вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" квітня 2019 р. Справа№ 910/9575/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,
за участю представників згідно з протоколом судового засідання від 04.04.2019
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «САМТЕК-СЕРВІС»
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 (повне рішення складене 03.12.2018)
у справі № 910/9575/18 (суддя - Князьков В.В.)
за позовом ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю «САМТЕК-СЕРВІС»
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4
про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування реєстраційної дії,
Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд,
1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи
У липні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «САМТЕК-СЕРВІС» (далі - ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС») про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС», які були проведені 03.07.2018 та результати яких оформлені протоколом загальних зборів №23 від 03.07.2018; скасування реєстраційної дії №10731070018004401 від 10.07.2018 про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи, зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори тощо), здійснену державним реєстратором Київської обласної філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Гнатюк Мирославою Валеріївною.
Позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів обґрунтовані тим, що в порушення вимог Закону України «Про господарські товариства» його не було належним чином повідомлено про скликання позачергових загальних зборів на 03.07.2018, порушено порядок скликання таких зборів, проведено збори без його участі та, відповідно, прийнято спірні рішення неповноважними зборами за відсутності необхідного кворуму.
Оскільки спірні загальні збори були проведені без участі позивача, якому належить частка в розмірі 49, 88 % статутного капіталу товариства, то збори, на думку позивача, були неправомочними у зв'язку з відсутністю визначеного статутом кворуму.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 позовні вимоги ОСОБА_2 до ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» про визнання недійсним рішення загальних зборів, результати яких оформлені протоколом загальних зборів № 23 від 03.07.2018, та скасування реєстраційної дії - задоволено. Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС», які оформлені протоколом загальних зборів учасників ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» № 23 від 03.07.2018. Скасовано реєстраційну дію № 10731070018004401 про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів), проведену 10.07.2018 державним реєстратором Київської обласної філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Гнатюк М.В. щодо ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС». Стягнуто з ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3 524, 00 грн.
Рішення обґрунтовано тим, що протокол № 23 від 03.07.2018 підписано лише двома учасниками товариства, які в сукупності володіють 50, 12 % статутного капіталу товариства, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (в якості голови та секретаря зборів, відповідно). Справжність підписів останніх посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харченко Л.В.
Так, суд першої інстанції, приймаючи до уваги, що позивач є власником частки у розмірі 48, 99 % статутного капіталу товариства, дійшов висновку про те, що підстави для визнання рішень позачергових загальних зборів ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС», які оформлені протоколом № 23 від 03.07.2018, недійсними, оскільки загальні збори відповідача проведені за відсутності кворуму, встановленого статутом (більш як 60 % голосів), та є неповноважними.
Крім того, суд першої інстанції, із метою забезпечення реального поновлення порушеного права позивача, дійшов висновку про застосування обраного позивачем способу захисту та скасування реєстраційної дії № 10731070018004401 про внесення змін до відомостей про юридичну особу, проведену 10.07.2018 державним реєстратором Київської обласної філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Гнатюк М.В.
3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду
22.12.2018 ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Також скаржник просив стягнути з позивача судові витрати.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 27.02.2019.
27.02.2019 ухвалою суду апеляційної інстанції відкладено розгляд апеляційної скарги на 18.03.2019.
11.03.2019 на адресу суду апеляційної інстанції від надійшла заява ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» за підписом ОСОБА_2 про відкликання апеляційної скарги, в якій заявник відмовляється від неї.
18.03.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 21.03.2019.
21.03.2019 на адресу Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» надійшла заява, за підписом директора - ОСОБА_4, про відкликання клопотання про відмову від апеляційної скарги.
21.03.2019 було змінено склад суду та розгляд справи відкладено до 04.04.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 у задоволенні заяви ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» про відкликання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 відмовлено.
В судове засідання 04.04.2019 з'явилися позивач та його представник, представник відповідача, представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 особисто.
У судовому засіданні представники скаржника, третьої особи 1 та третя особа підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати. Позивач та його представник у судовому засіданні заперечили проти вимог апеляційної скарги та просили оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів, зміст заперечень на відзив
ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» в апеляційній скарзі не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з огляду на таке.
ОСОБА_4 звертався до відповідача в особі директора ОСОБА_2 з письмовими пропозиціями про скликання позачергових загальних зборів учасників. А тому, на думку скаржника, позачергові збори учасників ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС», які відбулися 03.07.2018, були скликані з дотриманням порядку та в строки скликання позачергових зборів учасників, а у відповідності до діючого законодавства та статуту ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС».
В призначений день та час проведення позачергових зборів учасників всі учасники ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» зібралися в офісі за адресою: м. Київ, пров. Радищева, 6 та пройшли попередню реєстрацію. Про реєстрацію учасників, які прибули для участі в позачергових зборах 03.07.2018, був складений відповідний протокол реєстрації учасників. Однак, позивач від підпису протоколу позачергових зборів учасників відмовився, а тому протокол зборів був підписаний головою та секретарем зборів, які були обрані з числа інших присутніх учасників.
Скаржник вважає безпідставним посилання суду на усталену практику скликання загальних зборів ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» за минулі періоди, що випливає з протоколів зборів, які було складено з моменту заснування ТОВ «САМТЕКСЕРВІС» у 1999 році та які підписані усіма трьома учасниками. Так, заявник зазначає, що всі раніше складені протоколи підписувалися усіма учасниками, оскільки вирішувалися питання, не пов'язані з обмеженням прав щодо керування товариством. Враховуючи, що з позивачем, які з директором, тривалий час відбувалися непорозуміння з приводу його керуванням та останній був обізнаний про незадоволеність інших учасників ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» організацією робочих процесів підприємства, яка негативно впливала на отримання прибутку, тому відмова позивача від підпису була направлена останнім на перешкоджання прийняттю зборами невигідних позивачу рішень.
Також скаржник вважає, що рішення в частині задоволення вимоги позивача про скасування реєстраційної дії № 10731070018004401 про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів), проведену 10.07.2018 державним реєстратором Київської обласної філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Гнатюком М.В. щодо відповідача, оскільки така вимога є похідною від основних позовних вимог Позивача.
18.02.2019 на адресу суду апеляційної інстанції від скаржника надійшли заперечення на відзив ОСОБА_2 Скаржник зазначає, що після проведення реєстраційної дії 10.07.2018 на підставі оскаржуваного протоколу № 23 від 03.07.2018 року, в період з 10.07.2018 року по 23.10.2018 року включно позивач через свого уповноваженого представника Мицяк Х.В., яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності, через різних державних реєстраторів намагався внести зміни до відомостей про ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, але кожного разу отримував відмову.
Щодо посилань позивача на те, що підписання протоколу зборів учасників головою та секретарем не передбачено статутом та суперечить практиці, яка склалася при проведенні зборів ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» за попередні періоди, то скаржник стверджує, що під час проведення попередніх зборів учасників ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» між учасниками жодного разу не виникало протиріч та конфліктів, а тому і всі попередні протоколи були підписані всіма учасниками. Під час же проведення позачергових зборів 03.07.2018, між учасниками виник конфлікт, а сам позивач не хотів визнавати факт того, що його мають намір звільнити з посади директора. За таких обставин протокол від 03.07.2018 був підписаний головою та секретарем зборів із числа присутніх учасників, що відповідає положенням Закону України «Про господарські товариства» та ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
26.02.2019 від скаржника надійшла відповідь на відзиви третіх осіб, в яких ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» не заперечувало проти приєднання нових доказів та просило їх долучити до матеріалів справи.
5. Узагальнені доводи відзивів на апеляційну скаргу, пояснень та заперечень
08.02.2019 на адресу Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшов відзив, в якому він заперечує проти вимог апеляційної скарги. Позивач зазначає, що надані відповідачем документи не є доказами належного повідомлення позивача про проведення загальних зборів та участі в них, адже статут товариства чітко встановлює способи повідомлення учасників товариства, що вважаються належними, а саме: відповідно до пунктів 21.1-21.2 статуту «повідомлення, які направляються відповідно до цього статуту, повинні бути виконані у письмовій формі і будуть вважатися поданими належним чином, якщо вони надіслані телеграфом, рекомендованим листом або доставлені особисто за місцезнаходженням (юридичними адресами) учасників під підпис».
