проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"04" квітня 2019 р. Справа № 917/1335/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В.
за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" вх. №697 П/2 на ухвалу господарського суду Полтавської області від 31.01.2019 (ухвалу постановлено суддею Білоусовим С.М. у приміщенні господарського суду Полтавської області, повний текст ухвали складено 05.02.2019) у справі №917/1335/18
за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк", м. Київ,
до Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод дорожніх машин", м. Кременчук, Полтавська область,
про визнання недійсним зарахування зустрічних однорідних вимог
ПАТ "Діамантбанк" 29.10.2018 звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до ПрАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" про визнання недійсним одностороннього правочину - зарахування однорідних зустрічних вимог на підставі листа (заяви) ПрАТ "Кредмаш" № 42/698 від 17.05.2017, а саме: про припинення зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод дорожніх машин" перед Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" з повернення кредитного траншу в розмірі 1900000,00 грн. за договором кредитної лінії № 048 від 18.04.2017.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.11.2018 відкрито провадження у справі та призначене підготовче засідання на 27.11.2018. В подальшому розгляд справи в підготовчому провадженні декілька разів відкладався.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 31.01.2019 провадження у справі закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України - у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Суд першої інстанції зазначив, що рішенням господарського суду м. Києва від 09.11.2017 у справі №910/15361/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 та постановою Верховного Суду від 24.05.2018, було визнано припиненим зобов'язання ПрАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" перед ПАТ "Діамантбанк" з повернення кредитного траншу в розмірі 1900000,00 грн за договором кредитної лінії №048 від 18.04.2017, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Кременчуцький завод дорожніх машин" та Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк", на підставі листа № 49/891 від 26.06.2017. Тобто господарський суд Полтавської області в даній справі дійшов висновку, що зарахування однорідних зустрічних вимог відбулося на підставі іншого правочину - листа № 49/891 від 26.06.2017. Також суд у вказаній ухвалі зазначив, що лист ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" № 42/698 від 17.05.2017 є саме листом, яким було лише направлено платіжне доручення, а тому, на думку суду, вказаний документ не є листом (заявою) про зарахування зустрічних однорідних вимог. З наведеного суд зробив висновок про відсутність предмету спору в даній справі та закрив провадження в порядку п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Позивач із ухвалою не погодився, подав до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати.
Апелянт зазначає, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали між сторонами існував невирішений спір щодо заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог (предмету спору) в частині ідентифікуючих ознак документа, а саме, листа позивача (номер, дата та зміст), отже, предмет спору не припинив існування; предметом спору у справі №910/15361/17 є визнання припиненим зобов'язання ПрАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" перед ПАТ "Діамантбанк" з повернення кредитного траншу в розмірі 1900000,00 грн. - тоді як у даній справі №917/1335/18 предмет спору інший, а саме, визнання недійсним зарахування зустрічних однорідних вимог.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2019 відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою, призначено її розгляд на 04.04.2019 о 15:30 год.
21.03.2019 відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що лист ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" є листом, яким було лише направлено платіжне доручення, а не листом (заявою) про зарахування зустрічних однорідних вимог, тоді як відповідною заявою є лист від 26.06.2017; Верховний Суд визнав припиненим зобов'язання ПрАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" перед ПАТ "Діамантбанк".
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 було задоволено клопотання ПАТ "Діамантбанк" про участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду у справі №917/1335/18, яке відбудеться 04.04.2019 о 15:30 год., у режимі відеоконференції; доручено Печерському районному суду м.Києва (м.Київ, пр. Хрестовий, 4, зал №3) забезпечити проведення відеоконференції.
У судове засідання 04.04.2019 до приміщення Східного апеляційного господарського суду представники сторін не з'явилися. Про час та місце судового засідання 04.04.2019 сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується долученими до матеріалів справи повідомленнями відділення зв'язку про отримання копії ухвали від 06.03.2019 позивачем - 19.03.2019, відповідачем - 15.03.2019 (т.1, а.с. 249, 250).
Судове засідання 04.04.2019 не було проведено в режимі відеоконференції через відсутність з'єднання з Печерським районним судом м.Києва - про що Східним апеляційним господарським судом складено акт №12-32/340 від 04.04.2019.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи.
Зважаючи на те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів зазначає, що судове засідання може відбутися без участі їх представників. Окрім того, враховуючи, що апеляційне провадження було відкрито 06.03.2019, процесуальна можливість для відкладення розгляду справи відсутня - оскільки встановлений ч.2 ст.273 ГПК України тридцятиденний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду в даній справі закінчується 05.04.2019.
В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.
За таких обставин колегія суддів, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі згідно з ч.1 ст.210 ГПК України.
У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.
Між сторонами в даній справі - ПАТ "Діамантбанк" (банк, кредитодавець) та ПрАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" (вкладник, позичальник) - виникли правовідносини внаслідок вчинення кількох правочинів, а саме, між ними було укладено договір банківського вкладу від 28.03.2017, договір кредитної лінії від 18.04.2017.
17.05.2017 та ПрАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" звернувся до ПАТ "Діамантбанк" з листом № 42/698 (т.1, а.с.23), в якому просив здійснити погашення кредитної заборгованості даного підприємства коштами згідно з договором банківського вкладу (депозиту) від 28.03.2017. У листі зазначено, що до нього додається платіжне доручення №6 від 17.05.2017 на суму 1900000,00 грн.
26.06.2017 відповідач також надіслав позивачеві листа №49/891 (т.1, а.с.47), в якому просив здійснити погашення кредитної заборгованості ПрАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" коштами згідно з договором банківського вкладу (депозиту) від 28.03.2017.
ПАТ "Діамантбанк" на здійснення вищевказаних дій не погодився та 29.10.2018 звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про визнання недійсним одностороннього правочину - зарахування однорідних зустрічних вимог на підставі листа (заяви) ПрАТ "Кредмаш" № 42/698 від 17.05.2017, а саме: про припинення зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький завод дорожніх машин" перед Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" з повернення кредитного траншу в розмірі 1900000,00 грн. за договором кредитної лінії № 048 від 18.04.2017.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.11.2018 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 27.11.2018.
27.11.2018 підготовче засідання було відкладено до 13.12.2018.
Від відповідача до суду надійшло клопотання від 13.12.2018 (вх. № 11695 від 13.12.2018, т.1, а.с.110) про закриття провадження у справі, оскільки, за твердженням відповідача, залік зустрічних однорідних вимог проводився не на підставі листа (заяви) ПрАТ "Кредмаш" № 42/698 від 17.05.2017, а на підставі листа № 49/891 від 26.06.2017.
У зв'язку із тим, що судове засідання, призначене на 13.12.2018, не відбулось, розгляд справи був відкладений на 31.01.2019.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 31.01.2019 провадження у справі закрито (з наведених вище підстав).
Надаючи оцінку висновку місцевого господарського суду згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Відповідне узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 905/1584/15, від 06.03.2019 у справі №914/130/16.
Отже, насамперед судом мало бути з'ясовано питання - чи існував предмет спору станом на 05.11.2018, коли було відкрито провадження в даній справі, і чи припинив існування в процесі розгляду справи.
Місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі зазначив про наступні обставини.
У постанові від 24.05.2018 Верховним Судом встановлено, що у справі №910/15361/17 листом №42/698 від 17.05.2017 позивач направив на адресу відповідача, у зв'язку із настанням строку виконання зобов'язання з повернення кредиту за кредитним договором, платіжне доручення № 6 від 17.05.2017, яке банком виконано не було; листом від 29.06.2017 ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" просив ПАТ "Діамантбанк" здійснити погашення кредитної заборгованості за договором кредитної лінії № 048 від 18.04.2017 року коштами згідно договору банківського вкладу(депозиту) від 28.03.2017 у сумі 2000000,00 грн., на що відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для заліку зустрічних однорідних вимог до моменту настання обставин, передбачених ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно листа № 316/01л від 19.07.2017.
Отже, на думку суду першої інстанції, лист ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" № 42/698 від 17.05.2017 є саме листом, яким було лише направлено платіжне доручення, а не листом (заявою) про зарахування зустрічних однорідних вимог, як помилково зазначає позивач; натомість, листом, яким позивач просив здійснити погашення кредитної заборгованості, є лист ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" від 26.06.2017 №49/891, що був зареєстрований у позивача 29.06.2017 за вх.№73/Л.
В оскаржуваній ухвалі суд також зазначає, що рішенням господарського суду м. Києва від 09.11.2017 у справі №910/15361/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 та постановою Верховного Суду від 24.05.2018, було визнано припиненим зобов'язання ПрАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" перед ПАТ "Діамантбанк" з повернення кредитного траншу в розмірі 1900000,00 грн за договором кредитної лінії № 048 від 18.04.2017, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Кременчуцький завод дорожніх машин" та Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк", на підставі листа № 49/891 від 26.06.2017, а не листа № 42/698 від 17.05.2017.
Колегія суддів не заперечує тієї обставини, що у справі №910/15361/17 судами всіх інстанцій дійсно встановлено обставини щодо припинення зобов'язання ПрАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" перед ПАТ "Діамантбанк" з повернення кредитного траншу в розмірі 1900000,00 грн за договором кредитної лінії № 048 від 18.04.2017, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Кременчуцький завод дорожніх машин" та Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк", на підставі листа № 49/891 від 26.06.2017.
Разом з тим, зазначаючи, що лист ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" №42/698 від 17.05.2017 є саме листом, яким було лише направлено платіжне доручення, а не листом (заявою) про зарахування зустрічних однорідних вимог (на відміну від листа № 49/891 від 26.06.2017, на підставі якого таке зарахування відбулося), місцевий господарський суд не надав належної оцінки змісту обох листів, який є майже ідентичним.
Суд першої інстанції також не встановив, чи був лист №42/698 від 17.05.2017 правочином, щодо наслідків якого існував спір, та не зазначив, коли саме і у зв'язку з якими обставинами, на його думку, предмет спору припинив існування.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами протягом усього часу розгляду справи існував спір щодо заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог у частині ідентифікуючих ознак документа (номер, дата та зміст), відповідно до якого таке зарахування було здійснено. На відповідні обставини обґрунтовано посилається позивач в апеляційній скарзі.
Щодо посилань суду першої інстанції на судові рішення у справі №910/15361/17, колегія суддів зазначає, що, як вбачається із вказаних рішень, предметом спору у справі №910/15361/17 є визнання припиненими зобов'язань з повернення кредитного траншу в розмірі 1900000,00 грн. за договором кредитної лінії від 18.04.2017, укладеним між ПАТ "Діамантбанк" та ПрАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин", тоді як у даній справі № 917/1335/18 банк звернувся з позовом про визнання недійсним зарахування зустрічних однорідних вимог.
При цьому в оскаржуваній ухвалі не наведено мотивування - яким чином обставини, встановлені у справі №910/15361/17, впливають на судовий розгляд даної справи №917/1335/18 та з яких причин суд визнав їх підставою для закриття провадження у справі.
Колегія суддів зазначає, що на момент подання позовної заяви у даній справі № 917/1335/18 (у жовтні 2018 року) судові рішення у справі №910/15361/17 вже набрали законної сили, а саме - постановою Верховного Суду від 24.05.2018 залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 та рішення господарського суду м. Києва від 09.11.2017 у справі №910/15361/17 про задоволення позову.
Суд першої інстанції, посилаючись на вищевказані судові акти, та відповідач, зазначаючи у відзиві на апеляційну скаргу про те, що лист ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" є листом, яким було лише направлено платіжне доручення, а не листом (заявою) про зарахування зустрічних однорідних вимог (тоді як відповідною заявою є лист від 26.06.2017) і що Верховний Суд визнав припиненим зобов'язання ПрАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" перед ПАТ "Діамантбанк", не наводять обґрунтування - яким чином із відповідних обставин вбачається, що предмет спору у даній справі №917/1335/18 існував станом на жовтень 2018 року, а згодом припинив своє існування.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом закрито провадження у справі передчасно, без належного з'ясування фактичних обставин справи, які підлягали обов'язковому встановленню для застосування п. 2 ч.1 ст.231 ГПК України.
Відповідне призвело до порушення прав учасників справи, зокрема, позивача (про що останній обґрунтовано зазначає в апеляційній скарзі).
Згідно з п.6 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п.1, 4 ст.280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Отже, враховуючи, що, як було встановлено вище, місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваної ухвали було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та порушено норми процесуального права (п. 2 ч.1 ст.231 ГПК України), апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвалу від 31.01.2019 про закриття провадження у справі слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 269, п.6 ст.275, п.1, 4 ст.280, ст.282 ГПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 31.01.2019 у справі №917/1335/18 скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 09.04.2019
Головуючий суддя О.В. Шевель
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя І.В. Тарасова