пр. № 2-о/759/90/19
ун. № 759/13083/18
26 березня 2019 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Черніченко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_6 про встановлення факту родинних відносин, факту належності особі правовстановлюючого документу, фактів, що мають юридичне значення,
у серпні 2018 р. заявник звернулася до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд, просить суд встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є онукою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, місце народження Україна, що померла ІНФОРМАЦІЯ_4, та є бабою заявниці з боку батька; встановити факт, що має юридичне значення що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, місце народження Україна що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 змінила своє ім'я, що мала в другому шлюбі ОСОБА_2 на дошлюбне ОСОБА_2 та свідоцтво про смерть було видано на ім'я ОСОБА_2; встановити факт належності правовстановлюючого документа - що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, місце народження Україна, що померла ІНФОРМАЦІЯ_4, належить правовстановлюючий документ на квартиру АДРЕСА_1 - виданий на ім'я ОСОБА_2 акт прийому-передачі квартири у закінченому будівництвом багатоквартирному будинку від 25.12.1995, зареєстрований в KM Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» в книзі №99 доп., на стор. №41, за р. №3118; встановити факт, що має юридичне значення - що батькові заявниці ОСОБА_1 ОСОБА_2 дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 року місце народження м. Одеса, Україна, при народженні мав ім'я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3.
Заяву обгрунтовує тим, що бабуся заявника народилася у м. Одесі в подальшому вона 1987 отримала громадянство США після чого 1995 р. вона повернулася назад в Україну де проживала постійно за адресою: АДРЕСА_2, також декілька разів змінювала ім'я тому в різних документах воно відрізняється через особливості перекладу з англійської на українську, заявник бачивши свою бабусі востаннє влітку 2011 р. дізналася, що бабуся мала посвідку на постійне проживання в Україні як «ОСОБА_2», а також їй було присвоєно на ім'я «ОСОБА_2» Державною податковою адміністрацією в Одеській області ІПН НОМЕР_1, бабуся використовувала ім'я ОСОБА_2 дял медичної практики в США, куди їздила щорічно, а в грудні 2011 р. бабуся востаннє прислала заявнику посилку, використовуючи ім'я «ОСОБА_2», що підтверджується митною декларацією, після чого у 2015 р. заявнику стало відомо, що за заявою її батька була заведена спадкова справа №258/2013, що майна померлої ОСОБА_2, однак заявник лише після смерті своєї бабусі згадала, що та дзвонила до на неї та її матері перепитувала про правильне написання ім'я заявника та повідомила про складання заповіту на користь заявника у вигляді квартири, зазначивши, що документ буде зберігатися із правовстановлюючими документами на квартиру в цій квартирі, однак ані заявник ані її матір ніколи не бачили зазначеного заповіту за життя бабусі та після її смерті, тому для реалізації свого права на спадкування заявник звернулася до приватного нотаріуса Одеського МНО із заявою про видачу дубліката заповіту, однак їй було відмовлено з підстав необхідності звернення до суду для встановлення факту родинних відносин.
Заявник у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, від її адвоката через електронний суд надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через від'їзд заявника по сімейних обставинах за кордон (а.с. 102, 103).
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, 26.03.2019 від нього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, а також у запереченнях просив залишити заяву без розгляду, через наявність спору про право (а.с. 92-94).
На підставі п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки які належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Статтею 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; встановлення фактів, що мають юридичне значення; відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; визнання спадщини відумерлою; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як вбачається із заявлених вимог, заявник просить суд: встановити факт, що має юридичне значення, а саме: встановити факт родинних відносин, факту належності особі правовстановлюючого документу, факти, що мають юридичне значення.
Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз'яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.
З вище наведеного вбачається, що встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Зі змісту поданої заяви про встановлення факту, що має юридичне значення вбачається, що заявник просить встановити факт з метою отримання спадку.
Як роз'яснено у пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (з подальшими змінами та доповненнями), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно зі ст. 3 Сімейного Кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на заперечення заінтересованої особи щодо розгляду вказаної заяви, а також на те, що між заявником та заінтересованою особою існує спір щодо спадкового майна, що підтверджується ухвалою про відкриття провадження Приморським районним судом м. Одеси цивільної справи №522/1884/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, скасування запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння (а.с. 95-97), заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
За таких обставин, суд приходить до висновку, про залишення заяви без розгляду у справі окремого провадження та роз'яснює заявнику його право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
На підставі викладеного, керуючись вимогами п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст.ст. 260, 293, 294, 353, 354 ЦПК України, -
заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_6 про встановлення факту родинних відносин, факту належності особі правовстановлюючого документу, фактів, що мають юридичне значення залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: О.В. Ул'яновська
Повний текст судового рішення складено 26.03.2019.