ун. № 759/13278/17
пр. № 2/759/635/19
05 березня 2019 року м.Київ
Святошинський районний суд м.Києва в складі
головуючого судді Миколаєць І.Ю.
при секретарі Шелудько В.В.
за участі позивача ОСОБА_1
представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, фактичне місце проживання: АДРЕСА_3) до ОСОБА_4 (АДРЕСА_1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації у Київській області (03115, м.Київ, пр.Перемоги,126) про позбавлення батьківських прав,
06.09.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на ухилення його від утримання та виховання дитини.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.02.2011 р. рішенням суду шлюб, укладений 09.10.2004 р., було розірвано. Причиною припинення шлюбно-сімейних стосунків позивач зазначає зловживання відповідачем спиртними напоями, постійними скандалами зі сторони відповідача та сімейним насильством фізичного характеру. Рішенням суду з відповідача стягуються аліменти на користь позивача на утримання дитини, однак з листопада 2016 р. відповідач припинив надавати матеріальну допомогу та має заборгованість по аліментах у розмірі 57163,25 грн.
Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не піклується про духовний та фізичний розвиток дитини, не спілкується, не забезпечує її матеріально тривалий час, позивач просить задовольнити її вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27.09.2017 р. відкрито провадження у справі (а.с.19).
21.06.2018 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва визначені правила подальшого розгляду справи у порядку загального позовного провадження. Відповідачу запропоновано надати відзив.
Відповідачем відзиву не надано.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21.06.2018 р. закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області явку свого представника у судове засідання не забезпечила, надіслала до суду заяву про слухання справи у відсутність представника служби та просить вирішити питання у відповідності до вимог чинного законодавства /а.с. 28-29, 72/.
У судовому засіданні позивач та її представник просять задовольнити позов в повному обсязі з вимог викладених у позовній заяві.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, проте у судових дебатах не заперечував проти позбавлення його батьківських прав, але заперечував проти стягнення з нього витрат на правову допомогу.
Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника, відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10.02.2011 р. шлюб, зареєстрований 09.10.2004 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, розірвано (а.с. 8).
Від шлюбу сторонни мають доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що Осокорівською сільською радою Бобровицького району Чернігівської області зроблений відповідний актовий запис № 01 та видане відповідне свідоцтво /а.с.8 - звор. сторона/.
14.06.2014 р. ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7, про що Виконавчим комітетом Вишневої міською радою Києво-Святошинського району Київської області зроблено актовий запис № 109 та видано відповідне свідоцтво. Після укладення шлюбу ОСОБА_6 змінила прізвище з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1» /а.с. 11 - звор. сторона/.
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов»язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав» від 30 березня 2007р. зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
З наданого листа директора Вишнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_5 є ученицею 5-В класу Вишнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Києво-святошинської районної державної адміністрації Київської області. Зі слів класовода та классного керівника даної учениці батько ОСОБА_4 не брав участі у батьківських зборах, не відвідував школу за період навчання дитини, ні станом здоров'я, ні навчанням, ні поведінкою доньки батько не цікавиться. Вихованням учениці займається її мати ОСОБА_1 /а.с. 13- звор.сторона/.
На підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28.02.2011 р., 11.03.2011 р. було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на користь ОСОБА_6 на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно в розмірі ј частини всіх видів заробітку до її повноліття (а.с. 9-10).
Постановою від 11.03.2011 р. державним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 25188856 про стягнення аліментів з ОСОБА_4 / а.с. 11/.
Як вбачається із довідки розрахунку заборгованості головного державного виконавця Гуріної Д.І. станом на 01.02.2019 року, заборгованість по аліментах ОСОБА_4 становить 66479,14 грн. /а.с 43, 75-76/.
Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області надано висновок № Л137405.2832 від 28.02.2018 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.39-40/.
У судовому засіданні 27.11.2018 р. свідок ОСОБА_9 підтвердив суду відсутність уваги та піклування зі сторони ОСОБА_4, а також те, що останній взагалі не бере участі у вихованні своєї доньки та не цікавиться її життям.
У судовому засіданні 05.03.2019 р. ОСОБА_5 повідомила, що батька бачила останній раз приблизно у 7-8 років тому, а також влітку 2018 р., коли був поданий даний позов до суду. Батько всі ці роки не цікавився її життям.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і дитини (ст. 166 СК України). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, тоді коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Статтею 150 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно з ч.4 ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та встановлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним, обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Органом опіки та піклування подається суду письмовий висновок щодо розв'язання спору, складений на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд наголошує, що виконання батьківських обов'язків не обмежується лише матеріальним забезпеченням дитини, важливим фактором є спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, надання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, виявлення інтересу до її внутрішнього світу, створення умов для отримання нею освіти.
Оцінивши вищезазначені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, які підлягають задоволенню.
Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу у розмірі 9450,00 грн., проте суд частково задовольняє дану вимогу в розмірі 6950,20 грн. зважаючи на наданий позивачем попередній розрахунок суми судових витрат складених адвокатом ОСОБА_2, з урахуванням оцінки години роботи адвоката у 704,80 грн., та із врахуванням участі у судовиз засіданнях 21.06.2018 р. та 27.11.2018 р. по годині роботи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивач судовий збір у розмірі 640,00 грн.
Керуючись ст.150, ч.1 ст.152, ч.1 ст.164, 166 Сімейного кодексу України, 259,268,273,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, фактичне місце проживання: АДРЕСА_3) до ОСОБА_4 (АДРЕСА_1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації у Київській області (03115, м.Київ, пр.Перемоги,126) про позбавлення батьківських прав, задовольнити.
Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (АДРЕСА_1) ідентифікаційний номер не відомий, батьківських прав відносно його доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с.Наумівка Бобровицького району Чернігівської області.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (АДРЕСА_1) ідентифікаційний номер не відомий, на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, фактичне місце проживання: АДРЕСА_3), ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 640,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (АДРЕСА_1) ідентифікаційний номер не відомий, на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, фактичне місце проживання: АДРЕСА_3), ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу у розмірі 6950,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду м. Києва, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Суддя І.Ю.Миколаєць