Справа №:755/5726/19
1кс/755/2655/19
"08" квітня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, 18 вересня 2012 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 2 роки; 23 липня 2013 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, в рамках кримінального проводження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040002787 від 06 квітня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України,
слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 06 квітня 2019 року, приблизно о 03 год 50 хв ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Березняківська 30а, разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою матеріали відносно якої виділені в інше провадження біля технічного колодязя, підняли кришку люку, після цього невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділені в інше провадження спустилася в технічне приміщення колодязю, а ОСОБА_4 залишився зверху.
Проникнувши в технічне приміщення колодязю, діючи з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає невстановлена досудовим розслідуванням особа відрізав кабель та виліз з колодязя, після цього разом з ОСОБА_4 закрили колодязь та відійшли в сторону, оскільки знали, що дане приміщення охороняється, з метою переховування від працівників охорони.
Продовжуючи свої дії направлені на протиправне збагачення ОСОБА_4 разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою одразу після від'їзду працівників охорони повернулися до технічного колодязю, зняли кришку люку та невстановлена досудовим розслідуванням особа спустився в колодязь та подав відрізаний кабель ОСОБА_4 , який почав його витягати з колодязю. Проте в цей час працівники охорони повернулись, а ОСОБА_4 і невстановлена досудовим розслідуванням особа, побачивши працівників охорони, кинули кабель та почали тікати. Невстановлена досудовим розслідуванням особа зникла в невідомому напрямку, а ОСОБА_4 був затриманий працівниками охорони.
Своїми діями ОСОБА_4 намагався завдати шкоди ПАТ «Укртелеком» на загальну суму 18 700 грн 15 к.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, що за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання до 6 років позбавлення волі, тому існують ризики, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується спробою втечі під час затримання останнього; можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з'являтися за викликами до слідчого та прокурора для проведення слідчих та процесуальних дій з метою затягування часу проведення досудового розслідування; можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки не працевлаштований не має постійного джерела доходу та на даний час в Дніпровському районному суді м. Києва перебуває обвинувальний акт за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання про тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки він має постійне місце проживання, неофіційно працює, має на утриманні дитину 2012 року народження та його цивільна дружина вагітна, він є єдиним годувальником в сім'ї.
За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов такого висновку.
За вказаним фактом, 06 квітня 2019 року відомості про вчинення злочину внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 12019100040002787.
До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписки підозрюваного щодо вручення йому копії клопотання слідчого, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.
06 квітня 2019 року о 05 год 53 хв - ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
06 квітня 2019 року - ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_4 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, наявними у справі доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06 квітня 2019 року, протоколом огляду місця події від 06 квітня 2019 року, протоколом допиту свідків від 07 квітня 2019 року, протоколами проведення слідчого експерименту від 06 квітня 2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан підозрюваного, його вік, міцність його соціальних зв'язків, той факт, що він не одружений, неофіційно працює, зареєстрований та має місце проживання, раніше судимий.
Проте, прокурором не наведено жодних доводів, які б давали підстави вважати, що внаслідок обрання менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, ОСОБА_4 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вчинятиме інші правопорушення.
Також при розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує правову позицію, викладену в рішенні ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» (Kharcnenko v. Ukraine) №40107/02, щодо обов'язку суду при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядати можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п.80).
Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя критично ставиться до обґрунтувань прокурором ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки слідчим у клопотанні даний ризик лише формально зазначений та жодним чином не обґрунтований, зокрема не вказано, фактичних обставин, які це підтверджують. Також не обґрунтованим є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки жодних матеріалів, які б підтверджували направлення обвинувального акта щодо ОСОБА_6 в суд слідчому судді не надано.
Таким чином, прокурором доведено обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме можливість переховування від органів досудового розслідування, суду однак не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні (п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України). Така обставина дає підстави слідчому судді застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, ніж той, що зазначений у клопотанні.
За наведених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що запобігання будь-яких ризиків, пов'язаних з прибуттям підозрюваного на вимогу слідчого, прокурора, суду можливе і при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби, з покладенням обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України терміном на 2 місяці.
Відповідно до ч. 6 ст. 206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:
1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;
2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;
3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Згідно ч. 7 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний діяти в порядку, передбаченому ч. 6 шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.
Враховуючи наявність на обличчі підозрюваного множинних тілесних ушкоджень, таких як: синці, садна, гематоми, рани, слідчий суддя на підставі ч. 7 ст. 206 КПК України, вважає за необхідне доручити компетентному органу досудового розслідування відповідно до ст. 216 КПК України провести розслідування для з'ясування обставин отримання підозрюваним тілесного ушкодження та, у разі наявності підстав, вжиття відповідних заходів реагування.
Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись, ст.ст. 176-178, 182-184, 194, 196, 206, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
у задоволенні клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 21 год 00 хв до 06 год 00 хв наступного дня до 05 чнрвня 2019 року, за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_4 повинно бути негайно звільнено з-під варти в залі суду та зобов'язано невідкладно прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Зобов'язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
1) не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну місця проживання;
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 .
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
На підставі ч. 7 ст. 206 КПК України доручити компетентному органу досудового розслідування відповідно до ст. 216 КПК України провести розслідування для з'ясування обставин отримання підозрюваним тілесного ушкодження та, у разі наявності підстав, вжиття відповідних заходів реагування.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1