465/1922/19
3/465/1397/19
про повернення адміністративних матеріалів
04.04.2019 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь Василь Ярославович, розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Головного Управління ДФС у Львівській області відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),-
Працівниками Головного Управління ДФС у Львівській області скеровано до суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП з підстав викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ № 003466 від 19.02.2019 року.
Як випливає з інформації отриманої із системи документообігу суду КП "Д3" аналогічні матеріали за № 3/465/1014/19 (справа № 465/1203/19) повернуто начальнику Головного Управління ДФС у Львівській області для дооформлення з підстав викладених в постанові суду.
Однак, не усунувши недоліки, зазначені в постанові, матеріали адміністративної справи скеровані до суду повторно.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а саме: адреса юридичної особи відсутня, немає витягу з реєстру, не зазначені свідки, інші документи відсутні, місце складення протоколу за адресою: м. Львів, вул. Лазаренка, 1А, не може визначити підсудність. Разом з тим, протокол містить дописування трьома різними чорнилами, що суперечить вимогам чинного законодавства. Матеріали справи не пронумеровані.
Враховуючи наведене, суд немає реальної можливості дати оцінку неналежно та неповно зібраним доказам щодо обставин справи, які є істотними для вирішення адміністративних матеріалів.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
У п. 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 року у справі № 1-7/2013 вказано: Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України, розглядаючи цю справу, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Так, суд, звертає увагу на те, що за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню службовою особою кримінально каране діяння, відповідно до ст. 382 КК України.
Верховним Судом України визнано правильну практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст.256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного дооформлення (п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14).
За таких обставин, адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, слід повернути начальнику Головного Управління ДФС у Львівській області для дооформлення.
Щодо вказаних порушень вимог закону, суд неодноразово звертав увагу керівництву Головного Управління ДФС у Львівській області, однак зазначені факти продовжують мати місце.
З наведених міркувань та керуючись ст.ст. 256, 278, 283 КУпАП,-
Матеріали адміністративної справи про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП повернути начальнику Головного Управління ДФС у Львівській області для дооформлення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя В. Кузь