Також позивач зазначає, що скаржник не скористався своїм правом на надання доказів та не виконав покладеного на нього обов'язку щодо надання у встановлені строки всіх наявних у нього доказів, перекладаючи відповідальність за збирання доказів на суд, що суперечить діючому законодавству.
08.02.2019 на адресу суду апеляційної інстанції від ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа 1 підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити. Так, ОСОБА_3 зазначив, що позивач був присутній на зборах, призначених на 03.07.2018. Проте, позивач заперечив продовжувати участь в розгляді питань порядку денного та в голосуванні, а також відмовився підписувати протокол. За таких обставин, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були склали акт про відмову позивача від участі в голосуванні та від підписанні протоколу зборів.
Також третя особа 1 подала нові докази та просила поновити строк для їх подання, мотивуючи неможливість подати їх до суду першої інстанції тим, що не брав участі в судових засіданнях в суді першої інстанції.
08.02.2019 до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_4 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити.
На думку ОСОБА_4, попри те, що ОСОБА_2 відмовився від підписання протоколу, рішення загальних зборів від 03.07.2018 все ж таки є правомочним, оскільки на ньому були присутні всі учасники товариства, які в сукупності володіють 100 % голосів. В подальшому задля вирішення невідкладних питань господарської діяльності ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС», які потребують розгляду загальними борами учасниками та прийняття відповідних рішень, ОСОБА_4 ініціював проведення позачергових зборів учасників. ОСОБА_4 стверджує, що з повідомленнями про проведення позачергових зборів звертався до всіх учасників, у тому числі і до ОСОБА_2 При цьому, жодного разу учасник ОСОБА_2 для участі в зборах не прибув особисто та не направив свого уповноваженого представника. Також ОСОБА_4 долучив до відзиву нові докази, однак заяв про поновлення (продовження) строку для їх подачі подано не було. Тому в силу ч. 3 ст. 269 ГПК України вони не приймалися судом до розгляду.
26.02.2019 від позивача надійшли заперечення щодо подання додаткових доказів. Зокрема, позивач зазначає, що ОСОБА_3 був залучений до участі у справі у якості третьої особи 1 та неодноразово викликався судом для участі у судових засіданнях у порядку, передбаченому ст. 120 ГПК України, про що містяться докази у матеріалах справи; представником ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» та ОСОБА_4 в господарському процесі був ОСОБА_8, він же був адвокатом ОСОБА_3 при проведенні процесуальних дій. На думку позивача, неможливо припустити, що представник не повідомив ОСОБА_3 про наявність господарського процесу, де він є учасником.
Крім того, позивач зазначає, що відповідно до відзиву ОСОБА_4 протягом вересня - листопада, учасники (ОСОБА_4 та ОСОБА_3В.) неодноразово збиралися для участі у загальних зборах для вирішення питань діяльності товариства, що підтверджує факт обізнаності ОСОБА_3 про справи підприємства, в тому числі і судові провадження, де він є учасником. Також, ОСОБА_2 звертає увагу на те, чому зазначені докази не були подані іншими учасниками справи, зокрема ОСОБА_4 чи ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС», яке знаходиться під керівництвом ОСОБА_4, якщо зазначені документи повинні зберігатись на підприємстві разом з іншими реєстраційними документами та чому дані документи відсутні в матеріалах реєстраційної справи.
Щодо доказів, наданих ОСОБА_4, а саме повідомлень про проведення загальних зборів до та після 03.07.2018 року (що, не стосуються загальних зборів, рішення яких є предметом даного судового спору) та листа-відповіді ОСОБА_2 про неналежне повідомлення, позивач вважає, що такі докази є неналежними та недопустимими в розумінні ст. 76 - 77 ГПК України, оскільки не стосуються предмету спору, що розглядається в рамках даного судового провадження та не спростовують факту порушення ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» чинного законодавства та положень статуту товариства при скликанні, проведенні загальних зборів та оформленні їх рішень. Крім того, дані докази не були подані у передбачені ст. 80 ГПК України строки.
6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції
Як правильно з'ясовано судом першої інстанції, 02.07.1999 проведено державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи - ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» (ідентифікаційний код 30404902), засновниками та учасниками якого виступили ОСОБА_2 з часткою 33, 33 % статутного капіталу та внеском до статутного капіталу в розмірі 2 500 грн, ОСОБА_4 з часткою 33, 33 % статутного капіталу та внеском до статутного капіталу в розмірі 2 500 грн, ОСОБА_3 з часткою 33, 33 % статутного капіталу та внеском до статутного капіталу в розмірі 2 500 грн.
Суд першої інстанції встановив, що станом на 03.07.2018 (дата спірних загальних зборів) учасниками ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» були ОСОБА_2 із внеском до статутного капіталу в розмірі 515 000 грн (частка 49, 88 % статутного капіталу), ОСОБА_4 із внеском до статутного капіталу в розмірі 515 000 грн (частка 49, 88 % статутного капіталу) та ОСОБА_3 із внеском до статутного капіталу в розмірі 2 500 грн (частка 0, 24 % статутного капіталу).
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.07.2018 керівником ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» був ОСОБА_2
Зазначені обставинами не спростовувалися на стадії апеляційного перегляду.
10.07.2018 державним реєстратором Київської обласної філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Гнатюк М.В. проведено реєстраційну дію № 10731070018004401 про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів), проведену щодо ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» (ідентифікаційний код 30404902), а саме зареєстровано зміну керівника юридичної особи ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» з ОСОБА_2 на ОСОБА_4
Згідно з копією протоколу № 23 від 03.07.2018 загальних зборів учасників ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС», 03.07.2018 загальні збори були проведені за участю учасників товариства, які володіють 100 % статутного капіталу товариства. Згідно з порядком денним за результати голосування були прийняті наступні рішення: 1. Призначити головою зборів ОСОБА_3, секретарем зборів -ОСОБА_4 та уповноважити їх на підписання протоколу загальних зборів. 2. Звільнити ОСОБА_2 з посади директора ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» з 05.07.2018 у зв'язку з його тривалою хворобою та неможливістю виконувати функціональні обов'язки директора. Призначити заступника директора ОСОБА_4 виконуючим обов'язки директора з 06.07.2018 до моменту обрання нового директора. 3. Виключити ОСОБА_2 з фізичних осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори тощо. 4. Надати повноваження голові та секретарю загальних зборів підписати цей протокол. 5. Надати повноваження на державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_4 з правом передоручення.
Протокол зборів № 23 від 03.07.2018 підписано ОСОБА_3 як головою зборів та ОСОБА_4 як секретарем зборів. Справжність підписів останніх посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харченко Л.В. У тексті вказаного протоколу зазначено, що рішення були прийняті більшістю голосів учасників товариства, а саме: учасники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 голосували «за» з кожного питання порядку денного, а учасник ОСОБА_2 від голосування «утримався».
Позивач стверджує, що не був присутнім на загальних зборах учасників ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» 03.07.2018, у голосуванні участі не приймав та про скликання вказаних загальних зборів на повідомлявся.
7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, застосовані ним положення законодавства та межі апеляційного перегляду рішення суду
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Спір у справі виник у зв'язку з наявністю підстав, на думку позивача, для визнання рішень загальних зборів від 03.07.2018 недійсними та скасування судом відповідної реєстраційної дії, оскільки спірні збори були неповноважними та проведені за відсутності кворуму, визначеного статутом товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України передбачено право учасника господарського товариства у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством.
Відповідно до ст. 97, 98 Цивільного кодексу України органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників визначається Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII, який набрав чинності 17.06.2018 та діяв на дату проведення спірних загальних зборів 03.07.2018.
Суд першої інстанції встановив, що згідно з копією реєстру вхідної кореспонденції ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» за 2018 рік 26.04.2018, 14.05.2018, 30.05.2018, 07.06.2018, 14.06.2018 та 19.06.2018 товариством реєструвались заяви учасника ОСОБА_4 про скликання позачергових загальних зборів. Копії вказаних заяв надані відповідачем до матеріалів даної судової справи. Однак, докази виконання головою товариства (керівником) вимоги учасника товариства, який володіє 49,88 % статутного капіталу, про скликання позачергових загальних зборів, відсутні.
Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Згідно з п. 14.6 статуту дата і місце проведення зборів та порядок денний повідомляється письмово всім учасникам не пізніше ніж за тридцять днів до початку зборів.
Повідомлення, які направляються відповідно до цього статуту, повинні бути виконані у письмовій формі і будуть вважатися поданими належним чином, якщо вони надіслані телеграфом, рекомендованим листом або доставлені особисто за місцезнаходженням (юридичними адресами) учасників під підпис. Датою відправлення повідомлення та сповіщення вважається дата штемпеля поштового відомства за місцем їх відправлення або дата їх відправлення по телексу чи телефаксу (п. 21.1, 21.2 статуту).
Особа, яка скликає загальні збори учасників товариства, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників Товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направлення такого повідомлення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №906/592/17.
Північний апеляційний господарський суд вважає необґрунтованим доводи скаржника про те, що позивача було повідомлено про дату та порядок денний оспорюваних зборів шляхом подання ОСОБА_2 як директору товариства відповідних заяв про скликання позачергових загальних зборів (від 26.04.2018, 14.05.2018, 30.05.2018, 07.06.2018, 14.06.2018 та 19.06.2018) з огляду на таке.
Звернення до керівника підприємства з вимогою про призначення зборів учасників товариства не можна ототожнювати з повідомленням учасника товариства про призначення та проведення загальних зборів в порядку ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» та п. 14.6, 21.1, 21.2. статуту, оскільки таке звернення не містило чіткого визначення про вже призначені загальні збори (наявна лише вимога до керівника про їх призначення). Більше того, не дотримано тридцяти денного строку повідомлення про збори його учасників, як того вимагає п. 14.6 статуту, оскільки в останній вимога про скликання зборів від 19.06.2018 (в які обговорювалася дата 03.07.2018) складена в строк менший, ніж передбачено статутом. Докази направлення рекомендованого листа за місцем проживання позивача, вручення йому листа особисто під розписку, направлення відповідної телеграми тощо відсутні. А тому доводи скаржника та третіх осіб про повідомлення позивача про збори учасників в порядку, передбаченому законом та статутом відхиляються судом як безпідставні.
Крім того, однією з безумовних підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №921/522/17-г/14.
Норми чинного Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не визначають поняття кворуму, за наявності якого загальні збори учасників товариства є повноважними.
Водночас, п. 3 глави VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено, що протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
З матеріалів справи вбачається, що положення статуту товариства станом на день проведення оспорюваних зборів 03.07.2018 не були приведені у відповідність до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а також, на дату проведення спірних загальних зборів не минув рік з дня набрання чинності цим Законом.
Відтак, при вирішенні даного спору щодо правомірності рішень загальних зборів учасників Товариства від 03.07.2018 застосуванню підлягають положення статуту цього товариства в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», зокрема нормам Закону України «Про господарські товариства».
Одночасно з цим, нормами ч. 1, 2 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції Закону України «Про внесення змін до статті 60 Закону України «Про господарські товариства» щодо зменшення кворуму загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю» від 24.11.2015, який набрав чинності 13.12.2015) передбачалось, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.
Отже, під час вирішення питання про правомочність загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичних осіб судам слід виходити з того, що загальні збори є правомочними, якщо на них зареєструвалися учасники (акціонери), які володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів учасників ТОВ чи ТДВ (голосуючих акцій акціонерів АТ) від загальної кількості голосів, якщо на зборах присутні більше половини членів кооперативу. Положення установчих документів АТ чи кооперативу, які встановлюють інші правила щодо визначення кворуму, є такими, що суперечать закону і не підлягають застосуванню. Установчими документами ТОВ чи ТДВ, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлено інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.
Як вбачається з матеріалів справи, на дату проведення спірних загальних зборів 03.07.2018 була чинною редакція статуту товариства, затверджена протоколом загальних зборів учасників товариства № 16/02/16 від 16.02.2016 (далі - статут).
Згідно з пунктом 14.7 статуту збори учасників вважаються повноважними, якщо на їх засіданні присутні учасники/представники учасників, що володіють у сукупності більш як 60 % голосів.
