Справа № 523/5142/19
Провадження №2/523/2864/19
"09" квітня 2019 р.
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Бузовський В.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1), про визнання права власності, -
До суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору суддя вважає, що не можливість позивачки визначити вартість спірного майна не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору.
Крім того єдиною підставою, яка враховується для відстрочення сплати судового збору є майновий стан сторони, що визначено ч. 1 ст. 136 ЦПК України, такої підстави, як не можливість визначити вартість спірного майна для відстрочення сплати судового збору законом не передбачено.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України, а саме: позивачем не сплачено судовий збір в повному обсязі.
Відповідно до ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
В позовній заяві ОСОБА_1 просить визнати право власності на частину житлового будинку АДРЕСА_3 , але не зазначає ціну позову, також суду не надано підтвердження дійсної вартості спірного майна, у зв'язку з чим неможливо визначити, розмір судового збору.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (зі змінами та доповненнями), судовий збір за подання заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Виходячи із того, що позивачкою не надано інформацію щодо дійсної вартості спірного майна, суд визначає суму судового збору, яка повинна бути сплачена позивачем в розмірі - 3 200 грн. 00 коп.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Відповідно до платіжного доручення №0.0.1309005947.1 від 26 березня 2019 року, наданого позивачкою судовий збір сплачено у розмірі - 768,40 грн.
Позивачці необхідно доплатити судовий у розмірі - 2 431, 60 грн., оплату судового збору позивачці необхідно здійснити за наступними реквізитами: УК у місті Одесі/Суворовський р-н/22030101, рахунок: НОМЕР_1, Код ЄДРПОУ 38016923, код банку отримувача (МФО) 899998, Банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області, Код класифікації доходів бюджету: 22030101 (судовий збір) Символ звітності 206.
Таким чином позивачкою не сплачено судовий збір в повному обсязі, згідно Закону України «Про судовий збір» .
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху , в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись: ст.ст.175-177, 185 ЦПК України, суддя, -
Відмовити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) в заяві про відстрочення сплати судового збору по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1), про визнання права власності.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1), про визнання права власності - залишити без руху.
Повідомити ОСОБА_1 (АДРЕСА_3) про необхідність в десяти денний строк з дня вручення позивачу ухвали усунути вказані недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 09.04.2019 року.
Суддя: