Справа №:755/14721/18
1-кс/755/2286/19
"09" квітня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву захисника ОСОБА_3 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 ,
за участю учасників судового провадження:
захисника ОСОБА_3
Захисник ОСОБА_3 із заявою про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 у рамках кримінального провадження № 755/14721/18 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 підтримав заяву про відвід та просив її задовольнити.
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомлена про судове засідання згідно вимог ст. 135 КПК України, не з'явилася, правом подачі пояснень, у тому числі письмових, не скористалася.
Враховуючи вимоги ст. ст.22, 26 та 81 КПК України, вважаю за можливе розглянути заяву про відвід у відсутність осіб, що не з'явилися, і приходжу до наступних висновків.
У провадженні судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України.
18.03.2019 року захисником ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлено відвід судді на підставі п. 4 ч.1 ст.75 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу судді його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Згідно положень ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.
Положеннями ст.75, ст.76 КПК України визначено чіткий перелік підстав, за яких суддя не може брати участь у кримінальному провадженні.
У заяві про відвід захисник ОСОБА_3 посилається на те, що суддя ОСОБА_5 підлягає відводу на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України, зі змісту яких слідує, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Так, у своїй заяві про відвід захисник ОСОБА_3 вказує, що суддя ОСОБА_5 в судовому засідання не роз'яснила обвинуваченому суті пред'явленого обвинувачення, а знову зачитала резолютивну частину обвинувального акту, що викликає сумнів у її неупередженості.
Разом з цим, під час судового розгляду даної заяви за наданими суду матеріалами, не встановлено наявності певної особистої заінтересованості судді, певних її прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).
Відповідно до ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно ж ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Таким чином, посилання захисника ОСОБА_3 у своїй заяві про відвід судді ОСОБА_5 на положення п. 4 ч.1 ст.75 КПК України, як на підстави для відводу судді, є необґрунтованим.
Таким чином, вважаю, що заявником в силу принципу змагальності сторін не доведено обґрунтованості заявленого відводу та не доведено упередженості судді ОСОБА_5 , що унеможливлювало б постановлення нею об'єктивного судового рішення, та як наслідок, встановлено, що підстави згідно вимог кримінального процесуального закону України для відводу судді відсутні.
Керуючись ст. ст.1-2, 7-29, 75-76, 80-81, 369-372 КПК України, суддя,-
У задоволені захисника ОСОБА_3 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала оскарження не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1