Отже, учасники товариства при затвердженні статуту в редакції від 16.02.2016 реалізували надане ним Законом право на встановлення іншого відсотку голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними, а саме: більш як 60% голосів.
Приймаючи до уваги, що позивач є власником частки у розмірі 48,99 % статутного капіталу товариства, наявні безумовні підстави для визнання рішень позачергових загальних зборів товариства, які оформлені протоколом № 23 від 03.07.2018, недійсними, оскільки загальні збори відповідача проведені за відсутності кворуму, встановленого статутом (більш як 60 % голосів), та є неповноважними.
Відповідно до п. 14.5 статуту збори обирають голову перед початком кожного засідання з числа присутніх учасників чи їх представників. Збори приймають рішення на своїх засіданнях. Рішення зборів можуть бути прийняті шляхом письмового опитування з будь-якого питання.
У п. 14.6 статуту в редакції від 16.02.2016 учасники товариства встановили, що на засіданнях ведуться протоколи, які підписуються головуючим і усіма присутніми учасниками. В голосуванні приймають участь тільки учасники/їх представники. Рішення зборів приймаються простою більшістю голосів присутніх учасників.
У тексті протоколу № 23 від 03.07.2018 загальних зборів учасників ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» (наданих ОСОБА_3В.) вказано, що на зборах були присутні учасники, що володіють 100% голосів. При цьому, вказаний протокол підписано лише двома учасниками товариства, які в сукупності володіють 50, 12 % статутного капіталу товариства, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (в якості голови та секретаря зборів, відповідно). Справжність підписів останніх посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харченко Л.В.
Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок Господарського суду міста Києва про критичну оцінку наданого позивачем доказу в підтвердження факту відсутності на зборах у вигляді довідки медичного центру. Водночас, протокол загальних зборів № 23 від 03.07.2018 не відповідає порядку ведення протоколів, який встановлено в п. 14.6 статуту, оскільки не підписаний учасником товариства ОСОБА_2, що прямо суперечить положенням статуту, які не передбачають можливості підписання протоколу лише головою та секретарем зборів.
При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції доводи відповідача про ухилення позивача від підписання протоколу не підтверджуються будь-якими доказами. Відсутній реєстр присутніх учасників товариства. Також матеріали справи не містять належних доказів повідомлення позивача про скликання зборів.
Північний апеляційний господарський критично оцінює поданий ОСОБА_3 новий доказ на підтвердження відмови позивача від підписання протоколу (акт від 03.07.2018) з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).
Ні відповідачем (товариство, в якому зберігаються документи, що стосуються його діяльності), ні ОСОБА_4 (як керівником відповідача) не було надано документи в підтвердження своєї позиції щодо правомірності ухваленого на зборах 03.07.2018 рішення. Суд першої інстанції, враховуючи наявні докази на підтвердження обставин, на які посилаються сторони, правомірно виходив з того, що доказів присутності позивача на зборах та відмови від підписання протоколу учасниками справи не надано.
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору.
Згідно з п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України». Суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених. У цій правовій позиції можна виокремити такі конститутивні ознаки: а) обов'язкова наявність сукупності ознак чи неспростовних презумпцій; б) ознаки чи презумпції повинні бути достатньо вагомими; в) чіткими; г) взаємноузгодженими.
Суд апеляційної інстанції також враховує те, що і ОСОБА_4 (був обізнаний про розгляду справи в суді першої інстанції), і ОСОБА_3, на час розгляду справи судом першої інстанції, були учасниками відповідача, а тому обов'язок з доказування правомірності своїх дій при ухваленні оскаржуваного рішення покладається саме на відповідача та його учасників (третіх осіб). Подання доказів до суду, яким учасник обґрунтовує свої доводи в силу ст. 42 ГПК України, є обов'язком учасників справи, які, зокрема, зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (п. 2, 4 ч. 1 ст. 42 ГПК України).
Отже, суд апеляційної інстанції, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, критично оцінює надані ОСОБА_3 докази в підтвердження присутності позивача на зборах та його відмови від підписання протоколу.
