Справа №519/232/19
1-кс/519/45/19
05.04.19 року м. Южне
Слідчий суддя Южного міського суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Южне, клопотання слідчого СВ Южненського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна,
Слідчий СВ Южненського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до Южного міського суду Одеської області з вказаним клопотанням, погодженим з прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4 .
Вислухавши слідчого, який підтримав подане клопотання, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що, слідчим відділенням Южненського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінального проваджені, відомості про яке 07.02.2019 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160200000024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Підстави необхідності арешту майна - тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Мета необхідності арешту майна - збереження речових доказів.
Обґрунтування необхідності арешту майна:
-під час досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12019160200000024 від 07.02.2019 року за ч. 1 ст. 185 КК України слідчим, групи слідчих, СВ Южненського ВП Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 в приміщенні салону автомобіль марки «КІА Серато» чорного кольору з державним номерним знаком НОМЕР_1 , 2006 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 , розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично перебуває в користуванні ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час обшуку виявлено та вилучено:
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_6 ,
- ліхтарик чорного кольору,
- паперову табличку жовтого кольору з надписом «Бонд» чорного кольору,
- пластмасову фішку світлого кольору на якій видніється надпис 268 (автоперевоз) чорного кольору
- канат для буксировки темно-жовтого кольору,
- ключ до автомобілля марки «КІА Серато» з брелком чорного кольору,
- автомобіль марки «КІА Серато» чорного кольору з державним номерним знаком НОМЕР_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову;
4) наслідки арешту майна для інших осіб;
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Згідно з ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Дослідженням клопотання встановлено, що до клопотання не додані матеріали, які обґрунтовують необхідність такого арешту.
При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, стороною обвинувачення повинно бути зазначено правову підставу для арешту майна.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Отже, під час розгляду клопотання слідчого наведених правових підстав та мети арешту зазначеного у клопотанні майна не встановлено, крім того слідчим та прокурором не доведено, що вказано у клопотання майно є предметом кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, а також проведений обшук несанкціонований слідчим суддею.
За таких обставин застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до порушення прав власника майна.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання слідчого СВ Южненського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СВ Южненського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Южного міського суду
Одеської області ОСОБА_1