погоджений сторонами та їх вартість повністю оплачена позивачем.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що умови договору підряду №Д3-36 від 18.07.2017 з додатковими угодами сторони виконали повністю і зауважень одна до одної з цього приводу у них не було.
Позивачем в даному позові з посиланням на ст.ст. 224, 225 ГК України заявлено про стягнення збитків, завданих сплатою позивачем 47478,68 грн. за завищеною відповідачем вартістю виконаних за договору підряду №Д3-36 від 18.07.2017 з додатковими угодами, тобто причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 47478,68 грн. збитків.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
За приписами ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
У відповідності до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушення.
Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому, враховано, що збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.
У відповідності до ч.1 ст. 22, ч.1 ст. 623 ЦК України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням. Тобто відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв'язку з правопорушенням. За таких умов визнається, що причинний зв'язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.
Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; податкові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною (ст. 225 ГК України).
Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Обов'язок з відшкодування збитків настає для суб'єктів господарювання у разі порушення господарського зобов'язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст. ст. 224, 225 ГК України, ст. 623 ЦК України) або внаслідок завдання шкоди без договірних правовідносин (глава 82 ЦКУкраїни).
За загальним правилом, закріпленим у ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, для притягнення до цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді відшкодування заподіяних ним збитків є наявність складу правопорушення: протиправна поведінка особи, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків. При цьому чинне законодавство передбачає принцип вини контрагента або особи, яка завдала шкоду, як підставу для відшкодування заподіяних збитків (шкоди): за приписами ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У відповідності до ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Враховуючи надані сторонами докази та обставини справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами протиправної поведінки відповідача у вигляді порушення договірного зобов'язання, яка спричинила шкідливий результат для зобов'язаного контрагента, а відтак не може вважатися доведеним причинний зв'язок між заподіяною шкодою та поведінкою особи
При цьому, кошти, які Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" просило стягнути з Приватного підприємства "Бондар", отримано останнім як оплату за виконання робіт за договором, а тому такі кошти набуто за наявності правової підстави - договору № Д3-36 від 18 липня 2017 року з додатковими угодами і вони не можуть вважатися збитками.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлена до стягнення з відповідача перерахована йому як виконавцю будівельних робіт за договором № Д3-36 від 18 липня 2017 року з додатковими угодами сума не є збитками в розумінні статті 22 ЦК України та статті 225 ГК України.
Посилання заявника апеляційної скарги на акт Управління ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області від 23.08.2018 №13-22-05-08/29 та аудиторський звіт Управління ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області від 23.08.2018 №13-22-05-08/7 як на підставу для задоволення позовних вимог, є необґрунтованим, оскільки виявлені органом державного фінансового контролю, порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг.
Таким чином, акт Управління ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області від 23.08.2018 №13-22-05-08/29 та аудиторський звіт Управління ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області від 23.08.2018 №13-22-05-08/7 є документами, складеними з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Зазначені документи не є рішенням суду або іншого повноважного органу, а тому викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто звіт аудиту не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.
Верховний Суд України у постанові від 10 вересня 2013 року у справі №21-237а13 зазначив, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду не приймає акт Управління ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області від 23.08.2018 №13-22-05-08/29 та аудиторський звіт Управління ОСОБА_1 офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області від 23.08.2018 №13-22-05-08/7 як належні та допустимі докази на підтвердження завищення ціни та вартості будівельних робіт за договором № Д3-36 від 18 липня 2017 року з додатковими угодами, оскільки встановлені під час проведення контрольних заходів факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним господарським процесуальним кодексом України.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 у справі №910/12793/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17, від 06.07.2018 у справі№904/7287/17, від 16.10.2018 у справі №910/23357/17, від 18.10.2018 у справі №917/1064/17, від 26.03.2019 у справі №910/26948/15.
Крім того, колегія суддів відзначає, що п.50 «Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. N 550 передбачено можливість за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав Держаудитслужбою вжити заходи для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
У відповідності до пункту 3 частини 1 ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Укладання сторонами по справі договору будівельного підряду, дії сторін по виконанню їх умов, у тому числі проведення відповідних робіт відповідачем, прийняття їх та оплата позивачем є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах підряду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності з відшкодування збитків, у розмірі заявленому позивачем, такими, що відповідають матеріалам справи, встановленим судом обставинам та нормам матеріального та процесуального права.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованим, виходячи з наступних підстав.
Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта на п.6.4.7 «Правил визначення вартості будівництва» (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013) затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 р. № 293, відповідно якого, незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків, при виявленні у кошторисах виконаних робіт (примірні форми № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати", які були оформлені та оплачені у попередні періоди) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок з урахуванням термінів позовної давності згідно з законодавством України, оскільки Акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" не було надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів письмового звернення до Приватного підприємства "Бондар" щодо корегування відповідних сум вартості виконаних робіт.
Враховуючи вищевикладені обставини, колегією суддів встановлено, що обставини виконання відповідачем підрядних робіт відповідно до умов договору № Д3-36 від 18 липня 2017 року з додатковими угодами та обставини прийняття цих робіт позивачем без зауважень та заперечень є доведеними.
Частиною 4 статті 879 Цивільного кодексу України встановлено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до пунктів 98, 99 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду у капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005, оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.
Як вбачається з умов договору № Д3-36 від 18 липня 2017 року з додатковими угодами, порядок здійснення розрахунків між замовником та підрядником визначений в розділі 2, який передбачає проведення оплати за таких умов:
- договірна вартість робіт визначена згідно договірної ціни, що є невід'ємною частиною договору і становить 4326518,25 грн. з ПДВ. Фінансування здійснюється за рахунок власних коштів;
- для визначення вартості виконаних робіт, що підлягає оплаті, застосовується порядок визначений Державними будівельними нормами і вартість визначається по усіх складових, розрахованих у договірній ціні;
- розрахунки по договору відбуваються у нижче викладеній послідовності;
- до початку робіт підряднику перераховується аванс в розмірі 100% від суми зазначеної в п.2.1 договору на придбання матеріалів;
- оплата здійснюється в безготівковій формі на поточний рахунок підрядника р/р 26005052411254 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 315405, код ЄДРПОУ 32995097, ІПН32950922250.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та було зазначено вище, акти та довідка за грудень 2017 року за формами КБ-3 були підписані відповідачем без зауважень та заперечень щодо обсягу та вартості відображених в них робіт, виконання таких робіт було погоджено замовником, у зв'язку з чим апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що акти та довідка створюють певні правові наслідки щодо обов'язку позивача провести розрахунки з підрядником, а також свідчать про те, що сторони своїми конклюдентними діями з підписання актів приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт на всю суму без заперечень та зауважень здійснили фактичну зміну умов договору, і в такому випадку, підрядник вправі розраховувати на оплату вартості прийнятих та узгоджених замовником робіт.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.05.2018 у справі №916/89/14.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду апеляційного інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У відповідності до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частинами 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області від 12.02.2019 у справі № 924/929/18 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 12.02.2019 у справі № 924/929/18 без змін.
2. Справу №924/929/18 повернути господарському суду Хмельницької області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений « 10» квітня 2019 року
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Олексюк Г.Є.