Крім того, судом першої інстанції встановлено (за дослідженням реєстраційної справи ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС»), що згідно з практикою скликання загальних зборів на товаристві усі протоколи, які складались у період із заснування товариства у 1999 році, підписані усіма трьома учасниками ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС». Виключно протокол спірних загальних зборів № 23 від 03.07.2018 не містить підпису ОСОБА_2 Твердження скаржника про особистий інтерес позивач не спростовують факту не підписання оскаржуваного протоколу та відсутності належних доказів його повідомлення про проведення спірних зборів учасників товариства.
Суд першої інстанції правомірним не прийняв до уваги доводи відповідача щодо неналежного виконання позивачем обов'язків директора товариства (зокрема щодо стану здоров'я останнього та його відсутності на підприємстві), оскільки такі обставини не входять до предмету доказування у даній справі, предметом дослідження були виключно корпоративні відносини між учасниками спору. Безпідставними є посилання скаржника на обставини звернення позивача до державного реєстратора з повідомленням про спробу рейдерського захоплення підприємства з огляду на те, що подання позивачем такого повідомлення 04.07.2018 не підтверджує факту присутності ОСОБА_2 на спірних зборах.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно з реєстраційною справою ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС», на час розгляду справи чинним був статут товариства, затверджений 16.02.2016 протоколом загальних зборів № 16/02/2016. Положення статуту, які визначають порядок скликання та проведення загальних зборів, в редакції від 16.02.2016 є тотожними відповідним положенням статуту в попередній редакції, затвердженій рішення загальних зборів від 27.12.2010 (протокол № 5 від 27.12.2010) та зареєстрованої 05.01.2011.
Суд апеляційної інстанції, враховуючи недотримання порядку ведення протоколу зборів, встановленого п. 14.6 статуту товариства, зважаючи на висловлені позивачем заперечення проти його присутності на спірних загальних зборах та враховуючи відсутність підпису останнього на протоколі зборів, погоджується з висновком Господарського суду першої інстанції про обґрунтованість доводів позивача про порушення права останнього на участь в управлінні товариством внаслідок проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС» від 03.07.2018 за його відсутності.
Отже, приймаючи до уваги, що позивач є власником частки у розмірі 48, 99 % статутного капіталу товариства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність безумовних підстав для визнання рішень позачергових загальних зборів ТОВ «САМТЕК-СЕРВІС», які оформлені протоколом № 23 від 03.07.2018, недійсними, оскільки загальні збори відповідача проведені за відсутності кворуму, встановленого Статутом (більш як 60 % голосів), та є неповноважними.
Крім того, звертаючись до суду, позивачем було заявлено вимогу про скасування реєстраційної дії, проведеної на підставі протоколу загальних зборів № 23 від 03.07.2018.
За приписами ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права. При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним засобом захисту, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
При цьому, обраний позивачем спосіб захисту повинен бути не лише таким, що передбачений законом, а й «ефективним» в розумінні положень Конвенції з прав людини та основоположних свобод.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Пунктом 13 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
Тобто, вимоги щодо реєстраційних дій розглядаються господарським судом, якщо такі вимоги є похідними від спору, що виник з корпоративних відносин.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.
З метою забезпечення реального поновлення порушеного права позивача, суд першої інстанції правомірно застосував обраний позивачем спосіб захисту, який є ефективним в розумінні ст. 6, 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, та, відповідно, скасував реєстраційну дію № 10731070018004401 про внесення змін до відомостей про юридичну особу, проведену 10.07.2018 державним реєстратором Київської обласної філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Гнатюком М.В.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Отже, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_2 до про визнання недійсним рішення загальних зборів, результати яких оформлені протоколом загальних зборів № 23 від 03.07.2018, та скасування реєстраційної дії є обґрунтованими та такими, що правильно задоволені в повному обсязі.
Таким чином, керуючись ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
9. Судові витрати
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «САМТЕК-СЕРВІС» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 у справі №910/9575/18 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 у справі №910/9575/18 - залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «САМТЕК-СЕРВІС».
4. Матеріали справи № 910/9575/18 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено - 09.04.2019
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді Є.Ю. Пономаренко
В.В. Сулім