Справа № 523/140/19
Провадження №2-а/523/25/19
"08" квітня 2019 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді- Аліна С.С.
за участю секретаря -Вовкович І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції Зінець Оксани Юріївни, Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся з позовом до інспектора патрульної поліції 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції Зінець Оксани Юріївни та просив скасувати постанову серії НК №553557 якою до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. за вчинене ним адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутність складу правопорушення.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 30.12.2018р інспектором третьої роти другого батальйону Управління Патрульної Поліції в Одеській області, лейтенант поліції Зінець Оксаною Юріївною було винесено постанову НК №553557 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч 1 статті 122 КУпАП, а саме порушеня подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки та накладено стягнення у вигляді штрафу 255 грн.
Згідно протоколу НК №553557 ОСОБА_2 здійснив перетин подвійної суцільної дорожньої розмітки 1.3, за адресою: вул. Мечникова кут Колонтаївська. 30.12.18 о 08:53, за адресою вул. Калантаївська 8.
Однак, як зазначає позивач в своєму позові дане правопорушення не скоював та вважає його незаконним.
В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розглшяду справи повідомлений судом належним чином.
Відповідач та представник третьої особи у судове засідання не зявилися, про розгляд справи повідомлені, про причини неявки не повідомляли, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Від представника третьої особи надійшов відзив в якому позовні вимоги вважають безпідставними та необгрунтованими з огляду на наступне.
Згідно постанови серії НК № 553557 від 30.12.2018 р., пояснень інспектора Зінець О. Ю., фото- та відео- матеріалів з місця вчинення правопорушення, - 30.12.18 приблизно о 08 год. 52-53 хв. у м. Одесі під час патрулювання поліцейськими було помічено та зафіксовано засобами відео зйомки (файл «відеозапис правопорушення 1_1» та файл «відеозапис правопорушення 12») як громадянин ОСОБА_1 керуючи Тоуоіа н/з НОМЕР_1 виїжджаючи на вул. Колонтаївську (має по дві смуги руху в кожному напрямку розділені дорожньою розміткою 1.3 «подвійна суцільна лінія»), за перехрестям з вул. Мечнікова, здійснив перетин подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки 1.3, чим порушив вимоги Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Після цього позивач був зупинений працівниками поліції для з'ясування причин такого діяння та вирішення питання стосовно притягнення чи не притягнення його до відповідальності. Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення підтверджується фото- та відео- матеріалами з камер поліцейських. а саме:
- час запису 00 хв. 01 сек. і до кінця - файл «відеозапис правопорушення 1_1»: автомобіль поліції прямує від перехрестя вулиць Старопортофранківська, Тираспольська, Колонтаївська в напрямку автовокзалу, в цей час за перехрестям вул. Колонтаївська та вул. Мечнікова з лівого боку дороги в правий рухається автомобіль позивача, який перетинає лінію дорожньої розмітки 1.3 та виконує лівий поворот. В подальшому позивач рухається в напрямку автовокзалу, за ним прямує авто поліції (фото - файл «2_1»);
- час запису 00 хв. 00 сек. і до кінця - файл «відеозапис правопорушення 1_2»: автомобіль поліції наздоганяє авто позивача та зупиняє його;
Таким чином, з моменту вчинення правопорушення позивачем (перетину подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки) і до його зупинки на вимогу поліцейських, з авто поліції вівся безперервний відеозапис, на якому й зафіксовано правопорушення. Більше того, автомобіль позивача був єдиним транспортним засобом, який рухався в цей час по вул. Колонтаївська у місці вчинення правопорушення й до моменту його зупинки. Всі ці обставини підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Як зазначає представник, не відповідають дійсності та не знаходять свого підтвердження доводи позивача щодо нібито незаконного використання поліцейськими засобу відеофіксації, на який здійснена відео зйомка, так як його не має у переліку засобів зазначених у наказі МВС № 33 від 01.03.10р.
Так, по-перше, наказ МВС № 33 від 01.03.10 «Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху» не розповсюджується на Департамент патрульної поліції та його територіальні (відокремлені підрозділи), оскільки вони не являються підрозділами Державтоінспекції МВС.
По-друге, даним Наказом затверджено Перелік технічних засобів для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, а саме, ним визначено перелік засобів вимірювальної техніки, якими вимірюється швидкість руху та концентрація парів етанолу в повітрі, що видихається). В той же час, стаття 251 КУпАП розмежовує як поняття та як вид доказів 1) показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису (до них відноситься частина засобів зазначених в наказі МВС № 33 від 01.03.10) та 2) показання засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (перелік яких не визначено законодавством).
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 30.12.2018р інспектором третьої роти другого батальйону Управління Патрульної Поліції в Одеській області, лейтенант поліції Зінець Оксаною Юріївною було винесено постанову НК №553557 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч 1 статті 122 КУпАП, а саме порушеня подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки та накладено стягнення у вигляді штрафу 255 грн.
