Справа № 464/1335/19
пр.№ 2-о/464/50/19
12.03.2019 року суддя Сихівського районного суду м.Львова Бойко О.М. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про розірвання шлюбу , -
Заявники звернулися до суду зі спільною заявою в порядку окремого провадження про розірвання шлюбу.
Однак, подана заява не відповідає вимогам ст. 109 Сімейного кодексу України з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст.109 СК України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Згідно роз'яснень, які містить Постанова Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК України) провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст. 109 СК України подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: з ким з них будуть проживати діти; яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Заявниками до матеріалів заяви долучено копію нотаріально посвідченого договору про розподіл прав та обов'язків батьків щодо виховання та утримання дітей, однак вказаний договір не містить жодних відомостей про визначений між батьками розмір аліментів на дітей.
Зазначена обставина унеможливлює розгляд заяви про розірвання шлюбу судом в порядку ст. 294 ЦПК України та ст. 109 Сімейного кодексу України.
Частиною 1 ст.185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо заявники відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконають вимоги, визначені ст. 109 Сімейного кодексу України та подадуть суду нотаріально засвідчену копію договору про розмір аліментів на дітей, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявники не усунуть зазначені недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається останнім.
Керуючись ст.ст. 175-177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, -
заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши заявникам строк, який не може перевищувати десять днів з дня отримання ухвали суду, для усунення недоліків заяви.
Роз'яснити заявникам, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, заява вважатиметься неподаною та буде їм повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Бойко О.М.