08.04.2019 Справа № 756/5114/17
№2/756/456/19
№756/5114/17-ц
Іменем України
29 березня 2019 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Тітова М.Ю.
за участю секретаря Іванової І.О.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення грошових коштів та моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з позовом до АТ «Ощадбанк» про стягнення грошових коштів та моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтував тим, що він є клієнтом АТ «Ощадбанк». 11.04.2016 з його банківського рахунку були списані грошові кошти у розмірі 14953,00 грн., про що він був повідомлений за допомогою СМС. Позивач вказує, що він не здійснював та нікого не уповноважував здійснювати цю трансакцію, ніяких замовлень по пошті або телефону не робив, на момент списання коштів з його рахунку платіжна картка перебувала у нього, свій персональний ідентифікаційний номер він також нікому не повідомляв. Того ж дня позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення безпідставно списаних з його рахунку коштів, проте у задоволення такої заяви йому було відмовлено. Позивач вважає такі дії відповідача незаконними, оскільки він не давав розпорядження щодо списання коштів, а тому останній зобов'язаний відшкодувати йому завдані збитки та сплатити інфляційні втрати, проценти за договором за порушення виконання зобов'язань відповідно до вимог ст. 625 ЦК України. Крім того, такими діями відповідача позивачу було завдано моральну шкоду, яка виразилась в постійних душевних стражданнях, переживаннях. Розмір моральної шкоди оцінений позивачем у 5000,00 грн.
Посилаючись на викладене, просить суд стягнути з відповідача на свою користь безпідставно списані грошові кошти в розмірі 14953,00 грн., інфляційні втрати у сумі 1781,97 грн., 17,5% річних в розмірі 2260,31 грн. та відшкодувати моральну шкоду в сумі 5000,00 грн.
Представник позивача ОСОБА_1 у суді позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник АТ «Ощадбанк» ОСОБА_2 проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні. Обґрунтовуючи свої заперечення представник відповідача посилався на те, що операція з переведення грошових коштів з рахунку позивача була проведена коректно, з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки, які були відомі виключно позивачу та одноразового СМС-пароля, надісланого на номер його мобільного телефону, а тому підстав для повернення позивачу грошових коштів у банку немає.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, встановив наступне.
09.10.2014 між АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 укладено договір про відкриття та обслуговування карткового рахунку, випуск та надання платіжної картки № НОМЕР_3 та додатковий договір №1 до нього, за умовами якого позивачу відкрито поточний картковий рахунок № НОМЕР_2 у гривні України на умовах тарифного пакету «Пенсійний», видано платіжну картку типу MasterCard Debit Standart та ПІН-конверт до неї.
Згідно Правил користування платіжними картками, емітованими АТ «Ощадбанк», які є додатком 2 до вказаного договору, платіжна картка надає можливість здійснювати розрахунки і отримувати готівку на Україні та за кордоном, клієнт зобов'язується не розголошувати номер своєї платіжної картки та ПІН-код стороннім особам. Клієнт повинен вживати всіх можливих заходів для запобігання втрати, крадіжки чи незаконного зберігання платіжної картки.
Згідно з частинами першою-третьою статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунку), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Положенням частини першої статті 1068 Цивільного кодексу України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку.
Відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
Судом встановлено, що 11.04.2016 о 16:39:25 з рахунку позивача, відкритому в АТ «Ощадбанк» через UKR KYIV P2Y 899358 здійснено переказ коштів у розмірі 14953,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_4 що підтверджується випискою по картковому рахунку позивача та електронним повідомленням Департаменту електронної комерції та платіжних засобів АТ «Ощадбанк». Дана операція здійснювалася з підтвердженням у вигляді СМС-пароля, відправленого на номер телефону НОМЕР_5 (а.с. 59-67).
Позивач стверджував, що жодних дій щодо списання коштів з банківського рахунку він не вчиняв. Про вказану подію ОСОБА_3 11.04.2016 о 16:46 год. у телефонному режимі повідомив контакт-центр «АТ «Ощадбанк», що підтверджується аудіозаписом диску СD-R, наданим представником відповідача. Разом з тим, у телефонному зверненні до АТ «Ощадбанк» позивач повідомив, що надав третім особам інформацію щодо номеру та терміну дії платіжної картки. За результатами даного звернення платіжну картку позивача було заблоковано та рекомендовано йому звернутися до правоохоронних органів.
Згідно з пунктом 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2011 № 2346-III переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі.
Постановою Правління Національного Банку України від 05.11.2014 №705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» затверджено Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням.
Частиною 3 пункту 2 розділу VI цього Положення передбачено, що користувач зобов'язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.
За приписами п. 6 розділу VI Положення користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
Згідно з пунктом 8 розділу VI Положення емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
Разом з тим, відповідно до п. 9 розділу VI Положення користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Відповідно до п. 32.3.2. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2011 № 2346-III у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку.
Як встановлено судом вище, 11.04.2016 о 16:39 год. з рахунку позивача були списані грошові кошти у розмірі 14953,00 грн. Проведення списання даних коштів відбулося з дотриманням банком процедури обслуговування платіжної картки, з використанням даних, доступ до яких повинен мати лише держатель картки, однак, позивач, в порушення умов закону та Правил користування платіжними картками, емітованими АТ «Ощадбанк», повідомив свої персональні дані третім особам і як наслідок, це призвело до списання коштів з його рахунку.
Відтак, зважаючи на вищевикладені положення закону, у суду відсутні підстави для стягнення цих грошових коштів з АТ «Ощадбанк», а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
При цьому, суд зазначає, що в разі вчинення шахрайських по платіжній картці позивача, останній не позбавлений можливості звернутися з відповідною заявою до правоохоронних органів.
З викладеного, керуючись ст.ст. 1-19, 23,76-113, 128-132, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України, -
У задоволенні позову ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г, ідентифікаційний код 00032129) про стягнення грошових коштів та моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення - 08.04.2019.
Суддя М.Ю. Тітов