Згідно протоколу НК №553557 ОСОБА_2 здійснив перетин подвійної суцільної дорожньої розмітки 1.3, за адресою: вул. Мечникова кут Колонтаївська. 30.12.18 о 08:53, за адресою вул. Калантаївська 8.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону. Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 2.3 Правил дорожнього руху,затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 р. (далі - Правила, Правила дорожнього руху) передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: ... б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; ...».
Дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
Розділом 8 Правил дорожнього руху встановлено, щорегулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Дорожня розмітка поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює (п. 8.5).
Горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху (п. 8.5.1).
Горизонтальна розмітка має таке значення: лінія дорожньої розмітки 1.3 - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху. Лінію 1.3 перетинати забороняється.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з вимогами ч.1 ст.122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Нормами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст.52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Згідно п. 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580- VIII (в редакції на момент виникнення спірних відносин) поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі порушення Правил дорожнього руху.
Згідно ч. 1 ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься частина перша статті 122 КУпАП.
За загальним правилом ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Разом з тим, ч. 3 ст.254 КУпАП встановлено, що протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу .
Згідно вказаної норми ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено докомпетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодекс) .
Слід зауважити, що відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до КУпАП, Закону України «Про національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Вказана Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушенняу сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (п. 1 р.І Інструкції №1395).
Згідно п.4 р.І Інструкції № 1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього рух), розгляд якою віднесено до компетенції Національної поліції України. поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128,129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Пунктом 2.3 Рішення Конституційного суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 р. «у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» встановлено, що законодавство передбачає випадки коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а на місці вчинення правопорушення виноситься постанова (ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП), в такому разі притягнення особи до адміністративної відповідальності фактично відбувається у скороченому провадженні.
Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.»
Таким чином, законодавством, як виключення, передбачено проиедуру скороченого провадження при притягненні особи до адміністративної відповідальності, під час якої фіксація адміністративного правопорушення, розгляд справи і накладання адміністративного стягнення на правопорушника відбувається безпосередньо на місиі його вчинення.
В Рішенні Конституційного суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 р. зазначено, що застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законам, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14 липня 2015 року № 596-УІІІ, який був прийнятий після винесення Рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року по справі №25-рп/2015, внесено зміни до ст.258 КУпАП та
передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, а саме відсутність необхідності складати адміністративний протокол (навіть у разі заперечення порушника проти його вчинення) та, відповідно, можливість розглядати справи і накладати стягнення на місці вчинення правопорушення застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Отже, в нашому випадку закон дозволяє застосовувати процедуру скороченого провадження, тому, відповідно, дозволяється фіксація адміністративного правопорушення, розгляд справи і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Протокол про адміністративне правопорушення не складається.
Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 14.03.18 по справі № 760/2846/17, висновки якого повинні враховуватись судами при виборі та застосуванні норм права (ч. 5 ст. 242 КАС України).
Крім того, постановою Верховного Суду від 14.02.18 по справі № 536/583/17 зроблено висновок, що застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в Кодексі України про адміністративні правопорушення.
Згідно ст. 251 КУпАП,доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП та п. 10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 р.,поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного СУДУ.
Так, постановою Верховного Суду від 14.03.18 у справі № 760/2846/17 зроблено висновок, що обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України (у редакції до 15.12.17) розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги. тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обгрунтовує заперечення проти позову.
У відповідності до вимог статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Так, факт порушення ПДР позивачем було зафіксовано відеореєстратором зі службового автомобіля, що підтверджується відеозаписом, який є в матеріалах справи.
Також слід зазначити, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обовязок субєкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 сг. 77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Частиною 4 статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Позивач не надав жодних доказів, які спростовувати б факт порушення ним правил дорожнього руху.
В обгрунтування власної позиції позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували факт перетину ним дорожньої розмітки 1.3 «подвійна суцільна лінія». Надано лише неправдиві пояснення, які суперечать дійсним обставинам справи.
В той же час, стороною відповідача надано фото- та відео- матеріали, котрі підтверджують наявність в діяннях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Таким чином, з огляду на все зазначене вище в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Інспектор мав всі законні підстави для зупинки транспортного засобу позивача, розгляду справи на місці вчинення правопорушення, ним дотримана процедура розгляду справи, постанова серії НК № 553557 від 30.12.2018 р. обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством. Доводи позивача щодо необхідності її скасування безпідставні, необгрунтовані та не підкріплені нормами законодавства.
На підставі та керуючись ст.ст. 2,5,9,77,90,139,241,243-246,250,255,268,286,295 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції Зінець Оксани Юріївни, Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено та підписано суддею 08.04.2019 р.
Суддя: Аліна С.С.